Ухвала суду № 1910983, 12.04.2007, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц-2257/2007 Головуючий у 1 інстанції - Нікішин Ю.В.

Категорія- 41 Доповідач - Гурова О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2007 року М.Донецьк

Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючої - Гурової О.М., суддів - Могутової Н.Г., Шевченко В.Ю., при секретарі - Баранові В.В., за участю - сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 грудня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства „Макіїввугілля" відокремлений підрозділ Шахта ім. С.М.Кірова про стягнення заборгованості по заработній платі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Апеляційного суду Донецької області з апеляційною скаргою на рішення Совєтського райсуду м. Макіївки від 25 грудня 2006 року, яким йому відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі позивач просив скасувати зазначене рішення, оскільки вважав, що суд безпідставно прийшов до висновку про те, що сума 6299 грн. вже виплачена йому відповідачем. Не витребувавши відомості про одержання ним даної суми, суд прийшов до такого висновку передчасно.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, виходив з того, що суму 6299 грн. позивач одержав в період з лютого до серпня 2003 року в повному обсязі. Будь-яких доказів того, що він не одержав зазначену суму ОСОБА_1 суду не надав.

Заслухавши доповідача суддю Гурову О.М., пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивач працював на шахті ім. Кірова ДП „Макіїввугілля" до 23 серпня 2003 року (а.с.5).

Згідно довідки відповідача від 10.11.2006 р. (а.с.25), за період з січня 2003 року йому були нараховані суми:

за січень -квітень 2003 р. (період знаходження на лікарняному) - 4599,18 грн.;

в вересні 2003 р. (невикористана відпустка) - 1699,89 грн., а всього 6299,07 грн., про що й зазначено в табулеграмі (а.с.3).

Відповідачем на підтвердження проведених ОСОБА_1 виплат суду надані зведені відомості (а.с.52-66) про перерахування на картрахунок позивача в філії ВАТ КБ „Надра" в період з лютого до серпня 2003 року відповідних сум в загальному розмірі 6299 грн.

Вказані обставини також випливають з довідок № 01/179 та № 01/180 від 14.03.2007 р. (а.с.51,67) і підтверджені філією ВАТ КБ „Надра" (а.с.75).

На підставі наведеного, суд 1-ї інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про виплату відповідачем ОСОБА_1 6299 грн. і обгрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального і матеріального права і підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги про відсутність відомості з підписом позивача про одержання вказаної суми не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються обставинами справи, т.я. ОСОБА_1 не одержував гроші в бухгалтерії шахти під розпис, а вони перераховувались на його картковий рахунок у філії ВАТ КБ „Надра", яка підтвердила перерахування спірної суми на рахунок позивача.

На підставі ст. 81 ч.3 ЦПК України з позивача підлягають стягненню після розгляду справи витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду судової справи в розмірі 30 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 грудня 2006 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. (на р/рахунок 31411537700004 ОКПО 34686537 МФО 834016 в ГУ ДКУ в Донецькій області, одержувач - УДК в м. Донецьку).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.