Постанова № 1913291, 16.07.2008, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.08 Справа № 12/245

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Зварич О.В.

Слука М.Г.

При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.

розглянув апеляційну скаргу державної податкової інспекції (далі ДПІ) у Рівненському районі №7120/10-15 від 16.04.08р.

на ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.04.2008р.

у справі №12/245

за заявою стягувача ДПІ у Рівненському районі, м.Рівне

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Денір», с.Дуби

до божника: Приватного підприємства (далі ПП) «Фортуна майстер», м.Київ

про зміну способу виконання рішення

за участю представників

від стягувача – Тарасюк Р.В. –представник (дов. у справі);

від ТзОВ «Денір» –Лавренчук Т.В. - представник (дов. у справі);

від ПП «Фортуна майстер» - не з’явився (належно повідомлений).

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 25.06.08р.

Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності відповідних клопотань технічна фіксація судового процесу нездійснювалась.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11.04.2008р. у справі №12/245 (суддя Савченко Г.І.) відмовлено в задоволенні заяви ДПІ у Рівненському районі про зміну способу виконання рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.04р. по цій справі.

Ухвала судом мотивована ст.208 Господарського кодексу України, ст.216 Цивільного кодексу України, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом зроблено висновок про відсутність підстав для зміни рішення суду, оскільки ТзОВ «Денір» в даному випадку не є боржником в розумінні несплати податкового боргу, а присуджений до стягнення в доход держави бензин не є податковим боргом.

З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, ДПІ у Рівненському районі оскаржує ухвалу суду, як прийняту з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.121 ГПК України, стверджуючи про неврахування судом першої інстанції обставин, а саме: відсутність у боржника майна, яке зазначене в наказі господарського суду Рівненської області №12/245 від 30.11.04р. як таке, що підлягає скасуванню, що робить виконання рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.04р. неможливим.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу суду і прийняти нову, якою заяву податкового органу про зміну способу виконання судового рішення задоволити повністю та присудити до стягнення з ТзОВ «Денір» в доход Державного бюджету України кошти в сумі 30395,90 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Денір»не погоджується з такими доводами апелянта наполягаючи на тому, що ст.208 ГК України, яка є спеціальною нормою законодавства, містить вичерпний перелік наслідків визнання господарського зобов’язання недійсним, тому в даному випадку, на думку товариства, відсутні обставини справи, які дають можливість змінити спосіб виконання судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:

рішенням господарського суду Рівненської області від 28 липня 2004 року у даній справі, яке набрало законної сили, позовні вимоги ДПІ у Рівненському районі задоволені частково: господарське зобов'язання від 25.06.2001 року купівлі-продажу бензину марки А-95 в кількості 23027,2 л. на суму 30395,9 грн. між ПП «Фортуна-майстер»та ТзОВ «Денір»визнано недійсним; стягнено з ТзОВ «Денір»в доход держави 23027,2 л. бензину марки А-95 вартістю 30395,90 грн.

На виконання вказаного рішення суду 30 листопада 2004 року господарським судом Рівненської області видано наказ №12/245 про примусове виконання рішення, який дійсний для пред’явлення державному виконавцю до 01.12.2007р.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган пред’явив даний наказ до виконання, про що 31.0105р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рівненського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, строки якого згідно наявних у справі документів виконавчого провадження переривались.

Зокрема, після повернення 31.10.07р. державним виконавцем вказаного вище виконавчого документу стягувану (ДПІ у Рівненському районі) з причин неможливості з’ясування місцезнаходження боржника (ТзОВ «Денір») за заявою стягувача 28.11.07р. державним виконавцем ДВС у м.Рівне знову відкрито виконавче провадження по цьому ж наказу.

Однак, постановами від 12.12.2007р. та 19.02.08р. даний виконавчий документ двічі повертався без виконання, оскільки у боржника відсутнє майно (23027,2 л. бензину марки А-95 вартістю 30395,90 грн.), визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними (п.6 ст.40 цього Закону).

За наведених вище обставин, ДПІ у Рівненському районі 26.03.08р. на підставі ст.121 ГПК України подала до суду першої інстанції заяву про зміну способу виконання рішення господарського суду Рівненської області від 28 липня 2004 року, в якій просить присудити до стягнення з відповідача ТзОВ "Денір" в доход Державного бюджету 30395,90 грн.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ч.1 ст.121 ГПК України).

З огляду на викладені вище обставини справи та норми процесуального права, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, який не вбачає в матеріалах даної справи обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, зазначаючи, зокрема, що судом не було встановлено у ТОВ „Денір" наміру на укладення господарського зобов'язання з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, тому й було застосовано норму ст.208 ГПК України.

Між тим суд апеляційної інстанції встановив, що в наказі господарського суду Рівненської області від 30.11.04р. №12/245 предмет стягнення (23027,2 л. бензину марки А-95) визначено в грошовому еквіваленті - 30395,90 грн.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103, 104, 105, 106, 121 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Рівненської області від 11.04.08р. у цій справі скасувати.

3. Заяву ДПІ у Рівненському районі про міну способу виконання рішення господарського суду рівненської області від 28.07.04р. задоволити. Змінити спосіб виконання рішення господарського суду Рівненської області від 28.07.04р. у справі №12/245.

4. Стягнути з ТзОВ «Денір»(інд.код 25318312, с.Дуби, Рівненського району, вул.Лісова, 1) в доход держави 30395,90 грн. вартості бензину, про що місцевому господарському суду видати наказ.

5. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена згідно ст.ст.107, 109 ГПК України.

6. Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуюча-суддя О.П. Дубник

суддя О.В.Зварич

суддя М.Г.Слука

Постанова підписана 21.07.2008р.