Рішення № 19108900, 25.10.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.2011 Справа № 5008/752/2011

5/5008/752/2011 11645/2011

позивач: Іршавська районна спілка споживчих товариств м.Іршава

відповідач: Іршавська міська рада м.Іршава

вза участі 3-ї особи на стороні відповідача без самостійних вимог

гр.ОСОБА_1 с.Заріччя, Іршавського району

про: зобовязання укласти договір купівлі-продажу

Суддя О.С.Йосипчук

за участю представників сторін:

позивача:

відповідача:

від 3-ї особи:

У засіданні суду прийняв участь представник прокуратури

Закарпатської області В.Свистак

Розглянувши матеріали справи за позовом

Іршавської районної спілки споживчих товариств м.Іршава до Іршавської міської ради про зобовязання укласти договір купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Із урахуванням заяви про зміну предмета позову, предметом даного позову є вимога позивача щодо зобовязання Іршавську міську раду укласти з ним договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на прийняте відповідачем рішення про продаж земельної ділянки та на факт здійснення оплати у встановленому цим же рішенням розмірі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на те, що Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання містить висновок про продажу земельної ділянки, але не являється самостійним договором купівлі-продажу.

Крім того, відповідач стверджує, що від укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки відмовлялась не Іршавська міська рада, а органи земельних ресурсів, і частину землі передано у оренду фізичним особам - орендарям.

Далі, заперечуючи проти позову, відповідач зіслався на сплин терміну дії експертної оцінки землі, на порушення порядку здійснення розрахунків з розстроченням та на порушення правил використання земельної ділянки.

Прокуратурою Закарпатської області надано суду заперечення проти позову, які також мотивовані посиланням на те, що Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. містить право позивача на укладення договору, однак договором купівлі-продажу не являється, що річний термін чинності експертної оцінки землі сплинув та на те, що позивач втратив право на придбання земельної ділянки, оскільки не являється власником обєкта нерухомості, що розташований на цій земельній ділянці, відповідно до ст.120 ЗК України. Прокуратура стверджує, що звернення позивача з позовом порушує права та охоронювані законом інтереси громадянки ОСОБА_1 на отримання земельної ділянки у власність згідно ст.120 ЗК України. У доказ своїх тверджень, прокуратурою додано копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2008р., згідно з яким Іршавська райспоживспілка продала гр..ОСОБА_1 не житлову будівлю в АДРЕСА_1.

У попередніх засіданнях суду представником прокуратури було надано пояснення, згідно з якими вимоги позивача порушують права третьої особи громадянки ОСОБА_1, що придбала означений вище обєкт нерухомості.

Третьою особою надано суду пояснення, згідно з якими вона є власником будівлі, що знаходиться на спірній ділянці, згідно з договором купівлі-продажу від 08.08.2008р. і, відповідно, самостійно володіє правом на придбання земельної ділянки, яке позивачем вже втрачено.

На підтвердження своїх доводів, третьою особою подано власну переписку із Іршавською міською радою та Рішення Іршавської міської ради 18 сесії 5 скликання від 05.11.2008р. про надання гр..ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності, згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2008р.

Судовим розглядом справи встановлено наступне:

Рішенням Іршавської міської ради 3 сесії 5 скликання від 08.08.2006р. позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації по продажу земельної ділянки для комерційної діяльності, згідно державного акта на право постійного користування землею. Приймаючи наведене вище рішення, відповідач керувався Указом Президента України „Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності” від 12.07.1995р. №608/95 (діючим на дату прийняття рішення органом місцевого самосрядування).

Рішенням Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. позивач погодив звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена на викуп Іршавській райспоживспілці, і яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Цим же рішенням орган місцевого самоврядування відповідач у справі, затвердив вартість спірної земельної ділянки у сумі 326260,50 грн. та вирішив продати позивачу земельну ділянку (код 1.11.4) площею 5970 кв.м. для обслуговування території ринку в м.Іршава. При цьому, позивачу було надано розстрочку сплати вартості землі на термін до 01.09.2010р.

