Рішення № 19145233, 02.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.2011 р.Справа № 5008/1286/2011

14/5008/1286/2011 11810/2011

За позовом Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода” , м. Ужгород

до Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород

про стягнення заборгованості у загальній сумі 15625,26 грн. (в тому числі сума 14270,48грн. - основний борг, сума 957,31грн. - інфляційні втрати, сума 119,59грн. - три проценти річних та сума 277,88грн. - пеня),

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт юридичного відділу за дов. від 04.01.2011р.; ОСОБА_2 - юрисконсульт юридичного відділу за дов. від 22.09.2011р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород (далі позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород (далі відповідач) про стягнення заборгованості у загальній сумі 15625,26 грн. (в тому числі сума 14270,48 грн. основний борг, сума 957,31грн. інфляційні втрати, сума 119,59 грн. три проценти річних та сума 277,88грн. - пеня).

У судовому засіданні 28.09.2011р. судом у даній справі було оголошено перерву до 11.10.2011р. для надання можливості представникам сторін досягнення згоди з предмету спору в добровільному порядку, про що наголошувалось, як присутніми у даному судовому засіданні представниками позивача та представниками відповідача.

Оскільки у судове засіданні 11.10.2011р. представники відповідача не з”явились та було відсутнє будь-яке письмове пояснення щодо неможливості участі у даному судовому засіданні та з урахуванням тієї обставини, що сторонами не було досягнуто добровільного врегулювання спору, про що зазначено присутніми у даному судовому засіданні представниками позивача, тому судом ухвалою від 11.10.2011р. у даній справі було відкладено розгляд справи на 02.11.2011р., про що було судом повідомлено сторони, шляхом надсилання даної ухвали суду позивачеві - звичайною кореспонденцією, а відповідачеві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Також даною ухвалою суду було попереджено відповідача про те, що у випадку повторного незабезпечення своїх уповноважених представників у судове засідання, справу буде розглянуто на наявними в ній матеріалами.

Факт отримання відповідачем ухвали суду від 11.10.2011р. по справі №5008/1286/2011 підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції 17.10.2011р. (а.с.55).

Отже, відповідач мав можливість скористатись правами, передбаченими ст.22 ГПК України, що ним зроблено не було та вищезазначене свідчить про ігнорування відповідачем вимог суду щодо забезпечення явки свого уповноваженого представника у судові засідання по розгляду даної справи (в тому числі у дане судове засідання).

За таких обставин, судом вжито достатніх заходів щодо повідомлення учасників судового процесу (в тому числі і відповідача) про вчинення вищезазначених процесуальних дій по даній справі, а тому спір по даній справі у даному судовому засіданні вирішується, з урахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Представниками позивача позов підтримано в повному обсязі з посиланням на обставини зазначені у позовній заяві (а.с. 2 -4), зокрема посилаються на те, що за укладеним Договором від 20.07.2001р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, відповідачем свої зобов”язання щодо погашення заборгованості за отримані послуги водопостачання та водовідведення на загальну суму 14270,48грн. перед позивачем у строки та в розмірах зазначених у п. 1 вищезазначеного Договору не було виконано, у зв”язку з чим є правомірним заявлення позову щодо стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми 14270,48грн. заборгованості та нарахованої відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України суми 119,59 грн. трьох процентів річних, суми 957,31грн. інфляційних втрат та суми 277,88грн. пені.

Відповідач письмовим відзивом від 26.09.2011р. №141, підписаним заступником голови ліквідаційної комісії головним інженером Закарпатського обласного ДП теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” І.Ф.Цембрик, на позовну заяву (а.с.38-39), позовні вимоги заперечено. Зокрема, у даному письмовому відзиві посилається на те, що оскільки ліквідаційною комісією було розміщено в газеті „Новини Закарпаття” від 23.12.2008р. за №147(3416) оголошення про ліквідацію підприємства із зазначенням порядку і строків приймання претензій кредиторів, позивач КП „ВУВКГ міста Ужгорода” не скористався своїм правом щодо подання у встановлений строк, до ліквідаційної комісії, заяви про визнання кредиторських вимог, тому відповідач вважає, що такі вимоги є погашеними, а тому у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити.

