Рішення № 1914456, 30.07.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.08 р. Справа № 31/77пн

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ушенко Л.В., при секретарі судового засідання Лазебній Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Приватного підприємства „Виробничо – комерційна фірма „ГиД” м.Маріуполь

до відповідача Маріупольської міської ради

про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення диспетчерської та універсального магазину (літера А-1) загальною площею 40,2кв.м., розташованих по вул.Куйбишева,33 м.Маріуполь

В присутності представників сторін:

від позивача: Горшков О.В. – директор

від відповідача: не з’явився, про час та день судового засідання був повідомлений належним чином.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Виробничо – комерційна фірма Гід” м.Маріуполь звернулось із позовом до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення диспетчерської та універсального магазину (літера А-1) загальною площею 40,2кв.м., розташованих по вул.Куйбишева,33 м.Маріуполь.

В обґрунтування вимог позивач посилається на рішення Маріупольської міської ради №176/9 від 15.07.1998р про виділення підприємству в постійне користування земельної ділянки для будівництва будівлі диспетчерської та універсального магазину, а також на те, що будівництво спірних об’єктів не порушує інтересів і третіх осіб і тому відповідно до ст.376 ЦК України просить визнати за ним право власності на зазначені об’єкти в судовому порядку.

Відповідач в судове засідання не з”явився, відзив на позовну заяву не надав, про день та час розгляду справи був повідомлений в установленому порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської ради №176/9 від 15.07.1998р було вирішено надати позивачу земельну ділянку площею 0,06га в постійне користування для будівництва диспетчерської та універсального магазину в районі ДК „Іскра” на площадці для автобусів.

16.02.1999р Управлінням архітектурного планування м.Маріуполя був складений акт про винесення в натурі меж відводу земельної ділянки для будівництва спірних об’єктів.

На підставі даного рішення 06.03.2001р позивач отримав державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0600га для будівництва будівлі диспетчерської та універсального магазину в районі ПК „Іскра” на площадці для автобусів.

На вказаній земельній ділянці позивач здійснив будівництво будинку диспетчерської та універсального магазину (літера А-1), до складу якого згідно технічного паспорту входить коридор, магазин, туалет та диспетчерська загальною площею 40,2кв.м.

Будівництво універсального магазину та диспетчерської було узгоджено із Маріупольською міською СЕС, Приазовською регіональною державної інспекцією безпеки, міським управлінням архітектури і містобудування та Маріупольським міським управлінням земельних ресурсів.

Рішенням Маріупольської міської ради №14 від 23.01.2008р будівлі диспетчерської та універсальному магазину була присвоєна поштова адреса: м.Маріуполь, вул.Куйбишева,33.

В 2008р після закінчення будівництва універсального магазину та диспетчерської позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Донецькій області для прийняття спірних об’єктів до експлуатації.

Листом №09-6/5 від 29.01.2008р Маріупольське управління інспекції державного архітектурно – будівельного контролю у Донецькій області позивачу було відмовлено, в зв’язку з тим, що будівництво диспетчерської та універсального магазину було здійснено без дозволу інспекції на початок будівельних робіт і тому питання щодо оформлення правоустановчих документів на об’єкти нерухомості, які вважаються самочинно збудованими повинно вирішуватись в судовому порядку.

Позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати за ним право власності на спірний об’єкт.

Згідно ч.5 ст.376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самостійно збудоване на ній, якщо це не порушує право інших осіб.

Спірний об’єкт збудований в межах земельної ділянки, відділеної позивачу в постійне користування, відповідає технічним нормам та правилам, що передбачені проектною документацією.

Право власності на спірний об’єкт не оспорюється третіми особами і відповідач не заперечує проти визнання права власності за позивачем.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі покладаються на позивача, оскільки з його вини виник спір.

Керуючись ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 33, 43, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд:

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Виробничо – комерційна фірма Гід” м.Маріуполь до Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення диспетчерської та універсального магазину (літера А-1) загальною площею 40,2кв.м., розташованих по вул.Куйбишева,33 м.Маріуполь - задовольнити.

Визнати за Приватним підприємством „Виробничо – комерційна фірма Гід” (87553 м.Маріуполь, вул.Новоросійська,72, ІНН 23173625) право власності на самочинно збудовані нежитлові приміщення диспетчерської та універсального магазину (літера А-1) загальною площею 40,2кв.м., розташованих по вул.Куйбишева,33 м.Маріуполь.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його прийняття до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Ушенко Л.В.