Рішення № 19107840, 31.10.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.10.11р.Справа № 17/5005/13408/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Орлан", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 656252,20 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 21.04.09р.;

від відповідача: не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Золотий Орлан" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд" (далі - відповідач) суму 656252,20 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору поставки № 450126-ДР від 11.10.10р.

Представник позивача наполягав на задоволені. Також, у судовому засіданні 25.10.11р. надав до матеріалів справи заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти належні відповідачу.

Відповідач не забезпечив присутність повноважного представника у призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про отримання кореспонденції господарського суду під розпис, яке є в матеріалах справи.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та дату розгляду спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,-

встановив:

11.10.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки № 450126-ДР (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобовязався постачати на адресу покупця товар, а останній, в свою чергу, прийняти та сплатити вартість товару на умовах цієї угоди.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами п. 6 додатку № 4 від 11.10.10р. до Договору, покупець зобовязаний здійснити оплату отриманого товару на протязі двадцяти одного дня з моменту поставки кожної партії.

Вивчивши матеріали справи господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з огляду на наступне.

Проведений господарським судом детальний аналіз матеріалів справи відображає, що позивачем на виконання умов Договору належним чином поставлено покупцю товар на загальну суму 656252,20 грн., що насамперед підтверджується наявними в матеріалах справи документами, проте відповідачем вартість не сплачена.

Положення ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Внаслідок порушення відповідачем взятих на себе Договірних зобовязань, зокрема, в частині повної та своєчасної оплати вартості спірного товару, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 656252,20 грн.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду справи відповідачем не надано господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основного боргу, а обставини на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Разом з тим, позивач подав суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу. Однак, з матеріалів справи не вбачається в чому невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Також, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, що можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому суд відмовляє у її задоволені.

Згідно ст. 49 ГПК України, оскільки позивачем не надані до матеріалів справи належні докази зарахування держмита в доход держбюджету згідно платіжного доручення №1808 від 30.09.11р., суд стягує держмито з позивача з подальшим покладанням сплати судових витрат на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Орлан" (49003, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 5а; ЄДРПОУ 24996889) в доход держбюджету Управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (Відділення банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012, р/р 31118095700005) державне мито у сумі 6562,52 грн. (шість тисяч пятсот шістдесят дві грн. 52 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельно-промислової групи "Рейнфорд", (49030, м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, 12; ЄДРПОУ 33972597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Орлан" (49003, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, 5а; ЄДРПОУ 24996889) суму 656252,20 грн. (шістсот пятдесят шість тисяч двісті пятдесят дві грн. 20 коп.) основного боргу, 6562,52 грн. (шість тисяч пятсот шістдесят дві грн. 52 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ______