Постанова № 1914151, 28.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.07.2008

Справа №2-12/6352-2008А

За позовом - Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів (м. Сімферополь, пр.Кірова,51-51/10а; м.Сімферополь, вул..Крилова,133).

До відповідача – Сакського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства (м.Саки, вул..Промислова,9).

Про стягнення 17 739,00 грн.

Суддя Іллічов М.М.

Секретар судового засідання Запара О.В.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Бахарева Н.Ю. – провідний спеціаліст, довіреність №04-5/8 від 09.04.08р.

Від відповідача – Павленко В.М. – представник, довіреність №43/01-10 від 10.06.08р.

Суть справи: Кримське республіканське відділення Фонду України соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Сакського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства про стягнення адміністративно – господарських санкцій у сумі 17 739,00 грн.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст.ст. 19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву суду не надав, однак усно пояснив, що проти позову він заперечує у зв’язку з тим, що ним прийняті усі заходи щодо створення робочих місць для інвалідів у кількості 7 штук, 6 інвалідів працевлаштовані на підприємстві відповідача, 1 місце залишається вільним, але не з вини відповідача, оскільки на нього не покладений обов’язок щодо розшуку інвалідів для працевлаштування останніх, а обов’язок щодо створення робочих місць для інвалідів ним виконаний. Також відповідач посилається на ч.2 ст..218 Господарського кодексу України, згідно до якої Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином відповідач вважає, що у позивача відсутні підстави для застосування до нього фінансових санкцій.

Ухвалою від 17.07.2008р. суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, та після закінчення яких, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Стаття 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до звіту за формою № 10-П1 “Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік”, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 338, відповідач повинен був забезпечити у 2007 році працевлаштування інвалідів на 7 робочих місцях, фактично у 2007 році на підприємстві працевлаштоване 6 інваліда. Відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 17 739,00 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліду і не зайняте інвалідом.

Статтею 20 Закону України від 21.03.1991 р. № 875 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі-Закон) та пунктів 3, 4, 10, 11 ”Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів”, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 р. № 1767, штрафні санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ним приймались усі заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні місця, у підтвердження чого відповідачем був наданий лист, адресований Голові Кримського республіканського об’єднання інвалідних організацій Хріпунову В.Ф. від 01.11.2007р. При цьому суд виходить з того, що відповідно до наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. №420 «Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2005р. за №1534/11814, відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Аналогічна позиція міститься в Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №70 від 31.01.2007р., пункт 2 якого встановлює, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідач звертався із відповідним листом один раз лише 01.11.2007р.

Щодо посилань відповідача на ст..218 Господарського кодексу України, то суд також не приймає останні до уваги, оскільки правовідносини щодо працевлаштування інвалідів врегульовані спеціальним законом, а саме - Законом України від 21.03.1991 р. № 875 “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошенні 28.07.2008р.

Повний текст постанови складений та підписаний 29.07.2008р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, п. 1 ст. 153, 160, 163, п. 4 ст. 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сакського виробничого підприємства водопровідно – каналізаційного господарства (м.Саки, вул.Промислова,9, код ЄДРПОУ 03347678, МФО 384436, Сакське відділення «Приватбанка» м.Сімферополь, р/р 26002054907038) в дохід Державного бюджету м.Саки ( банк одержувача – Управління Державного казначейства в АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740887, р/р 31218230700021, призначення платежу – 50070000;01; адміністративно – господарські санкції за робочі місця, не зайняті інвалідами за 2007 рік) 17 739,00 грн. адміністративно – господарських санкцій.

3. Виконавчий лист видати після набрання постановою суду законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.