Далі, п.1.3. Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. містить висновок про затвердження умов продажу земельної ділянки, а п.1.4. зобовязано Іршавський міський відділ земельних ресурсів проконтролювати оформлення договору купівлі-продажу за ціною, позначеною цим рішенням. При цьому, Іршавському міському голові доручено посвідчити договір купівлі-продажу земельної ділянки (п.1.5. Рішення), а Іршавській райспоживспілці виконувати обовязки власника земельної ділянки, згідно Земельного кодексу України (п.1.6. Рішення).

На виконання коментованого акту відповідача, позивач платіжними дорученнями №387 від 18.09.2007р., №433 від 09.10.2007р., №520 від 17.12.2007р., №39 від 28.01.2008р.. №419 від 11.09.2008р., №197 від 25.06.2008р., №166 від 08.06.2009р., №104 від 13.05.2009р., №341 від 01.09.2009р., №139 від 15.06.2009р.. №283 від 03.09.2010р., №409 від 10.11.2009р. та №191 від 21.06.2011р. перерахував на рахунок відповідача 231260 грн. за викуп землі.

Пунктом 1.5.1. Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. орган місцевого самоврядування доручив Іршавському міському голові від імені міської ради посвідчити договір купівлі-продажу після сплати першого внеску у разі укладення договору купівлі-продажу з розстроченням платежу. Відповідно до п.1.2. Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. , перший внесок становить 97878,15 грн.

Листом №02-24/617 від 22.06.2011р. Іршавська міська рада (відповідач у справі) підтвердила факт здійснення позивачем оплати вартості спірної земельної ділянки у повному обсязі та факт прийняття рішення про продаж означеної ділянки площею 5970 кв.м. позивачу.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач 08.08.2008р. уклав із гр..ОСОБА_1 договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого він продав, а гр..ОСОБА_1 придбала обєкт нерухомості не житлову будівлю в АДРЕСА_1.

У послідуючому, 05.11.2008р. Іршавською міською радою приймається Рішення 18 сесії 5 скликання, яким гр..ОСОБА_1, на її звернення, надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу. У засіданні суду представник гр..ОСОБА_1 пояснив про намір третьої особи спірну земельну ділянку отримати у оренду та її подальший викуп.

Згідно з Рішенням Верховного суду України від 14.06.2011р., Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2010р. задоволено вимогу Іршавської райспоживспілки про скасування Рішення Іршавської міської ради 18 сесії 5 скликання від 05.11.2008р.

Справу розглянуто у більш ніж двомісячний строк, у порядку ч.3 ст.69 ГПК України за клопотанням прокурора та позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011р.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,

Суд задовольняє позов, виходячи з наступного:

У відповідності до ст.82 ЗК України, юридичні особі можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, зокрема, у разі придбання їх за договором купівлі-продажу.

Отже, чинним законодавством, передбачено право юридичних осіб бути учасниками правовідносин купівлі-продажу земельних ділянок у встановленому порядку та спосіб.

Згідно із ст.116 ЗК України в редакції з 20.06.2007р. по 01.01.2008р., громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

У відповідності до ст.127 ЗК України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і державні органи приватизації відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність, а також іноземним державам відповідно до цього Кодексу. При цьому продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Як вбачається із наявних у справі матеріалів, зокрема договору купівлі-продажу від 08.08.2008р., позивач, на момент винесення Іршавською міською Радою рішення про продаж, був власником обєкта нерухомості, що розташований на спірній земельній ділянці. Отже, Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. було прийняте з огляду на правила п.2 ст.127 ЗК України і їм не суперечать.

Відповідно до змісту ст.127 ЗК України, прийнявши рішення про продаж землі, орган місцевого самоврядування виступив учасником правовідносин купівлі-продажу, тобто цивільно-правових відносин (ст.12 ЗК України).

