Рішення № 1912338, 21.04.2008, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.04.08 Справа № 20/165/08

Суддя

Позивач:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

Відповідач:

Комунальне підприємство “Житлосервіс-Авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області, Запорізька обл.., м. Мелітополь

Суддя Л.П. Гандюкова

Представники:

від позивача:

- Овчарук О.О. (довіреність №243/10 від 29.12.2007р.)

від відповідача:

- Прудненко Ю.І., директор,

Сильченко В.Д. (довіреність № 1109 від 19.02.2007р.)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 249992,12 грн. на підставі договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2794 ТЕ-13 від 30.12.2005р.

Ухвалою суду від 25.02.2008р. порушено провадження у справі №20/165/08, судове засідання призначено на 24.03.2008р. У судовому засіданні 24.03.2008р. оголошувалася перерва до 21.04.2008р.

21.04.2008р.справу розглянуто, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач підтримав вимоги, просить стягнути з відповідача суму 178417,93 грн. основного боргу, суму 15450,74 грн. пені, суму 45974,91 грн. збитків від інфляції та суму 10148,54 грн. - 3% річних на підставі договору на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 06/05-2794 ТЕ-13 від 30.12.2005р., ст.ст. 11-16, 525,526,549-552,611,625,712 ЦК України, ст.ст.193, 216-218, 230, 264, 265 ГК України.

Відповідач не погодився з нарахуванням штрафних санкцій, та пояснив, що його вини у виникненні боргу немає, оскільки є велика заборгованість населення за надані житлово-комунальні послуги. Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” передбачено субвенцію з державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на надання житлово-комунальних послуг населенню та фактичної вартості цих послуг, особливо це стосується послуг з теплопостачання. Але на даний час розміри зазначеної субвенції та порядок її використання Мінфіном України до бюджету м. Мелітополя не доведені, що підтверджується листами фінансового управління Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.02.2008р. № 85 та від 12.03.2008р. № 139. Відповідач також надав контррозрахунок, відповідно до якого сума боргу з індексом інфляції становить 221 487,60грн. На підставі викладеного, відповідач просить суд надати розстрочку погашення боргу за 2006 рік в сумі 178 417,93грн. на 12 місяців, або до вступу в дію ст.52 п.19 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” про надання субвенції місцевому бюджету на погашення боргів за енергоносії, зменшити заявлену позивачем суму втрат від інфляції на 2905,24грн.; звільнити відповідача від сплати пені та збитків від інфляції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

30.12.2005р. між ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” та відповідачем укладено договір № 06/05-2794 ТЕ-13 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій (в подальшому Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник (позивач) зобовязався передати у власність покупцю (відповідачу) в 2006 році природний газ, а покупець зобовязався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобовязання щодо постачання газу виконав належним чином, передавши протягом січня-квітня 2006 року та жовтня-грудня 2006 року природний газ на загальну суму 913294,66 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (копії в матеріалах справи). Відповідач виконав свої зобовязання частково, розрахувавшись на суму 734876,73грн.

Відповідно до п. 6.1 договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав доказів погашення суми 178417,93 грн. основного боргу. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 178417,93 грн. основного боргу є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 45 974,91 грн. втрат від інфляційних процесів за період часу з лютого 2006р. по січень 2008р. згідно з розрахунком та суму 10148,54 грн. –3% річних від простроченої суми оплати за період з 11.02.2006р. по 12.02.2008р..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із розрахунками позивача сума втрат від інфляційних процесів складає 45974,91 грн., а 3% річних за період з 11.02.2006 р. по 12.02.2008 р. –10148,54 грн. У результаті перевірки розрахунку збитків від інфляції судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку при розрахунку інфляції у березні 2006р., оскільки розмір простроченого платежу у цей місяць становив не 205133,97грн., а суму 202264,16грн. (159434,11+151290,11-108460,06), тому сума збитків від інфляції за період часу з лютого 2006 року по січень 2008 року складає 43069,67 грн. Розрахунок 3% річних зроблений вірно та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача суму 15450 грн. пені за період часу з 12.08.2007р. по 12.02.2008р.

Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов’язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов’язань.

Відповідно до п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У пункті 7.2 договору сторони передбачили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Сторони також встановили, що неустойка нараховується протягом 6 місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.7.5).

Згідно з розрахунком позивача сума пені за період часу з 12.08.2007р. по 12.02.2008р. складає 15450,74 грн.

Вказаний розрахунок судом перевірено та встановлено, що його зроблено позивачем вірно.

Разом з тим, відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, приймаючи рішення, відстрочити, розстрочити виконання рішення.

На підставі зазначеної норми, розглянувши клопотанням відповідача, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню. Відповідач є підприємством з комунальною формою власності, відповідно до статуту основною метою діяльності є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на належний ремонт та експлуатацію житлового фонду, забезпечення його тепловою енергією, водозабезпечення, водовідведення та очистки стічних вод у житловому фонді. Таким чином, основним споживачем його послуг є населення. Підприємство має велику дебіторську заборгованість у звязку з боргами бюджетів (у тому числі військової частини) та населення по розрахункам за житлово-комунальні послуги, що підтверджується наданими відповідачем та залученими до матеріалів справи документами. Підприємство має надзвичайно велике соціальне значення для м.Мелітополя і стягнення зазначеної позивачем суми може поставити під загрозу нормальне функціонування підприємства в цілому, негативно відобразиться на умовах проживання населення, функціонування бюджетних установ, у тому числі військової частини. Суд визнає зазначені обставини винятковими.

Беручи до уваги зазначені обставини, суд вважає за можливе, враховуючи інтереси обох сторін, клопотання задовольнити частково: 1) зменшити пеню до 3000грн., 2) надати відстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені до 01.09.2008р., 3) потім надати розстрочку в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені на 6 місяців шляхом сплати: до 30.09. 2008р. суми 39 106,14 грн.; до 31.10.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 30.11.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 31.12.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 31.01.2009р. суми 39 106,00 грн.; до 28.02.2009р. суми 39 106,00 грн., всього суми 234636,14грн.

На підставі викладеного, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам. При цьому суд враховує, що позовні вимоги про стягнення суми 15 450,74грн. пені заявлено обґрунтовано, тому в цій частині витрати підлягають стягненню з відповідача з зазначеної суми.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85, п.п.3,6 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Житлосервіс-Авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72307, Запорізька обл.. м. Мелітополь, вул. Гвардійська, 38, р/р 2600932513265 в АК “Укрсоцбанк”, МФО 313463, код ЄДРПОУ 31802290) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) суму 178417,93грн. основного боргу, суму 3000грн. пені, суму 43069,67 грн. збитків від інфляції, суму 10148,54 грн. 3% річних. Видати наказ.

Відстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 178417,93грн. основного боргу, суми 3000грн. пені, суми 43069,67 грн. збитків від інфляції, суми 10148,54 грн. 3% річних до 01.09.2008р., потім надати розстрочку виконання рішення в частині стягнення основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені на 6 місяців шляхом сплати: до 30.09. 2008р. суми 39 106,14 грн.; до 31.10.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 30.11.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 31.12.2008р. суми 39 106,00 грн.; до 31.01.2009р. суми 39 106,00 грн.; до 28.02.2009р. суми 39 106,00 грн., всього суми 234636,14грн.

Стягнути з Комунального підприємства “Житлосервіс-Авіа” Мелітопольської міської ради Запорізької області (72307, Запорізька обл.. м. Мелітополь, вул. Гвардійська, 38, р/р 2600932513265 в АК “Укрсоцбанк”, МФО 313463, код ЄДРПОУ 31802290) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827) суму 2470,87 грн. витрат на державне мито та суму 116,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 09.06.2008 р.