Постанова № 1912432, 21.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.07.2008

Справа №2-16/2609-2008А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Титан» (96012, м. Армянськ, Північна промзона, код ЄДРПОУ 05762329, р/р 2600600984648/980 у філії «Укрексімбанк» в м. Армянську, МФО 348878)

До відповідачів – 1) Красноперекопської ОДПІ (96000, м. Красноперекопськ, вул. Північна, 2); 2) Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 19)

За участю прокуратури АРК

Про стягнення 565 999,36 грн.

Суддя В.А.Омельченко

Секретар судового засідання Хлебнікова Н.С.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Кириченко С.В., довіреність № 04-01-10/251 від 30.03.07, ю/к;

Від відповідачів – 1) Джемілєва Е.Ю., довіреність № 1493/10/10-0 від 18.04.08, гол. держ. под. інспектор; Черненко А.В., довіреність № 4270/10/10-0 від 29.07.08, заст. нач. інспекції; Лєвіков О.В., довіреність № 303/10/10-0 від 06.02.08, ст. держ. под. інспектор; 2) Єфремов А.Б., довіреність № 23-11.0/06-77 від 14.04.08, гол. спец. юр. відділу;

Прокурор – не з’явився;

Суть спору – Позивач ДАК «Титан», м. Армянськ звернувся до господарського суду АРК з позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до відповідачів Красноперекопської ОДПІ, м. Красноперекопськ та ВДКУ у м. Армянськ про стягнення відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 565999,36 грн., обґрунтувавши свої вимоги тим, що за результатами господарської діяльності за період з вересня 2002 року по грудень 2004 року підприємство мало від'ємне значення між загальною сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, яке підлягало відшкодуванню з бюджету.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2005 р. по справі № 2-4/11650-2005 залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.01.2006 р., позовні вимоги задоволені частково у сумі 527005, 83 грн.

Так, постановою Вищого Господарського суду України від 02 жовтня 2007 року по справі № 2-4/11650-2005 рішення ГС АРК від 20.10.2005 р. та Постанову САГС від 26.01.2006 року було скасовано, справу передано до ГС АРК для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Справу передано судді ГС АРК Омельченко В.А. з привласненням нового номеру № 2-16/16320.1-2007А.

Під час розгляду справи 04.04.2008р. згідно заявленого клопотання позивача та відповідача, відповідно до ухвали Господарського суду АР Крим здійснена заміна позивача – Державної акціонерної компанії «Титан», м. Армянськ, на Відкрите акціонерне товариство «Державне акціонерна компанія «Титан», м. Армянськ, та заміна відповідача – Відділення державного казначейства України в м. Армянськ на Головне управління Державного казначейства України в АР Крим.

Відповідач – Красноперекопська ОДПІ, проти позовних вимог заперечує та зазначає, що дані, які наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника та даним податкового обліку, та стверджує, що відсотки на бюджетну заборгованість пред’явлені позивачем у позовної заяві необґрунтовані.

Другий відповідач ГУ ДКУ в АРК позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України, порядку відшкодування ПДВ, затвердженого спільним наказом Держказначейства України та ДПА України від 21.05.2001р. №200/86, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. №489/5680, відшкодування ПДВ здійснюється органами Держказначейства України на підставі висновку податкових органів з дотриманням встановлених строків.

Листом від 19.09.2005р. суд здійснив повідомлення про вступ прокурора АР Крим у процес по даній справі.

В ході розгляду справи була оголошена перерва судового засідання в порядку ст. 150 КАС України, після закінчення якої провадження по справі було продовжено.

Після вияснення усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів, які почалися в судовому засіданні, що відбулося 30.07.2008 року.

Після закінчення дебатів сторін, суд виходив для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2005р. Державна акціонерна компанія «Титан» (позивач у справі) звернувся до господарського суду АР Крим із позовом до Красно перекопської ОДПІ та Відділення державного казначейства у м. Армянськ, про стягнення відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 565 999,36 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що результатами господарської діяльності за період з вересня 2002р. по грудень 2004р. підприємство мало від’ємне значення між загальною сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами господарської діяльності Державна акціонерна компанія «Титан» у період з вересня 2002р. по грудень 2004р. надавало у Красно перекопську ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, в яких різниця між загальною сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту мало від’ємне значення, а саме позивач мав право на бюджетне відшкодування суми 29910110,81 грн.

На підставі ст.ст. 7, 8 ЗУ «Про податок на додану вартість» відшкодовано на користь позивача суму податку на додану вартість у розмірі 29910110,81 грн.

Заявлені вимоги про стягнення позивачем з Державного бюджету України відсотків за несвоєчасне проведення відшкодування бюджетної заборгованості, яка виникла в період з вересня 2003р. по грудень 2004р., а також за несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості, яка утворилась у період з вересня 2002р. по грудень 2003р., частково, починаючи з 18.12.2003р.