У відповідності до ст.202 ЦК України правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем, у відповідності до положень земельного законодавства, було прийнято рішення про продаж земельної ділянки позивачу. З цією метою, позивач прийняв Рішення Іршавської міської ради 3 сесії 5 скликання від 08.08.2006р. про надання позивачу дозволу на виготовлення технічної документації по продажу земельної ділянки для комерційної діяльності, згідно державного акта на право постійного користування землею, яким підтверджені права позивача на спірну територію. Відтак, з цією ж метою, позивач прийняв Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. яким погодив звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка намічена на викуп Іршавській райспоживспілці, і яка знаходиться в АДРЕСА_1 та зобовязався укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки на умовах вказаних у цьому ж рішенні.

У свою чергу, отримавши Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р., позивач здійснив оплату вартості земельної ділянки з розстроченням, а відповідач прийняв ці платежі, як належне виконання, грошового зобовязання відповідачем. Такий висновок підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями та Листом №02-24/617 від 22.06.2011р. яким Іршавською міською радою (відповідач у справі) підтверджено факт здійснення позивачем у повному обсязі оплати за спірну земельну ділянку та факт прийняття рішення про продаж означеної ділянки площею 5970 кв.м. позивачу. При цьому, як вбачається із матеріалів справи, рішення відповідача ґрунтується на експертній оцінці, здійсненій у січні 2007 року ліцензованим землевпорядним підприємством ТОВ „Землемір” м.Іршава, чим спростовується заперечення відповідача та Прокуратури Закарпатської області щодо сплину терміну чинності експертної оцінки та правової суті акту органу місцевого самоврядування.

Отже, у відповідності до вищеприведеного, дії сторін спору були спрямовані на досягнення певного правового результату купівлю-продаж земельної ділянки. Настання цього результату зумовлено волею сторін правочину. А, власне, під метою правочину слід розуміти намір осіб, які його вчиняють, досягнути правового результату, передбаченого правочином. У спірній ситуації правова мета, заради якої вчиняється правочин, є купівля-продаж земельної ділянки. Означена підстава правочину є законною та здійсненною. Законною вона є тому, що позивач, володіючи обєктом нерухомості вправі набувати права на земельну ділянку в порядку ч.2 ст.127 ЗК України, а здійсненною оскільки продаж земельних ділянок вчиняється на підставі договору, нотаріально посвідченого та зареєстрованого у землевпорядних органах.

Таким чином, прийняття відповідачем рішень про продаж земельної ділянки позивачу опосередковує обопільну домовленість відповідача та позивача, спрямовану на набуття земельної ділянки у власність на підставі угоди купівлі-продажу.

Постановляючи дані висновки, судом приймається до уваги висновки, зроблені Верховним судом України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Іршавської районної спілки споживчих товариств, Іршавськоо міського голови про визнання права на викуп земельної ділянки, зобовязання укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки та за позовом Іршавської районної спілки споживчих товариств до ОСОБА_1, Іршавської міської ради та третьої особи ОСОБА_2 про скасування рішення Іршавської міської ради та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2008р., згідно з якими вимоги ОСОБА_1 про зобовязання укласти з нею договір купівлі-продажу земельної ділянки, на якій знаходиться придбаний нею обєкт нерухомості, було відхилено судом.

Так само, судом приймається до уваги і те, що Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 01.10.2010р. у наведеній вище справі, задоволено вимоги Іршавської рай споживспілки щодо скасування Рішення Іршавської міської ради 18 сесії 5 скликання від 05.11.2008р., яким було вирішено надати дозвіл гр..ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для комерційної діяльності та виготовлення експертної грошової оцінки для продажу земельної ділянки в АДРЕСА_1.

Наведеним вище спростовується твердження Прокуратури Закарпатської області та відповідача щодо порушення прав та охоронюваних законом інтересів гр. ОСОБА_1 та твердження про суперечність вимог позивача приписам ст.120 ЗК України.