У дане судове засідання представником позивача подано до матеріалів справи листа від 02.11.2011р. №1156, до якого долучено засвідчені копії з: платіжного доручення №0000000806 від 16.10.2008р., як доказ у підтвердження проведеної відповідачем часткової оплати суми 438грн. за отримані послуги водопостачання та водовідведення; платіжного доручення №0000001102 від 29.12.2008р., як доказ у підтвердження проведеної відповідачем часткової оплати суми 1000грн. за отримані послуги водопостачання та водовідведення; платіжного доручення №0000000073 від 16.02.2009р., як доказ у підтвердження проведеної відповідачем часткової оплати суми 499,32грн. за отримані послуги водопостачання та водовідведення та платіжного доручення №0000000169 від 30.03.2009р., як доказ у підтвердження проведеної відповідачем часткової оплати суми 525,60грн. за отримані послуги водопостачання та водовідведення. Також, представником позивача подано до матеріалів справи листа від 02.11.2011р. №1155, в якому зокрема наведено обставину щодо правомірності звернення до суду з даним позовом про захист порушеного права, оскільки відповідно до вимог ч.4 ст. 60 ГК України ліквідаційною комісією не було вжито необхідних заходів щодо виявлення вимог кредиторів та не було письмово повідомлено кожного з них про ліквідацію суб”єкта господарювання, в тому числі позивача (підприємство - КП „ВУВКГ міста Ужгорода”). Також в даному листі зазначено обставину того, що відповідачем отримувались від позивача послуги водопостачання та водовідведення, після закінчення терміну звернення кредиторів до ліквідаційної комісії з відповідними заявами про визнання кредиторських вимог, та за які (такі отримані послуги водопостачання та водовідведення) і виникла заборгованість у загальній сумі 14270,48грн. по основному боргу та яка є предметом стягнення у даній справі.

Розгляд справи відкладався та у судовому засіданні оголошувалась перерва (ст.77 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.07.2001р. між Комунальним підприємством „Виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства міста Ужгорода”, м. Ужгород (далі Водоканал) та Закарпатським обласним державним підприємством теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород (далі - Абонент) було укладено Договір від 20.07.2001р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації (далі Договір, а.с.9), відповідно до якого Водоканал зобов”язувався забезпечити Абонента питною водою, а відповідач своєчасно оплачувати надані послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають на балансі абонента, відповідно до цього Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України (п.2 даного Договору).

Відповідно до вимог п.4 Договору від 20.07.2001р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, розрахунки за воду використану абонентом та стоки здійснюються згідно з главою 12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та чинним законодавством України за затвердженими тарифами послуг здійснюється з періоду укладення даного Договору за новими цінами без змін інших умов Договору, зокрема промислові та комунально - побутові підприємства: вода - 1,51грн. за куб. м.; стоки 0,68грн. за куб. м.

Відповідно до прийнятого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Рішення №153 від 22.04.2008р. „Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для бюджетних установ, організацій та інших споживачів (крім населення) ” було встановлено з 01.05.2008р. тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для бюджетних установ, організацій та інших споживачів (крім населення) згідно з додатком до даного рішення та які (тарифи для інших споживачів) становлять з 01.05.2008р. 5,91грн. за 1 куб. м. - водопостачання, 2,85грн. за 1 куб. м. водовідведення, разом загальна сума 8,76грн. за 1 куб. м. (а.с.30).

Відповідно до прийнятого виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Рішення №222 від 21.08.2009р. „Про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення” було встановлено з 01.09.2009р. тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для всіх категорій споживачів згідно з додатком до даного рішення та які (тарифи для інших споживачів) становлять з 01.09.2009р. 5,54грн. за 1 куб. м.- водопостачання, 3,38грн. за 1 куб. м. водовідведення, разом загальна сума 8,92грн. за 1 куб. м. ( а.с.31).

