Рішення № 19114596, 31.10.2011, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 2-1722/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2011 року  Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого -  Льон С.М.

при секретарі - Гуменюк С.А.                                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  справу за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Шанс» про визнання кредитного договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до КС «Шанс» про визнання  кредитного договору №00000375/08 від 27.06.2008року, укладеного між КС «Шанс» і ОСОБА_1 недійсним, оскільки  коштів за договором  позивач не отримував. Вказав, що 28.03.2008 року  позивачем подано до  КС «Шанс»  заяву про отримання кредиту №00000187/08. На підставі даної заяви кредитний комітет спілки склавши відповідний протокол прийняв рішення про надання кредиту. 28.03.2008року  між  спілкою та позивачем   укладено кредитний договір  №00000187/08. За умовами даного договору  кредитодавець був зобов’язаний передати  позичальнику  грошові кошти в сумі 20600грн., на строк 12 місяців, а позичальник  зобов’язувався повернути кошти, згідно графіку.  В день підписання договору  позичальнику на підпис було подано три екземпляри договору, ознайомившись з першим, підписав всі три. Після чого  в касі спілки отримав  кошти в сумі 20600грн. про, що був виданий видатковий касовий ордер, який підписав.  Згідно квитанцій  №4683, 5244, 5245, 6117, 7025 позивач  починає погашати  кредит з 13.05.2008року  за договором №00000187/08 від 28.03.2008року, а потім  квитанцією №8263 кошти зараховуються, як сплата невідомого на той момент договору №00000375/08 від 27.06.2008року.  Позичальник не звертаючи уваги продовжує сплачувати кредит за  договором, кошти по якому  не отримував, вважаючи  дане погашення по кредиту за договором №00000187/08 від 28.03.2008року.  Здійснивши останню проплату по договору, яка відбулась 06.04.2009року кредитодавець видає позичальнику довідку в тому, що ОСОБА_1 погашає кредит на загальну суму 28200грн., а  також зазначає, що заборгованість  по фінансовий зобов’язаннях немає. Про існування кредитного договору №00000375/08 від 27.06.2008року позичальник дізнається разом з позовною заявою кредитодавця до нього  про розірвання кредитного  договору та стягнення коштів, яких позичальник не отримував. Крім того, зазначає, що в видатковому касовому ордері №2890 від 27.06.2008року, а саме  в графі «одержав» записи «Двадцять три тисячі грн.. 00коп.» та підпис виконані не позивачем. Дату складання ордеру «27 червня 2008року» та підпис також не ставив. Записи та підпис, які містяться  у  касовому ордері фальшиві  і потребують перевірки за допомогою  почеркознавчої експертизи.  Тому, просить суд визнати   спірний кредитний договір недійсним з підстав неотримання позивачем коштів.

В судовому засіданні позивач та його представник вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в заяві та  пояснили, що  28.03.2008року  ОСОБА_1 укладав з кредитною спілкою кредитний договір, який повністю погасив.  В результаті шахрайських дій відповідача є другий кредитний договір від 27.06.2008року, однак його позивач не укладав, коштів не отримував. Оплату за кредит по п’яти квитанціям  пішло в погашення першого кредитного договору, а шоста пішла в погашення другого договору, який позивач не укладав.  Послідуючи проплати,  сімнадцять платежів,  пішли  в погашення другого договору. 06.04.2009року  кредитна спілка, на вимогу позивача, надала довідку про відсутність заборгованості  по першому договору. Зазначили, що  другий договір побачив в 2009році, підпис в договорі  ОСОБА_1, а в графі «отримав» не його, в додатку  до договору №1 підпис не позивача, в заяві – анкеті почерк ОСОБА_1, однак писав її на укладення першого договору. В заяві на отримання кредиту  почерк та підпис  не ОСОБА_1,  заяву на прийняття  в члени кредитної спілки писав,  копію паспорту і кода надавав при укладенні першого договору №00000187/08 від 28.03.2008року.  Видатковий касовий ордер не підписував і не писав. Все начебто написано рукою позивача, а по суті  іншою – монтаж.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги не визнав та пояснив, що з 2004року  позивач є членом кредитної спілки, укладав п’ять договорів на отримання кредиту.  В червні 2008року   звернувся до спілки за отриманням чергового кредиту, подав заяву, спілкою було прийнято рішення про надання коштів, в той же день Самсонов отримав кошти в касі, засвідчив дане своїм підписом.  Рішення про надання позивачу кредиту оформлялось протоколом. Крім того, вказав, що при оплаті позивачем по кредитах в квитанціях вказується номер договору на погашення якого вносяться кошти.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

          Згідно вимог  ч. ч. 1, 3, 5  ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

                            Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ч. 1 –3 , 5 ст. 203 цього Кодексу.

                            Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

                            Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

                            Ст. 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

                            Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

                            Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.                        

Судом встановлено, що 28.03.2008року між позивачем та КС «Шанс» укладено кредитний договір №00000187/08, згідно якого ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 20600 гривень, на строк 12 місяців, під 60 відсотків річних  від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Факт отримання коштів підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим позивачем.

З’ясовано, що  27 червня 2008року між сторонами укладено  кредитний  договір №00000375/08, згідно якого  кредитодавець зобов’язався надати позичальнику – ОСОБА_1  кредит у сумі 23000грн. на засадах строковості, зворотності, цільового  характеру  використання, платності та забезпеченості, строком на 18 місяців, під 60 процентів річних від суми залишку кредиту за кожен день користування, а позичальник зобов’язався  повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначних договором. Підставою укладення вищевказаного договору є заява ОСОБА_1 на отримання кредиту №А000000375 від 27.06.2008року /комерційний/  в сумі 23000грн., заява – анкета на отримання кредиту в сумі 23000грн., які підписані. На підставі видаткового касового ордеру  від 27.06.2008року  кошти в сумі 23000грн. за вищевказаним кредитним договором видані ОСОБА_1. Позивачем ставиться вимога про визнання кредитного договору  №00000375/08 від 27.06.2008року, укладеного між КС «Шанс» і ОСОБА_1 недійсним, оскільки  коштів за договором  позивач не отримував.

Ухвалою суду від 07.06.2011року  за клопотанням позивача було призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлені питання  щодо підписання ОСОБА_1 чи іншою особою від його імені вищевказаних документів. 06.10.2011року позивач отримав квитанцію на оплату за проведення експертизи. 17.10.2011року  представником позивача подано до суду заяву про відміну проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки  позивач вважає за доцільне змінити шлях доказування позовних вимог.

Згідно статті 146 ЦПК України, у разі ухилення особи, яка бере участь у справі, від  подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно  від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза  має значення, може визнати факт, для з’ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Натомість відповідно до зобов’язання ОСОБА_1 зареєстрованого КС «Шанс» за №1230 від 19.11.2010року, останній  визнає свій борг по кредитному договору №00000375/08 від 27.06.2008року укладеного з КС «Шанс» і зобов’язується  погашати  заборгованість  в сумі 64174грн. по 1500грн. щомісячно починаючи з 01.12.2010року до повного погашення заборгованості. 25.11.2010року позивач направляє на адресу кредитної спілки заяву про  визнання недійсним  попереднього зобов’язання.

З приводу  довідки  КС «Шанс»  від 06.04.2009року  відповідно до якої ОСОБА_1  погашено кредит на загальну суму 28200грн., заборгованості та фінансових зобов’язань перед КС «Шанс» немає, суд зазначає наступне дана не містить  будь – якого реєстраційного номеру та даних  про те, що остання відноситься до кредитного договору №00000375/08 від 27.06.2008року.

Таким чином, враховуючи викладене суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання правочину недійсним є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.    

          Керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

          Відмовити в задоволенні  позову ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Шанс» про визнання кредитного договору недійсним.

          Сплачені судові витрати віднести за рахунок ОСОБА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня  отримання копії цього рішення.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Льон