Ухвала суду № 19109591, 31.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

31.10.11 № 29/5009/6769/11 Суддя Кричмаржевський В.А.

м. Запоріжжя

розглянувши матеріали позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м. Запоріжжя, код з ЄДР –32875438, про стягнення 5651,90грн. -

Установив:

До господарського суду Запорізької області 28.10.2011р. звернувся ФОП ОСОБА_1 з позовом до ПП «Фабрика делікатесних сирів»про стягнення боргу.

Позивач просить прийняти позовну заяву до розгляду та стягнути суму заборгованості з відповідача з підстав, викладених у позові.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає її такою, що підлягає поверненню заявникові з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів, заяви про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до заяви не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Розмір ставок державного мита передбачений Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21 січня 1993 року № 7-93.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 стаття34 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Платіжні документи про сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита (п.5.1 Роз’яснень Вищого господарського суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

Кредитором надано копії платіжних доручень № 8-2/Д.М. від 31.08.2011р. та № 8/Д.М. від 04.08.2011р., які не є належним доказом сплати державного мита. Фактично позивачем не надано належних доказів, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі, що є підставою для повернення заяви без розгляду згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Пунктом 10 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно зі статтею 471 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року №1258.

Документ про оплату витрат додається до заяви, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Платіжні документи про сплату витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу подаються до господарського суду в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивачем до заяви додано копію платіжного доручення № 8/І.Т.З. від 04.08.2011р., яке не є належним доказом сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Отже, фактично належних доказів сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу заявником не надано.

Оскільки позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, встановлених вищезазначеними нормами Господарського процесуального кодексу України, відсутність доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі і доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є підставами для повернення заяви без розгляду у відповідності до пунктів. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про повернення позовної заяви позивачу без розгляду за зазначених вище підстав.

Крім того, слід зазначити, що 29.09.2011р. порушено провадження у справі №29/5009/5854/11 про банкрутство Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів».

Ухвалою від 20.10.2011р., винесеною за результатами підготовчого засідання, зобов’язано ініціюючого кредитора на виконання вимог ч. 5 статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подати до офіційного друкованого органу оголошення про порушення справи про банкрутство ПП «Фабрика делікатесних сирів».

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Частиною 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Таким чином, позивач вправі звернутися з грошовими вимогами до боржника в межах справи про банкрутство і лише після публікації відповідного оголошення в офіційному друкованому органі.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 41, 45, пп. 4, 10 ч.1 статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

Ухвалив:

Повернути без розгляду позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Запоріжжя, до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів», м. Запоріжжя, про стягнення 5.651,90грн.

Копію ухвали надіслати: ФОП ОСОБА_1, м.Запоріжжя, ПП «Фабрика делікатесних сирів», м.Запоріжжя.

Додаток на адресу заявника: позовна заява від 24.10.2011р. із додатками усього на 20 арк.

Суддя                                                             В.А. Кричмаржевський