Рішення № 1914132, 14.07.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.08 Справа № 16/109пд

За позовом Приватного підприємства “Аріадна”, м. Кременчук Полтавської області

до Приватного підприємства “Виробничо-комерційної фірми “Еквілунс”, м. Луганськ

про розірвання договору купівлі - продажу та стягнення 84000 грн.

Суддя Шеліхіна Р.М.,

секретар судового засідання Чорна І.М.

за участю представників сторін:

від позивача –Гольдштейн А.В.- директор, рішення власника від 30.05.07. №2;

Мачульська А.Л., довіреність від 11.07.08.;

від відповідача –представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про розірвання договору купівлі –продажу нафтопродуктів, укладеного 01 жовтня 2007р. між Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Еквілунс” та Приватним підприємством “Аріадна” та стягнення з відповідача на користь позивача 84000,00грн.

Клопотанням від 14.07.08. позивач відмовився від позову в частині розірвання договору купівлі –продажу нафтопродуктів, укладеного 01 жовтня 2007р. між Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Еквілунс” та Приватним підприємством “Аріадна”, і просить суд припинити провадження в даній частині позову.

Суд роз’яснив правові наслідки відмови від частини позову позивачу.

Позивачу правові наслідки відмови від частини позову зрозумілі і відмову від розірвання договору позивач підтримав.

Клопотанням від 14.07.08., зданим у судовому засіданні, позивач змінив предмет позову і просить суд стягнути з відповідача передоплату в сумі 84000грн., яку відповідач отримав по договору купівлі –продажу нафтопродуктів, укладеного 01 жовтня 2007р., а обов’язок по поставці товару не виконав, у зв’язку з чим позивач втратив інтерес до поставки товару за вказаним договором.

Згідно ст.22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по суті змінити підставу або предмет позову, а також відмовитись від частини позовних вимог.

Позивач дотримався вимог ст.22 ГПК України, відмовившись від позову в частині розірвання договору купівлі –продажу нафтопродуктів від 01.10.07. та змінивши предмет позову, тому, суд приймає змінений позивачем позов.

Таким чином, позивач вимагає –стягнення з відповідача отриманої ним передоплати в сумі 84000грн. у зв’язку з відмовою позивача від виконання відповідачем обов’язку по поставці товару за договором купівлі –продажу нафтопродуктів від 01.10.07.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі –продажу нафтопродуктів від 01.10.07., на підставі якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити покупцю (позивачу) товар –мазут М-100 ДСТУ 4058-2001–у кількості 2000 тонн в місяць, по ціні 1400грн. за 1 тонну та в строки –протягом 2 днів з дня зарахування грошових коштів на рахунок продавця, обумовлені вказаним договором та додатками до нього: від 26.09.07. №1, а покупець зобов’язався оплатити нафтопродукти на умовах 100% передоплати і на підставі пред’явленого продавцем рахунку. Рахунок на внесення передоплати відповідачем за нафтопродукти в сумі 66750грн. та транспортні витрати в сумі 3250грн. пред’явлено позивачеві 01.10.07. у відповідності до укладеного договору і додатку до вказаного договору.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки Господарського кодексу України (ст.265).

На виконання умов вказаного договору і на виконання пред’явленого до сплати відповідачем рахунку від 01.10.07. №1087 позивач здійснив передоплату за мазут та автотариф в сумі 84000грн., що підтверджено платіжним дорученням від 02.10.07. №389 на вказану суму, але відповідач не здійснив поставку товару і отриману передоплату не повернув.

Позивач телеграмою від 10.04.08. (а.с.22) заявив відповідачу вимогу про поставку мазуту в 7-денний строк, а у разі невиконання поставки –вимогу про повернення передоплати, чим відмовився від виконання відповідачем обов’язку по поставці товару у зв’язку з порушенням відповідачем строків поставки продукції, оскільки з дня направлення відповідачеві грошових коштів в сумі 84000грн. (як передоплати) минуло більш ніж півроку, а продукція не поставлена.

