Ухвала суду № 19133142, 16.03.2011, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

справа № 2-652/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2011 року березня другого дня Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, одноособово, під головуванням судді Чулініна Д. Г.,

за секретаря

Юрченко О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровськ в залі суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон»до ОСОБА_2 про стягнення суми, де третьою особою без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3,

встановив:

Відповідач, ОСОБА_2, позов не визнав з посиланням на прострочення позивача як кредитора і, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, до суду не зявився і про причини неявки не повідомив, свого представника не направив, про розгляд справи в його відсутність не клопотав, на підставі чого з урахуванням письмової згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням цього рішення заочно.

В судове засідання інші особи, які беруть участь у справі та повідомлені про його час і місце, не зявилися, на підставі чого відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється та журнал судового засідання не ведеться.

Позивач в березні 2009 року предявив з урахуванням подальших уточнень позов про стягнення з урахуванням індексу інфляції невикористаних 279032 гривень 61 коп., переданих для виконання доручення, обумовленого укладеним 09.12.2006 договором № 007 на загальну суму 694 705 грн., а так само неустойок (штрафу, пені), з покладенням відповідальності за прострочення цих грошових зобовязань зі сплатою трьох процентів річних з підстав неналежного надання послуг з придбання нерухомого майна, щодо якого не наданий звіт про виконання доручення, у звязку з чим просив стягнути на свою користь 973583 гривень 45 коп., в тому числі штраф в сумі 148010 гривень, пеню в сумі 494239 гривень 91 коп., три проценти річних в сумі 11831 гривень 31 коп.

У письмових запереченнях представник відповідача вказувала на неможливість виконання наданого йому доручення за умовами договору № 007 від 09.12.2006 через зміну позивачем, як довірителем, змісту доручення в частині умов, на яких він згоден придбати гаражі у гаражному кооперативі, та порядку розрахунків за придбане майно, що вважала односторонньою зміною умов договору в ході його виконання. Також представник відповідача письмово пояснювала, що позивач, окрім виданого доручення, самостійно вживав заходів до придбання гаражів в кооперативі, чим заважав виконувати видане ним доручення і розголосив дані про договір, порушуючи умови про конфіденційність, і не виплатив відповідачу плату за виконання доручення, через що залишок грошових коштів останній притримав у себе як належні йому кошті пропорційно виконаному дорученню.

Суд, дослідивши наявні письмові докази, дійшов висновку про задоволення позову частково, виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин.

ПрАТ «Юнікон»(код ЄДРПОУ 23647276, м. Дніпропетровськ), що змінив фірмове найменування, 09.12.2006 уклав з відповідачем ОСОБА_2 договір доручення № 007, долучений до справи (а.с. 8-13), на умовах якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача від його імені і за його рахунок у термін до 01.05.2007 укласти договори про придбання у власність позивача всіх цегляних гаражів, гаражних боксів, металевих гаражних боксів, споруд і будівель, розташованих на території Автогаражного кооперативу «Автолюбитель-14»в АДРЕСА_1, в цілому за ціною, яка з урахуванням плати за виконання доручення не може перевищувати 1919000 гривень, будучи еквівалентною на час видачі доручення 380000 доларів США, про що відповідач мав надати звіт терміном до 04.05.2007. Сторони в договорі погодили, що ціна придбання одного гаражу не може у грошовому еквіваленті перевищувати 3500 доларів США, і узгодили, що повірений, яким виступає відповідач, вправі отримати плату протягом двох днів після затвердження звіту про повне і належне виконання у строк доручення в сумі 800425 гривень, еквівалентних на час укладення договору 158500 доларам США.

Цим договором обумовлений зміст доручення, який стосується не лише юридичних дій, проте чітко визначає умови, на яких має укладатися від імені довірителя договір купівлі-продажу, що відповідає вимогам ст. 1003 ЦК України, від виконання якого повірений мав право відмовитися, надавши звіт про виконані дії. Умовами договору за прострочення виконання доручення передбачений штраф в розмірі пяти відсотків від суми договору, а за прострочення повернення невикористаних коштів, наданих повіреному для виконання доручення, пеня в розмірі 0,3 % від такої суми за кожен день прострочення. При цьому в договорі визначено, що суми неустойок визначаються в гривнях у грошовому еквіваленті боргу до доларів США за офіційним курсом НБУ на час порушення умов договору.

01.02.2007 сторони договору доручення на умовах додаткової угоди № 1 погодили, що доручення буде виконуватися спільно з ОСОБА_3, яка уповноважується, зокрема, на здійснення розрахунків; 01.12.2007 додатковою угодою № 2 сторони продовжили строк виконання доручення до 01.02.2008, а додатковою угодою № 3 від 21.02.2008 до 01.06.2008, що вбачається з копій цих додаткових угод.

Позивач на виконання своїх обовязків з договору відповідно до ст. 1007 ЦК України переказами надав для виконання доручення особисто відповідачу та через ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 694705 гривень, еквівалентну за офіційним курсом НБУ на день переказу 137977,72 доларів США, що підтверджено поданими до суду позивачем платіжними дорученнями (а.с. 32-44) і видатковим касовим ордером (а.с. 31). Позивачем на підставі договору доручення № 007 видані відповідачу довіреності належної форми (а.с. 45-47), що визнано сторонами.