У матеріалах справи є рішення Господарського суду АР Крим від 18.12.-23.12.2003р. по справі №2-15/17071-2003, яке набрало законної чинності, яким на користь позивача стягнуто 297342,38 грн. відсотків на бюджетну заборгованість, яка виникла за період з вересня 2002р. по серпень 2003р., за розрахунком позивача відсотки стягнуті станом на 17.12.2003р.

Позивач на підставі пункту 8.2 Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. звернувся до відповідача із заявами про зміну напрямку відшкодування, а саме про зарахування сум бюджетної заборгованості у рахунок інших платежів до державного бюджету.

Згідно з вказаним Наказом у таких випадках нарахування відсотків на бюджетну заборгованість припиняється.

Таким чином, суд приймає до уваги розрахунок відсотків на суми бюджетної заборгованості до дати подачі таких заяв.

Всього сума відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість, виходячи з розрахунку на рівні 120 % від облікової ставки національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом терміну її дії, включаючи день погашення, склала 527 005,83 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, факт наявності бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відображено позивачем у податкових деклараціях, розрахунках експертного відшкодування, та не оспорюються відповідачами.

Крім того, суми податку на додану вартість відшкодовані у повному обсязі.

Згідно з підпунктом 7.7.3. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», у разі коли сума визначена згідно з підпунктом 7.7.1. цієї статті має від’ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця наступного після подачі декларації.

Так, суми, які не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю і на суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки на рівні 120 % від облікової ставки національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду із позовом про стягнення коштів з бюджету.

Ст. 4 Указу Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 07.08.1998р. №857/98 передбачає, що у випадку, коли сума податку на додану вартість визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, які утворились у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, така сума зараховується в рахунок погашення заборгованості платника податку на додану вартість, яка виникла в попередніх звітних періодах, а при відсутності заборгованості – в зменшення податкових зобов’язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів.

Крім того, якщо сума від’ємного значення податку не погашена, сума податкових зобов’язань, які виникли на протязі трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, на умовах встановлених законодавством на протязі місяця, який наступає після подачі декларації за третій звітний період після утворення від’ємного значення податку.

Пункт 8.1. ст.. 8 ЗУ «Про податок на додану вартість» передбачає, що платник податків який здійснює господарську операцію по вивозу товарів за межи митної території України подає розрахунок експертного відшкодування за результатами податкового місяця, має право на отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з дня подання такого розрахунку.

Питання, які пов’язані з нарахуванням відсотків на суму бюджетної заборгованості, вказана вищі стаття не регламентує, оскільки це питання відображено у підпункту 7.7.3. ст.. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Порядок відшкодування податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.01997р. №209/72.

Податкові органи, згідно з підпунктом 6.3.-6.5. цього наказу, в особовому рахунку платника податку за прострочення терміну відшкодування податку на додану вартість нараховують відсотки на рівні 120% річних від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення, які за заявою платника податку мають право перерахування на його розрахунковий рахунок, або направити на погашення податкового зобов’язання з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представником відповідача – Красноперекопської ОДПІ заявлене усне клопотання про застосування наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду передбаченими ст. 99 КАС України.

Суд вважає вказане клопотання необґрунтованим, оскільки до вказаних правовідносин не підлягають застосуванню положення ст.. 99 КАС України, так як позов пред’явлено 21 липня 2005р., тобто спірні правовідносини виникли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

На підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст.ст. 69.70.86 КАС України, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача, тому вони підлягають задоволенню частково у сумі 527 005,83 грн.

Судові витрати, що понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 5270,06 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України.

Вступна та резолютивна частина постанови оголошені в судовому засіданні – 30.07.2008 р.

Постанова оформлена та підписана відповідно до ст. 160 КАС України – 05.08.2008 р.

На підставі викладеного, та керуючись ч.1 ст.94, ч.ч 1-3 ст.ст.160, 162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Титан», м. Армянськ, промзона ДАК «Титан» (р\р 2600600984648/980 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Армянськ, МФО 348878, ЗКПО 05762329) відсотки на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 527 005,83 грн.

3. В іншої частині позову відмовити.

4. Стягнути з Держбюджету України (р\р 31115095700002 Держбюджет м. Сімферополя, код платежу 22090200 Банк ГУ ГКУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405) на користь Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Титан», м. Армянськ, промзона ДАК «Титан» (р\р 2600600984648/980 у філії ВАТ «Укрексімбанк» в м. Армянськ, МФО 348878, ЗКПО 05762329) витрати по сплаті державного мита у розмірі 5270,06 грн.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України)

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Омельченко В.А.