Протягом встановленого договором купівлі – продажу нафтопродуктів від 01.10.07. та вимогою позивача строків відповідач не повернув грошей позивачу, у зв’язку з чим за відповідачем утворився борг у сумі 84000грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем передоплати за продукцію та провізної плати на суму 84000грн. і невиконання відповідачем обов’язків по поставці нафтопродуктів та по поверненню боргу, про що позивач надав суду відповідні документи, які судом оцінені як належні докази правомірності підстав заявленого позову.

Згідно з правилами ст.ст.173,174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Господарські зобов’язання виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору чи внаслідок заподіяння шкоди, або у результаті створення об’єктів інтелектуальної власності, а також з інших подій.

Згідно статті 193 ГК України сторони зобов’язання повинні виконувати свої обов’язки у відповідності до вимог закону, умов укладеного договору належним чином.

При укладенні сторонами по справі договору поставки від18.03.05. №64у у відповідача виникло зобов’язання поставити вугілля після отримання передоплати у встановлений договором строк.

Статті 265,267 ГК України і ч.1 ст.530 ЦК України зобов’язує відповідача виконати обов’язок по поставці мазуту у дводенний строк з дня отримання передоплати від позивача. Крім того, відповідач мав можливість виконати обов’язок і протягом семи днів з дня надіслання телеграми (до 19.04.08.). Відповідач порушив своє зобов’язання і обов’язок по поставці нафтопродуктів не виконав.

Згідно вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Нормою ст.693 ЦК України, яка згідно ч.6 ст.265 ГК України повинна бути застосована до правовідносин сторін за справою, що сталися у зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язання по поставці вугілля, встановлено право позивача вимагати повернення попередньої оплати, якщо продавець (відповідач) не виконав свій обов’язок в натурі у встановлений законом (договором) строк.

Таким чином, підставою виникнення у відповідача грошового обов’язку є закон –ст.693 ЦК України. Відмова позивача від виконання відповідачем обов’язків по поставці продукції у зв’язку з порушенням строків поставки і надіслання вимоги про повернення передоплати зобов’язують відповідача повернути передоплату, тобто, виконати грошове зобов’язання.

Враховуючи обставини правовідносин сторін та докази, додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що грошове зобов’язання виникло у відповідача 05 жовтня 2007 року –після 2 днів з дня банківського переказу позивачем грошових коштів. Але відповідач протягом майже восьми місяців гроші не повернув і продукцію не поставив, чим порушив свої зобов’язання за договором і вимоги закону.

За таких підстав, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача передоплати в сумі 84000грн. на підставі відмови від виконання обов’язку по поставці в натурі у зв’язку з невиконанням поставки за договором купівлі –продажу нафтопродуктів від 01.10.07. слід визнати обґрунтованими, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають до задоволення.

Провадження у справі в частині розірвання договору купівлі –продажу нафтопродуктів від 01.10.07. слід припинити на підставі правил п.4ст.80 ГПК України у зв’язку з відмовою позивача від цієї вимоги.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати –держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.265 ГК України, ст.ст.526,530,611,693 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,п.4ст.80,ст.ст.82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Виробничо-комерційної фірми “Еквілунс”, м. Луганськ, вулиця «Леніна», 38, ід. код 33701475 на користь Приватного підприємства “Аріадна”, м. Кременчук Полтавської області, вулиця «40 років ДАІ», 1 «б»борг у сумі 84000грн., витрати по держмиту у сумі 840грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі по вимозі про розірвання договору купівлі –продажу нафтопродуктів, укладеного 01 жовтня 2007р. між Приватним підприємством “Виробничо-комерційна фірма “Еквілунс” та Приватним підприємством “Аріадна”.

4. Судові витрати в сумі 85грн. покласти на позивача.

Рішення підписане 17.07.08.

Суддя Р. Шеліхіна