Рішення № 1913025, 11.07.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.08 Справа № 18/41

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

до державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 72098,50 грн.

за участю представників:

від позивача: Рибас А.С. за дов. від 03.01.2008;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62688,37 грн. по оплаті вартості капролактаму, поставленого відповідачу за трьома договорами від 12.01.2007 № 250/к, від 15.01.2007 № 254/к, від 25.01.2007 № 257/к, пені в сумі 5021,94 грн. та штрафу в сумі 4388,19 грн. за прострочення платежів.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 29.05.2008 № 343 позовні вимоги визнав та просив зменшити штрафні санкції до суми 500 грн. в зв’язку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно трьом договорам від 12.01.2007 № 250/к, від 15.01.2007 № 254/к та від 25.01.2007 № 257/к, укладеним між сторонами за позовом, позивач 27.01.2007 поставив відповідачу 4,3 тонни капролактаму кристалічного на загальну суму 62688,37 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Відповідач, в свою чергу, був зобов’язаний оплатити позивачу вартість продукції протягом 90 календарних днів від дня поставки, тобто до 27.04.2007.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати поставленої продукції не виконав, його борг складає 62688,37 грн., що підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.

За таких обставин, борг в сумі 62688,37 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем в зв’язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 7 договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 180 днів прострочення складає 5021,94 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Вимоги про стягнення з відповідач штрафу у розмірі 7 % вартості неоплаченої продукції не підлягають задоволенню за таких підстав:

Вказані вимоги заявлені позивачем на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

Позивач вказав, що відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вартості продукції, що неоплачена.

Позивач зазначив, що відповідач належить до державного сектора економіки, прострочення складає понад 30 днів, тому, він повинен сплатити вказаний штраф.

Разом з цим, згідно пп. 4 п. 3 Розділу IX «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ»Господарського кодексу України Кабінету Міністрів України доручено визначити суб'єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

Проте, на даний час суб'єкти господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу, Кабінетом Міністрів України не визначені.

Виходячи з контекстуального аналізу вказаних вище положень Господарського кодексу України суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки, у розумінні Господарського кодексу не є автоматично усі державні підприємства, а лише ті, які будуть визначені Кабінетом Міністрів України (можливо це буде невеликий перелік).

Враховуючи, що Кабінетом Міністрів України до теперішнього часу не визначено суб'єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, вважати відповідача таким суб’єктом відсутні законні підстави.

Тому, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України до відповідача не повинна застосовуватися.

Заява відповідача про зменшення штрафних санкцій до суми 500 грн. не підлягає задоволенню в зв’язку з її необґрунтованістю.

Відповідач просив зменшити штрафні санкції до суми 500 грн. обґрунтовуючи ці вимоги скрутним фінансовим положенням.

Однак, відповідач не обґрунтував скрутності свого фінансового становища, не вказав своєї дебіторської та кредиторської заборгованості, взагалі не навів ніяких цифр про своє фінансове становище та не подав відповідних доказів розміру витрат та фінансування.

Суд ухвалою від 06.06.2008 зобов’язував відповідача подати відповідні докази, однак, відповідач без поважних причин такі докази суду не подав, його представник в судове засідання не прибув без пояснення причин.

За таких обставин, заява відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає задоволенню в зв’язку з її необґрунтованістю та недоведеністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 677,10 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,81 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 1, ідентифікаційний код 04687873, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій «Хімтехнологія», м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Вілєсова, 1, ідентифікаційний код 32990589, борг в сумі 62688,37 грн. по оплаті вартості капролактаму, пеню в сумі 5021,94 грн., витрати на державне мито в сумі 677,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 110,81 грн.; наказ видати.

3. В решті позову відмовити.

11 липня 2008 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 14 липня 2008 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя В.В. Корнієнко