На виконання умов вищезазначеного Договору, Водоканалом було надано відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення за погодженими тарифами у періоді з вересня 2008р. по травень 2011р. (включно) на загальну суму 16733,40грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи засвідченими копіями з виставлених до оплати рахунків (а.с.11-29).

Відповідно до вимог п.12.3 р.12 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженого наказом Держжитлокомунгосп України від 01.07.1994р. № 65, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.1994р. за №165/374 (в редакції чинній на момент укладення Договору), споживачами послуг з водопостачання та водовідведення здійснюються розрахунки з підприємством постачальником один раз на місяць, тобто не пізніше в строк до кінця розрахункового місяця.

Як вбачається з долученого позивачем до матеріалів позовної заяви розрахунку суми боргу, відповідачем було проведено по періоду з жовтня 2008р. по березень 2009р. часткову оплату на загальну суму 2462,92грн., за отримані послуги з водопостачання та водовідведення у періоді з вересня 2008р. по травень 2011р. (включно) із загальної суми 16733,40грн. заборгованості, що також підтверджується: платіжним дорученням №0000000806 від 16.10.2008р. на суму 438грн.; платіжним дорученням №0000001102 від 29.12.2008р. на суму 1000грн.; платіжним дорученням №0000000073 від 16.02.2009р. на суму 499,32грн. та платіжним дорученням №0000000169 від 30.03.2009р. на суму 525,60грн., які долучено представником позивача до матеріалів справи листом від 02.11.2011р. №1156 (а.с.58-62).

В порушення п. 2 Договору Споживач не забезпечив щомісячну оплату наданих йому послуг у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість за надані послуги по періоду з березня 2009р. становить суму 14270,48 грн. (з урахуванням суми 103,76грн., як залишку від суми 525,60грн. отриманих послуг у періоді лютий місяць 2009р.), що підтверджується розрахунком суми боргу станом на 12.09.2011р. (а.с.10).

Разом з тим, у добровільному порядку відповідачем перед позивачем не було виконано зобов”язання щодо проведення розрахунку в повному обсязі, за отримані послуги, у сумі 14270,48грн. наявної заборгованості, у зв”язку з чим позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №777 від 21.07.2011р. про необхідність оплати даної заборгованості за отримані послуги, з долученням до даної претензії розрахунку суми боргу по періоду з квітня 2008р. по травень 2011р. та рахунків за вищезазначений період (а.с.32-34). Однак вказана вимога відповідачем була залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Дане правило також закріплене у ст. 526 Цивільного кодексу України.

Вимогами ст. 111 ЦК України передбачено порядок ліквідації юридичної особи, а вимогами ст. 112 цього ж Кодексу, зазначено порядок задоволення вимог кредиторів. Зокрема, п.3 ст. 12 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право до затвердження ліквідаційного балансу юридичної особи звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимогами п.4 даної статті передбачено, що вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно та вимогами п.5 даної статті передбачено, що вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Також, аналогічне правило щодо порядку ліквідації суб”єкта господарювання та порядку пред”явлення кредиторами претензій, до ліквідаційної комісії, про визнання наявних кредиторських вимог, передбачено вимогами ст. 60 та ст.61 Господарського Кодексу України.

Отже, із системного аналізу вищезазначених норм, як ЦК України, так і ГК України, вбачається, що:

- по - перше, кредитор непозбавлений заявляти свої кредиторські вимоги до ліквідаційної комісії також після закінчення строку встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення (такий строк, як правило становить 1 місяць із дня уміщення у друкованих органах ліквідаційною комісією повідомлення про ліквідацію суб”єкта господарювання);

- по друге, звернення кредитора до ліквідаційної комісії здійснюється тоді, коли на момент відкриття ліквідаційної процедури по суб”єкту господарювання, що ліквідується за рішенням органу, уповноваженого приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, наявні кредиторські вимоги строк виконання по яких, на такий момент, настав;

- по третє, вимоги кредиторів вважаються погашеними тоді, коли такі вимоги не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується.