Згідно п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні, спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Згідно ст.649 ЦК України, розбіжності, що виникають між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту органу державної влади або органу місцевого самоврядування та в інших випадках, вирішуються судом. Таким чином, коли існує спір, що виникає між сторонами при укладенні договору на підставі правового акту державного органу чи органу місцевого самоврядування а розбіжності самими сторонами не врегульовані він вирішується судом з огляду на ст.11 та ст.17 ЦК України.

У відповідності до ст.20 ГК України, кожен субєкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та охоронювані законом інтереси субєктів господарювання захищаються, зокрема визнанням цих прав, присудження до виконання обовязку в натурі та установлення, зміни або припинення господарських правовідносин.

Зважаючи на наведене, суд не вбачає переваг прав гр.ОСОБА_1 перед правами позивача, а за таких обставин, твердження відповідача та прокуратури про перевагу прав на придбання земельної ділянки гр..ОСОБА_1 над правами позивача визнаються судом такими, що не позбавляють юридичної сили Рішення Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. та не скасовують встановлені цим же рішенням юридичні наслідки сплати позивачем вартості земельної ділянки у спосіб, встановлений органом місцевого самоврядування в обмін на укладання договору купівлі-продажу.

Згідно ст.23 ГК України, правові акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах їх повноважень є обовязковими для виконання усіма учасниками господарських відносин. При цьому, із змісту ст.179 ГК України, укладання господарського договору є обовязковим, зокрема якщо існує пряма вказівка закону щодо обовязковості укладення договору для певних категорій субєктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 120 ЗК України, зокрема п.1, встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду, право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування на підставі договору оренди. Даною нормою права встановлені можливі, а не безумовні наслідки зміни власника обєкта нерухомості і жодним чином не обмежується права, як нового власника нерухомості, так і первісного власника. Крім того, у спірній ситуації договір купівлі-продажу від 08.08.2008р., яким аргументуються заперечення позову, не містить відомостей про приналежну до предмета продажу територію, а матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження можливості застосування третьою особою ст.120 ЗК України по відношенню до спірної земельної ділянки площею 5970 кв.м.

Також критично суд відноситься і до дій відповідача, направлених на передачу земельних ділянок в АДРЕСА_1 фізичним особам, незважаючи на прийняте рішення про продаж землі позивачу та отримання плати за це. Згідно державного акту на право постійного користування землею підтверджено право позивача на постійне користування земельною ділянкою в АДРЕСА_1. Відомостей про вилучення цієї ділянки чи її частини відповідачем не подано, як і не подано договорів оренди, що підтверджували б передачу цих ділянок фізичним особам орендарям.

У відповідності до ст.10 Закону України „Про оренду землі”, передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень та інших прав третіх осіб на цю ділянку.

Крім того, згідно ст.770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обовязки наймодавця. Таким чином. спірна ситуація не впливає на можливі права орендарів земельних ділянок і не заперечує право позивача на придбання спірної території у власність, навіть за наявності правовідносин оренди.

Отже, зважаючи на те, що право позивача на придбання спірної земельної ділянки ґрунтується на чинному Рішенні Іршавської міської ради 9 сесії 5 скликання від 22.06.2007р. та виконанні своїх, обумовлених цим рішенням, зобовязань, його вимоги щодо зобовязання орган місцевого самоврядування реалізувати прийняте ним же рішення шляхом укладання договору купівлі-продажу є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст.33,34,49, ст.ст., 82-85, 87 ГПК України,

СУД ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

Зобовязати Іршавську міську раду (м.Іршава, пл..Народна, 2) укласти з Іршавською райспоживспілкою (м.Іршава, вул..Білецька, 9 код 01750855) договір купівлі-продажу земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, відповідно до наявної технічної документації.

Суддя О.С.Йосипчук