Рішення № 19108745, 08.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" листопада 2011 р. Справа № 2/5007/90/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенка О.М.

при секретарі Зоренко О.М.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №1138 від 07.10.11)

від відповідача не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

За позовом Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (м. Житомир)

До Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м.Житомир)

про стягнення 5030,21 грн. та зобов'язання звільнення нежитлових приміщень

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради 5030,21 грн. заборгованості по орендній платі; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 25 кв. м. та передати їх згідно з актом прийому-передачі балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №9.

21.10.11 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради 5030,21 грн. заборгованості по орендній платі; розірвати договір оренди нерухомого майна №1091 від 27.05.2010 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та КП "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради; зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 25 кв. м. та передати їх згідно з актом прийому-передачі балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №9.

Представник позивача у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, оскільки не отримав ухвалу суду. Ухвала, яка направлялась відповідачу за місцем його знаходження, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання". Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2007р. між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №325.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення в будинку АДРЕСА_2, що належить до комунальної власності міста, під пункт по ремонту взуття, загальною площею 25кв.м. з орендною платою, визначеною рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №321 від 26.04.07, у розмірі 23,22 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (а.с.9-10).

Пунктами 3.2, 3.3 договору №325 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням міської ради. Орендна плата по цьому договору становить 580,50грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Згідно внесених 12.06.08 змін до п.3.3 договору оренди, орендна плата становить 250,00грн. без ПДВ у місяць і вноситься згідно наданого рахунку не пізніше 10 числа наступного за звітним місяцем з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість (а.с.12).

Орендар використовує орендоване приміщення тільки за прямим призначенням, обумовленим п.1.1. даного договору (п. 1.2 договру).

Згідно п. 2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщення настає після підписання акту прийому-передачі вказаного приміщення, який підписується між балансоутримувачем та орендарем у день укладення договору оренди.

Передача приміщення в оренду не спричиняє передачу орендареві права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається міська рада, а орендар користується ним протягом строку оренди (п.2.2 договору).

25.05.07 сторони підписали акт приймання-передачі приміщення (а.с.11).

Згідно із п. 8.1 договору, даний договір діяв з 25.05.2007р. по 25.04.2010р.

27.05.10 між Комунальним підприємством "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (позивач, орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач, орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна №1091.

Відповідно до п. 1.1 договору №1091, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежилого приміщення під пункт по ремонту взуття в будинку АДРЕСА_2, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 46437,00грн. без ПДВ, що знаходиться на балансі КВЖРЕП №9, загальною площею 25кв.м. з орендною платою, у розмірі 16,45 грн. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку (а.с.13-14).

Пунктами 3.2, 3.3 договору №1091 сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Положення про оренду, методику розрахунку та порядку використання плати за оренду майна комунальної власності м. Житомира, затвердженої рішенням міської ради. Орендна плата по цьому договору становить 411,25грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Згідно із п. 8.1 договору, даний договір діє з 27.05.2010р. по 27.05.2012р.

Фактично договором №1091 була пролонгована дія договру №325.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак всупереч умовам договору, відповідач розраховувався частково.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині оплати орендованого приміщення, 24.02.11,17.03.11,05.04.11 та 26.08.11 (а.с.17-20), позивач надсилав відповідачу листи-вимоги з проханням погасити заборгованість із попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку.

Сторонами суду не надано доказів щодо відповіді або задоволення відповідачем претензій позивача. Крім того, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач відповідь на претензії не надавав, вимоги позивача щодо погашення заборгованості залишилися незадоволеними.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати орендних платежів, належним чином не виконав, в наслідок чого, згідно розрахунку позивача, за період з жовтня 2010 по липень 2011 утворилась заборгованість в сумі 5030,21грн. (а.с.16).

Відповідно до ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Порядок регулювання відносин найму державного та комунального майна визначено Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч.1 ст.2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до пунктів 2.3 та 2.4 договору, приміщення вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

Частина 1 ст. 762 ЦК України визначає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Пунктом 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 5030,21грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №1091 від 27.05.2010 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та КП "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради та зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 25 кв. м. та передати їх згідно з актом прийому-передачі балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №9.

За змістом ч.2 ст.651 ЦКУ договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

При укладенні договору оренди орендодавець (позивач) розраховував на отримання доходу від здачі в оренду приміщень, що йому належать.

Тривалий термін прострочення сплати орендних платежів є істотним порушенням умов договору оренди, що є підставою для розірвання договору оренди.

У пункті 8.3 договору №1091, сторони передбачили, що даний договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадку невиконання умов договору та інших випадках, передбаченим чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Статтею 286 ГК України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору оренди нежилого приміщення.

Відповідно до ст.785 ч.1 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За ст.27 ч.1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору оренди та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Згідно п.п.2.3,6.16 договору, у разі припинення даного договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю в 15-денний термін орендоване приміщення в належному стані, не гіршому, ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом приймання передачі між балансоотримувачем (КВЖРЕП№9) та орендарем.

Сторони не надали докази повернення приміщення балансоотримувачу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в ГК України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився, контррозрахунку суми боргу не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

При обрахуванні суми державного мита, суд враховує , що позов містить одну вимогу майнового і дві вимоги не майнового характеру, а відповідно до п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" державне мито сплачується із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із заяв немайнового характеру - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Агентство з управління майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 10-а, ідентифікаційний код 34788934) - 5030,21грн. боргу, 272,00грн. витрат на оплату державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розірвати договір оренди нерухомого майна №1091 від 27.05.2010 р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Комунальним підприємством "Агенство з управління майном" Житомирської міської ради.

4. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звільнити нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_2, площею 25 кв. м. та передати їх згідно з актом прийому-передачі балансоутримувачу - Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству №9 (10001,м.Житомир, вул.Київська,104; код 13555863).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О.М.

<Поле для текста >

Віддрукувати:

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повідом.)