Оскільки, як було зазначено вище, зобов”язання, які не виконано Споживачем (в даному випадку-відповідачем) перед підприємством постачальником (в даному випадку-позивачем) з отриманих послуг з водопостачання та водовідведення, виникли після закінчення строку встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення (ліквідаційною комісією було розміщено оголошення про ліквідацію Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” в газеті „Новини Закарпаття” від 23.12.2008р. за №147(3416), із зазначенням порядку і строків приймання претензій кредиторів), тобто після 01.02.2009р. в залишку суми 103,76грн. боргу за отримані послуги в лютому місяці 2009р. на суму 525,60грн. та у сумі 14160,00 грн. боргу за отримані послуги по періоду з березня 2009р. по травень 2011р., що підтверджується розрахунком суми боргу станом на 12.09.2011р. (а.с.10), а тому такі зобов”язання у відповідача вважаються поточними та які, у зв”язку з невиконанням у добровільному порядку , відповідно до отриманої претензії №777 від 21.07.2011р. (а.с.32-34), позивачем (підприємством постачальником) дане порушене право може бути задоволено не інакше, як на підставі рішення суду, відповідно до поданої позовної заяви та які (такі зобов”язання) можуть бути задоволені з майна юридичної особи, що ліквідується, що залишилося після задоволення вимог її кредиторів, відповідно до черговості передбаченої п.1 ст. 112 ЦК України.

Вищенаведеним спростовуються твердження відповідача зазначене у письмовому відзиві від 26.09.2011р. №141, підписаному заступником голови ліквідаційної комісії головним інженером Закарпатського обласного ДП теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” І.Ф.Цембрик, на позовну заяву (а.с.38-39), про те, що вимога у заявленій до стягнення сумі боргу є погашеною.

Оскільки, як було зазначено вище, у відповідача наявна перед позивачем заборгованість у сумі 14270,48 грн., тому, з врахуванням вищезазначених норм ЦК України та ГК України, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 14270,48 грн., є такими, що належним чином відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами та такими, що є не спростованими відповідачем з огляду на вищевикладене, а тому вказана сума боргу підлягає до стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв”язку з вищенаведеною нормою, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві трьох процентів річних у сумі 119,59 грн. та інфляційних втрат у сумі 957,31 грн., які зазначено у позовній заяві та у розрахунку суми боргу (а.с.10), правильність нарахування яких перевірено судом, та які також підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

Відповідно до вимог до п. 4 Договору від 20.07.2001р. на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації, передбачено, що у разі несвоєчасної оплати платіжних вимог Абонент сплачує Водоканалу пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний день затримки.

З урахуванням несвоєчасного погашення відповідачем отриманих послуг, є також правомірним нарахування позивачем відповідачеві суми 277,88 грн. пені, розгорнутий розрахунок якої наведений у позовній заяві та обґрунтований розрахунок якої наведено у додатково поданому представником позивача до матеріалів справи листі №1022 від 28.09.2011р. (а.с.43-44), та що відповідає вимогам ст. 232 ГК України та вимогам ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", а тому вищезазначена сума 277,88грн. нарахованої пені також підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку на користь позивача.

За вищенаведених обставин, позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача понесених витрат по оплаті держмита в розмірі 156,26 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст.111, 112, 526, 625 ч.2 Цивільного кодексу України та ст.ст. 4, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 77, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Закарпатського обласного державного підприємства теплових мереж „Закарпаттеплокомуненерго” /м. Ужгород, вул. Брестська, 3, код ЄДРПОУ 05465241/ на користь Комунального підприємства „Виробниче управління водопровідно -каналізаційного господарства міста Ужгорода” /м. Ужгород , вул. Митна, 1, код ЄДРПОУ 03344326, р/р 26003000010834 в ПАТ „Укрсоцбанк”, МФО 300023/ заборгованість у загальній сумі 15625,26 грн. (в тому числі сума 14270,48грн. - основний борг, сума 957,31грн. - інфляційні втрати, сума 119,59грн. - три проценти річних та сума 277,88грн. - пеня), суму 156,26 грн. витрат по сплаченому держмиту та суму 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ за наявності письмової заяви стягувача.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.І. Карпинець