Рішення № 19094274, 15.07.2011, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 2-3661/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2011 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді Панас О.В.

при секретарі Райковській О.К.

з участю прокурора Ониськевича А.С.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу

за позовом Заступника прокурора м.Рівне в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частки квартири та переведення прав та обовязків покупця та зустрічній позовній заяві ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні житлом,-

в с т а н о в и в:

До Рівненського міського суду звернувся з позовом Заступник прокурора м.Рівне в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частки квартири та переведення прав та обовязків покупця.

Свої вимоги обґрунтовують тим,що статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Звертаючись до суду із заявою в інтересах ОСОБА_2. прокуратура м. Рівне встановила, що позивач юридичної освіти не має, пенсіонер, інвалід війни II групи, похилого віку.

Проведеною перевіркою за зверненням ОСОБА_2. встановлено, що ОСОБА_2. та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 1989р. по 2002 рік. На праві спільної сумісної власності ОСОБА_2. та ОСОБА_3. належить квартира АДРЕСА_1 (ордер на жиле приміщення № 8168 від 06.05.1989 року).

Рішенням Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2007 року встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, надавши у користування ОСОБА_2 жилу кімнату, площею 16,3 кв.м., ОСОБА_3 - жилу кімнату, площею 12,3 кв.м., кухню, туалет, коридор, ванну кімнату залишити у спільному користуванні сторін.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, що під час перебування ОСОБА_2. на лікуванні у санаторії в м. Одеса, 31.08.2010 року між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. був укладений договір купівлі-продажу 1\2 частини квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.І ст.362 ЦК України, у разі продажу частки у праві часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

В ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 не пропонувала ОСОБА_2. придбати свою частку, яку останній бажав викупити.

Згідно вимог ч.4 ст.362 ЦК України передбачено, що у разі продажу частини у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред»явити до суду позов про переведення на нього прав та обов»язків покупця.

ОСОБА_2, є власником 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 березня 1995 р. Власником іншої частки квартири у розмірі 1\2 ОСОБА_4., на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6. Це підтверджується договором купівлі-продажу ? частини квартири АДРЕСА_1 від 31 серпня 2010 року між ОСОБА_3.та ОСОБА_4., яка є сторонньою особою, за яким належна ОСОБА_4. частка у праві спільної часткової власності на вищезазначену квартиру була оплатно відчужена (передана у власність) сторонній до співвласників особі - ОСОБА_4.

ОСОБА_3. на порушення свого обов»язку, передбаченого ст. 362 ЦК України, не повідомила ОСОБА_2. письмово про намір продати свою частку у праві спільної часткової власності на вищевказану квартиру сторонній особі,не довела до відома ОСОБА_2. ціну й інші умови такого продажу. Названі дії ОСОБА_3. грубо порушують права ОСОБА_2., що випливають з права спільної часткової власності на квартиру, зокрема, переважне право і купівлі-частки, що продається, по ціні, за якою вона продається, і на інших рівних умовах.

На підтвердження бажання ОСОБА_2. і реальних його можливостей для переведення на нього прав і обов'язків покупця, на депозитний рахунок Рівненського міського суду була внесена грошова сума у розмірі 85000 (вісімдесят п»ять тисяч) гривень.

Просили визнати договір купівлі - продажу 1\2 частини квартири АДРЕСА_1 від 31 серпня 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, недійсним. Перевести на ОСОБА_2 права і обов'язки покупця; за вказаним договором на викладених у ньому умовах.

В судовому засіданні помічник прокурора м.Рівне підтримав позов в межах її доводів. Просив позов задовольнити.

Зустрічну позовну заяву не визнав, та просив відмовити в її задоволенні.

Позивач-відповідач ОСОБА_2. позов заступника прокурора м.Рівне в його інтересах підтримав повністю. Пояснив,що перерахував кошти за ? частку квартири АДРЕСА_1 на депозит суду в сумі 85000 грн. Хоче жити та володіти своєю власністю . Враховуючи його похилий вік не може жити в гуртожитку. Замінив вхідні двері. Вважає, що ОСОБА_4. не має права користування спірною квартирою. В квартирі живе з 1990 року. ОСОБА_3. не пропонувала йому викупити свою частку в спірній квартирі. Заперечив,що отримував від нотаріуса письмове повідомлення з пропозицією щодо викупу ? частки квартири АДРЕСА_1 за 85000 грн.,та ніяких заяв приватному нотаріусу не направляв.

Просив позов задовольнити.

Зустрічну позовну заяву не визнав. Відмовився від запропонованої ОСОБА_4. пропозиції щодо викупу ? частки квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4. на праві власності згідно договору купівлі-продажу за 115 тис. грн. Та заперечив той факт,що ОСОБА_4.є власницею ? частки квартири АДРЕСА_1. Просив в позові ОСОБА_4. відмовити.

В поданих до суду запереченнях проти позову Заступника прокурора в м.Рівне Н.Ютовець ОСОБА_3. вказала,що в позовній заяві зазначено, що в ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3. на порушення свого обов'язку, передбаченого ст.362 ЦК України, не повідомила письмово ОСОБА_2. про намір продати свою частку квартири та не довела до відома ціну продажу. Яким чином здійснювалась перевірка їй не відомо, але з нею працівники прокуратури м.Рівне не спілкувались, і як повідомили покупець ОСОБА_4. та нотаріус ОСОБА_6. не спілкувались і з ними.

Позовні вимоги вважає безпідставними:

07 липня 2010 року вона звернулась з письмовою заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_6. з проханням передати ОСОБА_2. заяву про її намір продати всю належну ій ? частину квартири АДРЕСА_1 за 85 000 гривень. В своїй заяві зазначила, що згідно ст.362 Цивільного кодексу України він, ОСОБА_2., має переважне право перед іншими особами на купівлю вищезгаданої частини квартири за ціною, оголошеною для продажу; а також, попередила, що якщо він відмовиться від здійснення переважного права купівлі чи не здійснить цього права щодо згаданої частки квартири протягом одного місяця, вона матиме право продати свою частку іншій особі. Ця заява була відправлена ОСОБА_2. приватним нотаріусом ОСОБА_6. рекомендованим листом 07 липня 2010 року. 14 липня 2010 року приватний нотаріус ОСОБА_6. отримала повідомлення про вручення вищезазначеної заяви особисто ОСОБА_2. 09 липня 2010 року. 10 липня 2010 року ОСОБА_2. написав на її імя заяву, яку передав через приватного нотаріуса ОСОБА_6, що запропонована нею ціна 85 000 грн. за належну ій ? частину квартири АДРЕСА_1, вм.Рівне на його думку, завищена і його не влаштовує, а він погоджується на суму 37 900 грн. Таким чином, ОСОБА_2 відмовився придбати вищезгадану частку квартири за ціною, оголошеною нею для продажу. 31 серпня 2010 року вона продала всю належну ій ? частину квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 за 85 500 гривень. Виходячи з вище викладеного, просила в позові Заступника прокурора м.Рівне в інтересах ОСОБА_2. до ОСОБА_3., ОСОБА_4. відмовити за безпідставністю позовних вимог.

В судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_3. ОСОБА_7. підтримав заперечення його довірительки в межах її доводів. Просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідачка-позивачка ОСОБА_4. позов не визнала. Підтримала зустрічну позовну заяву.

Представник відповідачки ОСОБА_4.- ОСОБА_8. позовні вимоги Заступника прокурора в м.Рівне Н.Ютовець в інтересах ОСОБА_2. не визнав. Пояснив, що прокуратурою м.Рівне була проведена халатна перевірка . Жодну із сторін договору заслухано не було. Факт відсутності пропозиції ніхто не досліджував. Позов безпідставний, право переважної купівлі частки в спірній квартирі було дотримано. Настояв на тому, що до укладення договору купівлі-продажу та укладення договору було проведено з дотриманням вимог ЦК України. Просив відмовити у задоволенні заявленого позову заступника прокурора м.Рівне, в інтересах ОСОБА_2.до ОСОБА_4. про визнання недійсним укладеного його довірителькою договору купівлі-продажу житла та переведення прав та обов'язків покупця на ОСОБА_2.

Підтримав зустрічну позовну заяву його довірительки. Пояснив,що 31.08.10 р. вона набула право власності на спірне житло, про що повідомила ОСОБА_2. . Незважаючи на це, станом на сьогоднішній день відповідачі умисно перешкоджають ОСОБА_4. в реалізації її права власності, штучно створюючи їй перешкоди у користуванні належної їй власністю.

