Рішення № 19111933, 07.11.2011, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" листопада 2011 р.

Справа № 5027/1155/2011.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АСПРІН»

До товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач»

Про стягнення заборгованості в розмірі 67906,76 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Розпорядженням від 07.11.2011 р. справу до розгляду передано судді Миронюку С.О.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «АСПРІН», вул. Костянтинівська, 71, м. Київ, звернувся з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач», вул. Грушевського, 19, м. Заставна, про стягнення заборгованості за договором безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0212/1Ф від 02.12.2010 р. в сумі 67906,76 грн., в тому числі 66000,00 грн. основного боргу, 309,20 грн. 3 % річних, 1597,56 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним, відповідно до укладеного між сторонами договору позивачем надано відповідачу грошові кошти на зворотній основі, проте відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань позику не повернув, а тому повинен сплатити суму в розмірі 67906,76 грн.

Ухвалою суду від 26.10.2011 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 07.11.2011 р.

01.11.2011 р. від відповідача надійшов відзив в якому він підтверджує існування заборгованості перед позивачем в сумі 67906,76 грн., але в зв’язку з тяжким фінансовим становищем просить відмовити в задоволені позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02 грудня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АСПРІН»(«Займодавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач»(«Позичальник») укладено договір безвідсоткової позики (фінансової допомоги) № 0212/1Ф, згідно якого «Займодавець»передав у власність «Позичальнику»грошові кошти в сумі 66000,00 грн., а останній зобов’язався повернути зазначену суму в термін до 30 червня 2011 р.

Виходячи з виписки банку за 03.12.2010 р. зазначена сума була передана відповідачу відповідно п. 3.1. Договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 3.2. Договору повернення предмета позики провадиться «Позичальником»шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок «Займодавця»не пізніше терміну встановленому п.п. 1.1 Договору, тобто, до 30 червня 2011 р. В порушення вказаного пункту договору відповідач грошові кошти позивачеві не передав.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання 3 % річних від простроченої суми в сумі 309,20 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідальність за несвоєчасну оплату послуг зв’язку встановлена п. 5 Договору № 0212/1Ф, тому позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасну оплату отриманих послуг за період 30.06-26.08.2011 в сумі 1597,56 грн.

З огляду на викладене суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача предмету договору позики, трьох процентів річних та пені відповідає матеріалам справи, фактичним обставинам та законодавству, у зв’язку з чим підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625, 1049 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82, 84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Розроблювач»(вул. Грушевського, 19, м. Заставна, код 33089756, р/р 26006060055976 у ЧФ КБ «Приватбанк», МФО 356282) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АСПРІН»(вул. Костянтинівська, 71, м. Київ, р/р 26004600823101 у Подільській філії ПАТ «КБ «ЕкспоБанк», МФО 320597, код 33230470) основну заборгованість в сумі 66000,00 грн., 309,20 грн. 3 % річних, 1597,56 грн. пені, а також державне мито в сумі 679,07 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного господарського суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя С.О. Миронюк