Проте, як вбачається з акта наданих послуг № 1 від 01.06.2008 (а.с. 29-30) відповідач, оскільки іншого ним не доведено, не повністю виконав доручення і уклав договори на купівлю лише частини гаражів із 79, визначених у додатку № 1 до договору доручення № 007, на що витратив суму еквівалентну за офіційним курсом НБУ на день сплати продавцям 102612,37 доларів США, а інші кошти, незважаючи на надіслану листом письмову вимогу позивача, не повернув, хоч строк їх повернення відповідно до ст.ст. 530, 1006 ЦК України настав 27.12.2008. Ці обставин встановлені за даними

Суд відхиляє заперечення відповідача щодо його права на отримання плати за виконання доручення і притримання відповідної суми, оскільки умовами договору доручення право притримання як спосіб забезпечення виконання довірителем зобовязань всупереч ст. 548 ЦК України не передбачене, а виплата повіреному плати пропорційної виконаній ним роботі передбачена ст. 1009 ЦК України лише на випадок припинення договору доручення за однією з підстав, встановлених ст. 1008 цього Кодексу, зокрема виконанням належним чином або відмовою від договору, що відповідачем не доведено. Крім того, право на отримання платні виникає у відповідача за умовами договору лише після надання ним звіту за погодженою сторонами формою, чого в цій справі не встановлено.

Суд також відхиляє заперечення щодо зміни змісту доручення та виконувані відповідачем дії на схиляння осіб до укладення договорів купівлі-продажу, чому, на його думку, перешкоджав своїми діями позивач, оскільки відповідно до ст.ст. 1000, 1003 ЦК України в обовязки відповідача за умовами договору доручення входить вчинити лише певні юридичні дії, як то: укласти договір, отримати на користь довірителя і від його імені майно, документи, а фактичні дії з підписанням протоколів про наміри, нікчемних договорів, з рекламою діяльності тощо відносяться до предмету агентського договору, а не договору доручення. Позов же про визнання договору доручення удаваним у цій справі не розглядався, а презумпція його правомірності за ст. 204 ЦК України на час ухвалення рішення у цій справі не спростована.

Відповідно, оскільки іншого відповідачем не спростовано, відповідач, як боржник, прострочив виконання взятих перед позивачем зобовязань в порушення ст. 530 ЦК України в цілому більше як на 806 днів, а в частині невикористаних для виконання доручення коштів більше як на 598 днів, на підставі чого згідно з ст. 611 ЦК України права позивача підлягають захисту з присудженням на його користь з відповідача в межах судового розгляду, визначених відповідно до ст.11 ЦПК України, основного боргу за офіційним курсом НБУ на час вирішення справи в суді в сумі 279032 гривень 61 коп. Також, відповідно до ст.ст. 549, 550 ЦК України належить присудити на користь позивача з відповідача штраф в сумі 148010 гривень (виходячи з добутку суми договору, визначеної в гривнях за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2008, тобто 380000 х 7,79, та пяти відсотків), і пеню в сумі 500584 гривень 52 коп. (виходячи з добутку 598 днів прострочення та 0,3 % від суми основного боргу, еквівалентної 35365,35 доларів США і визначеної в гривнях за офіційним курсом НБУ на час виникнення права на пеню), але позивачем заявлено до стягнення 494 239 гривень 91 коп. пені.

До наслідків порушення відповідачем своїх грошових зобовязань зі сплати основного боргу, штрафу і пені суд відносить згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України обовязок сплатити позивачу три відсотки річних за час прострочення їх виплати в сумі 45686 гривень 90 коп., з яких заявлено позивачем лише за 806 днів прострочення (з 01.06.2008 по 17.08.2010) основного боргу без акцесорних грошових зобовязань, що складає 11831 гривень 31 коп. Разом з цим суми грошового боргу не підпадають під перерахунок з урахуванням індексу інфляції на суму 40 469 грн. 62 коп., оскільки інфляція це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги, а грошовою одиницею України є гривня, через що знецінювання за статтею 625 ЦК України може стосуватися лише грошових зобовязань у гривні, а не суми вираженої в еквіваленті до іноземної валюти.

Так, показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним. Застосування до простроченої суми грошового зобовязання встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за своєю правовою природою є відшкодуванням збитків, завданих кредитору внаслідок знецінювання його грошових коштів у звязку зі зростанням загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача, який винний на користь позивача відшкодування справлених позивачем судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цієї справи.

Керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Юнікон»(код ЄДРПОУ 23647276, м. Дніпропетровськ) задовольнити частково.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (код ЄДРПОУ 23647276, м.Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 933 113 гривень 83 коп.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (код ЄДРПОУ 23647276, м.Дніпропетровськ) з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) 1 700 гривень відшкодування справленого судового збору та 30 гривень відшкодування оплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

ОСОБА_2 має право подати до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська письмову заяву про перегляд цього заочного рішення протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська апеляційної скарги протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем його проголошення, а така само відповідачем з наступного за днем постановлення ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.

Суддя