Ухвала суду № 19110767, 28.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області УХВАЛА

"28" жовтня 2011 р.                                                            справа № 5013/1747/11

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі № 5013/1747/11

за позовом: підприємства з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 72 239,45 грн.

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями "ВІП-РЕНТ" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 основного боргу в сумі 65153,90 грн, штрафу за несвоєчасну сплату платежів по Договору оренди транспортного засобу № А201665 від 23.11.2010 року, збитків від інфляції в сумі 190,49 грн, три відсотка річних в сумі 379,67 грн, всього 72239,45 грн. Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 17.10.2011 року відкладено розгляд справи на 07.11.2011 року та витребувано від сторін документи необхідні для розгляду справи.

Позивач звернувся до суду із заявою № 610 від 26.10.2011 року про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (транспортні засоби, будинки, квартири, інші споруди виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову) та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках та банківських рахунках позивача в сумі 73 197,85 грн.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до положень ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, покладено на особу, яка подала заяву про їх вжиття.

Виходячи з правил статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Позивачем не подано доказів, які б підтверджували доводи необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна позиція викладена Вищим господарським судом України в інформаційному листі від 12.12.2006 року № 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову".

Крім того, вибір способу забезпечення залежить від суті позовної вимоги. Так, у позові про стягнення грошей слід застосовувати накладання арешту на кошти. Арешт на майно треба застосовувати тоді, коли кошти в боржника відсутні, а тому виконання рішення про стягнення коштів неможливо.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках та банківських рахунках позивача в сумі 73 197,85 грн, не підлягає задоволенню, оскільки в зазначеній заяві та в матеріалах справи відсутні докази які б підтверджували, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також не подані документи, що підтверджують відсутність грошових коштів у відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача (транспортні засоби, будинки, квартири, інші споруди виявлені державним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову) та на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках та банківських рахунках позивача в сумі 73 197,85 грн - відмовити.

Примірники ухвали направити сторонам у справі.

Суддя                                                                       Т. В. Макаренко