Постанова № 1913880, 23.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.07.2008

Справа №2-12/6101-2008А

За позовом : Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида», м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва 44

До відповідача: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. Леніна 17

Про скасування вимоги

Суддя Іллічов М. М.

при секретарі Запарі О. В.

представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача : Скрильова О.В., довіреність № 9869/09-5 від 18.12.07р., гол. спеціаліст - ю/к.

Обставини справи :

Державне підприємство видавництво і друкарня “Таврида” звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача–Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про скасування вимоги про сплату боргу № Ю-337 від 08.05.08 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч положенням ч. 12, 13 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідачем до спірної вимоги включено суми санкцій та пені по рішенням № 1032 від 13.12.2007 р. та № 167-177 від 07.02.08 р., які оскаржено в судовому порядку. Крім того, на думку позивача, відповідач неправомірно самостійно змінює призначення платежів позивача в рахунок погашення вимог про сплату боргу, які оскаржуються, що призводить до необгрунтованого збільшення суми заборгованості, тоді як станом на 1 травня 2008 р. за даними позивача заборгованість відсутня.

Відповідачем позовні вимоги не визнавалися. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що спірна вимога винесена на підставі п. 3 ст. 106 Закону 1058-ІV від 09.07.03 р., п. 8.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1. Також зазначалося, що суми що надходять від підприємства на цей час згідно вимог закону зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та санкцій, що виникли раніше. Стосовно рішення № 1032 від 13.12.2007 р. зазначалось, що у визнанні його недійсним судом було відмовлено, а рішення № 167-177 станом на квітень 2008 р. не визнано недійсними.

В судовому засіданні оголошувалась перерва.

Після з’ясування усіх обставин справи та перевірки їх доказами, суд перейшов до судових дебатів, після закінчення яких виходив до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Видавництво і друкарня «Таврида» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер - 15-01-0094).

Частина 3 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”(Закон № 1058) встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації в територіальному органі Пенсійного фонду.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно ч. 12 ст. 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 2, 3 закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону № 1058 , в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом.

Зі змісту п. 8.2, 8.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, слідує, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції на всю суму боргу.

Відповідно до спірної вимоги № Ю-337 від 08.05.2007 р. станом на 1.05.2008 р. заборгованість ДП «Видавництво та типографія «Таврида» відповідно до картки особового рахунку, рішеннь № 1032 від 13.12.2007 р. та № 167-177 від 07.02.2008 р. склала 1 146 829, 11 грн., з якої 397 019, 54 грн. є сумою недоїмки, 513789, 45 грн. – санкцій, а 236020, 12 грн. є пенею (а.с. 38).

З запереченнь відповідача слідує, що 374 637, 51 грн. є недоїмкою станом на квітень 2008 р. за рахунком 4%, 32%, 42%, а 22382, 03 грн. за рахунком 1-5%, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків за грудень 2007 р., січень-березень 2008 р. та карткою особового рахунку позивача.

Позивачем надавалися суду платіжні доручення за період грудень 2007 р.- квітень 2008 р. на загальну суму 350 544, 42 грн., проте щодо цього має бути зазначено наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Так з повідомлення відповідача № 13 від 05.05.08 р. слідує, що сплачена ДП «Видавництво та типографія «Таврида» 07.04.08 -21.04.08 р. сума 126 938, 41 грн. була перерозподілена на погашення 45 932, 26 грн. пені та 81008, 15 грн. санкцій.

Як зазначається відповідачем і не спростовано здійснені позивачем платежі зараховуються в рахунок сплати заборгованості з недоїмки, що виникла раніше та за рішеннями № 691 від 01.09.06 р. про стягнення 180 230, 64 грн. штрафу та нарухування 56467, 19 грн пені, 1107 від 08.06.06 р. про стягнення штрафу у сумі 82529,81 грн. та нарахування пені в розмірі 20907, 16 грн. та № 1032 від 13.12.07 р., по якому на час розгляду справи набрало законної сили відповідне судове рішення у справі 2-29/466-2008А.

Дії відповідача щодо зарахування платежів позивача в рахунок погашення недоїмки, санкцій та пені, що виникли раніше, не відносяться до предмету спору у цій справі, як і надання оцінки вимогам Ю-145, Ю-256, на які посилався поизвач.

Отже, позовні вимоги щодо скасування вимоги Ю-337 у частині суми недоїмки на суму 397019, 54 грн. не підлягають задоволенню. Щодо позначених у вимозі сум санкцій та пені суд дійшов наступного.

Рішення управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя № 1032 від 13.12.2007 р. про застосування фінансових санкцій на суму 376 941, 61 грн. та пені на суму 214678, 19 грн. до ДП ««Видавництво та типографія «Таврида» було оскаржено в судовому порядку. З матеріалів справи слідує, що постановою Господарського суду АР Крим від 11.04.08 р. було відмовлено у позові ДП «Видавництво та типографія «Таврида» про визнання нечинним позначеного рішення, проте судове рішення було оскаржено до апеляційної інстанції, якою прийнято ухвалу про залишення постанови без змін лише 05.06.08 р. Отже, станом на дату винесення спірної вимоги спір щодо рішення № 1032, суми за яким включено до спірної вимоги, мав місце, судове рішення не набрало законної сили.

Рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені № 167-177 від 07.02.2008 р., також було оскаржено до Господарського суду АРК, яким було відкрито провадження у справах № 2-29/2392-2008А, 2-29/2385-2008А, 2-29/2386-2008А, 2-29/2393-2008А, 2-29/2394-2008А, 2-29/2395-2008А , 2-29/2396-2008А, 2427-2007А, 2428-2008А, які не було вирішено по суті станом на 08.05.2008 р.

Згідно із абз. 3 ч. 13 ст. 106 закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

За викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо скасування вимоги Ю-337 про сплату боргу у частині сум санкцій та пені, рішення по яким на час формування вимоги оскаржено в судовому порядку і відповідного судового рішення ще не прийнято або воно не набрало законної сили, є такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилань позивача на ч. 12 ст. 106 закону № 1058 має бути зазначено, що оцінка законності, правільності застосування санкцій та пені за рішеннями № 1032 від 13.12.2007 р., № 167-177 від 07.02.2008 р. надається у рамках позначених вище інших адміністративних справ, що перебувають у провадженні Господарського суду АРК.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд з у разі задоволення позову може прийняти постанову у тому числі і про визнання рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності протиправними, скасування або визнання нечинним рішення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 1,70 грн. із державного бюджету України на підставі ст. 94, п. 3 прикінцевих та перехідних положень КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 94, п.1 ч. 1 ст. 157, 160-163, п. 6 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя про сплату боргу № Ю-337 від 08.05.08 р. у частині позначення санкцій на загальну суму 513789,45 грн. та пені на суму 236020, 12 грн.

3. У іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути на користь Державного підприємства «Видавництво і друкарня «Таврида» (м. Сімферополь, вул. Ген. Васильєва 44, ідентифікаційний код 05905680) з державного бюджету України 1, 70 грн. витрат по сплаті судового збору.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 25.07.08 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.