Рішення № 19145290, 03.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.11.2011 Справа № 5008/1456/2011

12/5008/1456/2011 11871/2011

за позовом публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго», c. Оноківці Ужгородського району

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Кобилецька Поляна Рахівського району

про стягнення заборгованості в сумі 5263,17 грн. (в т. ч. 4717,61 грн. основного боргу; 167,99 грн. 3% річних та 377,57 грн. інфляційних збитків).

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2, (представник за довіреністю № 242 від 20.10.2011 року)

Від відповідача ОСОБА_1,фізична особа підприємець

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов публічним акціонерним товариством «Закарпаттяобленерго», с. Оноківці Ужгородського району до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Кобилецька Поляна Рахівського району про стягнення заборгованості в сумі 5263,17 грн. (в т. ч. 4717,61 грн. основного боргу; 167,99 грн. 3% річних та 377,57 грн. інфляційних збитків).

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Позивач підтримує позовні вимоги, посилаючись на їх обгрунтованість матеріалами справи.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив перебування у статусі субєкта господарювання фізичної особи підприємця, визнав борг в повному обсязі (відзив на позов вх. № 10843/2011 від 03.11.2011 року) та з огляду обствин призупинення господарської діяльності, відсутності коштів через сплату попередніх штрафів, перебування на його утриманні 3-х малолітніх дітей, добровільне визнання боргу, просить суд розстрочити виконання судового рішенняна на 6 місяців з помісячним погашенням боргу рівними частинами з врахуванням судових витрат.

Представник позивача не заперечила клопотання відповідача.

Водночас, відповідач звернув увагу суду на те, що його багаторазові звернення до керівництва Рахівського РЕМ щодо укладення договірних

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1456/2011

від 03.11.2011 року

відносин з постачання електроенергії не розглядаються, оскільки ним не сплачені штрафи в повному обсязі. Відтак, відповідач заявив, що коли за штрафними санкціями ним сплачуються кошти повністю, то через деякий час на непрацюючий обєкт приходять контролери РЕМ, за наслідком перевірки яких знову накладаються стягнення, тоді як укладення договору на енергопостачання не відбувається всупереч наявному лічильнику електроенергії та не відключається сам непрацюючий обєкт (кафе) від енергопостачання, через що просить суд вжити заходи правового реагування в порядку ст. 90 ГПК України (письмовий відзив на позов вх. № 10843/2011 від 03.11.2011 року).

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної, суд

ВСТАНОВИВ:

Працівниками Рахівського РЕМ ПАТ „Закарпаттяобленерго” в березні 2009 року та в лютому 2011 року було проведено перевірки щодо додержання споживачами електроенергії вимог Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією.

При проведенні даних перевірок було встановлено, що в порушення ст. 27 Закону України „Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією у відповідача виявлено правопорушення щодо самовільного підключення до мереж ПАТ „Закарпаттяобленерго”. Договір на постачання електроенергії не укладений. Спожита електроенергія не обліковувалася і не сплачувалася.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість в сумі 4717,61 грн., що підтверджено матеріалами справи, зокрема:

- актами про порушення Правил користування електричною енергією № 69306 від 04.03.2009 року та № 89717 від 24.02.2011 року;

- протоколами засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 12.06.2009 року та від 28.02.2011 року;

- розрахунком заборгованості, а за таких обставин сума основного боргу підлягає стягненню примусово.

Заявлені вимоги позивача про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1456/2011

від 03.11.2011 року

Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є

юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобовязальні відносини між сторонами, є отримання електроенергії (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість отриманої електроенергії є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми (п. 2 ст. 625 ЦК України). Тому, вимоги позивача в частині стягнення 167,99 грн. 3% річних та 377,57 грн. інфляційних збитків правомірні і підлягають задоволенню.

Досліджуючи критерії розмежування вини і недобросовісності субєктів спірних відносин суд притримувався лінії розмежування специфічних для різних видів цивільних відносин форм дотримання або порушення обовязкових з погляду права моральних велінь вочевидь, що має визначатися колом обставин, які зумовлюють застосування до правопорушника заходів цивільно правової відповідальності.

Втім, невідповідність параметрам добросовісності конкретних характеристик діяння учасника цивільних відносин залежно від мети правового регулювання може призводити не тільки до ненабуття ним певного права або відмови йому у праві того чи іншого засобу правового захисту, на використання а й до зміни його правового становища.

Застосовуючи у нормах цивільного законодавства морально правових категорій „справедливість”, „розумність”, „добросовісність” і активне застосування відповідних загальноправових та галузевих принципів при здійсненні судочинства, судом виокремлюються ті норми Цивільного кодексу України, які вимагають додержуватися моральних засад суспільства при визначенні обсягу цивільної правоздатності, здійсненні цивільних прав і обовязків (ч.1 ст. 19, ч.4 ст. 13, ч.4 ст. 26, ч.2 ст. 300, ч.2 ст. 319 ЦК України).

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1456/2011

від 03.11.2011 року

Законодавчо закріплений імператив добросовісності і у зобовязальних відносинах (ч.3 ст. 509 ЦК України).

У порушеному контексті є також те значення, що надається моралі, саме як одному з головних елементів визначення суті права у рішеннях Конституційного суду України, зокрема, (рішення КСУ від 24.03.2005 року № 2-рп/2005 та від 02.11.2004 року № 15-рп/2004), де зазначено: „одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема, норми моралі, традицій, звичаїв, тощо, які легітимізовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства”.

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, розстрочивши виконання рішення суду на 6 місяців (як виняток через обставини, що заслуговують на увагу суду), чим задоволити клопотання відповідача.

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1456/2011

від 03.11.2011 року

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго»(м. Оноківці Ужгородського району, вул. Головна, 57; код 00131529) суму 5263,17 (пять тисяч двісті шістдесят три грн. 17 коп., в т. ч. 4717,61 грн. основного боргу; 167,99 грн. 3% річних; 377,57 грн. інфляційних збитків та 102 грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу), розстрочивши стягнення рівними частинами:

Листопад 2011 року 933,53 грн.

Грудень 2011 року 933,53 грн.

Січень 2012 року 933,53 грн.

Лютий 2012 року 933,53 грн.

Березень 2012 року 933,53 грн.

Квітень 2012 року 933,53 грн.

Видати наказ

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на всій території України.

Суддя Тисянчин В. М.