ЇЇ неодноразові звернення до правоохоронних органів з метою припинення хуліганської та протиправної поведінки відповідача ОСОБА_2. не знайшли належного реагування, у зв'язку з чим права його довірительки не були відновлені. Не бажаючи продовжувати штучно породжений конфлікт та з метою захисту своїх прав власності його довірителька вирішила продати відповідачу свою частку, оскільки час від часу він намагався її переконати, що він має необхідні кошти та згідний буде без судових спорів викупити її частку. Враховуючи, що поведінка відповідача ОСОБА_2. носить неадекватний характер, вона письмово виклала йому свою пропозицію з цього приводу, на що замість згоди ухвалою суду від 22.04.11 р. отримала арешт свого майна. Наведене означає, що відповідач вводить її в оману, коли повідомляє про свої наміри придбання її права власності та штучно створює їй перешкоди в реалізації її прав власності, визначених законом. Як вбачається з викладеного, ні прокурор, ні відповідач не наводять законних підстав, згідно котрих його довірителька була би зобов'язана проводити відчуження своєї власності на умовах і за ціною ним визначених. В той же час прокурор свідомо приховує та перекручую факт відмови свого довірителя від придбання ним житла на умовах, що були запропоновані ОСОБА_4..

Наведене означає, що ОСОБА_2. в змові з прокурором умисно та виключно у власних корисливих інтересах зловживають своїми правами, що в свою чергу явно тягне порушення прав ОСОБА_4.. Наведене чітко вбачається з посилань прокурора на ніби проведену ним прокурорську перевірку. За результатами котрої він і пред'явив сам позов. В ході вказаної перевірки прокурор позицію ОСОБА_4. не з'ясовував як і не з'ясовував позиції інших учасників судового провадження. Зокрема, прокурор не опитував ОСОБА_3. як продавця майна та нотаріуса ОСОБА_6, котра посвідчила оскаржений договір.

Згідно ст. 211 ЦПК України просив постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов.

Просив зобовязати ОСОБА_2 та ОСОБА_5 не чинити ОСОБА_4. перешкод в реалізації права власності ? ідеальної частки житла за адресою АДРЕСА_1, та провести її вселення до вказаного житла. Крім того,запропонував ОСОБА_2. та ОСОБА_5. викупити в його довірительки 1\2 частку квартири, яка належить його довірительці в спірній квартирі за 115 тис.грн.

Відповідачка ОСОБА_5. позов не визнала. Пояснила, що перебуває у шлюбі з

ОСОБА_2., проживає разом з ним. Займають одну кімнату в квартирі. Після нового року ОСОБА_4. приходила в квартиру з чоловіком, говорила,що має намір продати свою частку в квартирі. Друга кімната в квартирі закрита. Не заперечила проти того,щоб ОСОБА_2. викупив частку в спірній квартирі за 85000 грн., за 115 тис.грн. викупити спірну частку не може,так немає коштів і це питання вирішує ОСОБА_2. Вважає, якщо ОСОБА_4. придбала частку в квартирі та може нею користуватися, не чинила ОСОБА_4. перешкод в користуванні її власністю,не заперечила проти задоволення позову ОСОБА_4..

Оскільки, ОСОБА_5 у відповідності до ст.36 ЦПК не подала до суду заяви зі згодою вступити в справу в якості третьої особи за позовом Заступника прокурора м.Рівне в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частки квартири та переведення прав та обовязків покупця , то ОСОБА_5 не була залучена в якості третьої особи на боці позивача. Стосовно договору купівлі-продажу ? частки квартири АДРЕСА_1 нічого пояснити не може.

Заслухавши пояснення сторін, приватного нотаріуса ОСОБА_6. ,дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності,суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено,що на підставі ордеру на жиле приміщення № 8168 від 06.05.1989 року ОСОБА_2. та ОСОБА_3. отримали квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Рівненського міського суду від 23.05.2008 року у справі за позовом ОСОБА_3. до ОСОБА_2. про поділ майна,що є в спільній сумісній власності (визначення ідеальних часток) та припинення спільної сумісної власності, визначені частки ОСОБА_3. та ОСОБА_2. в квартирі АДРЕСА_1 по ? частини квартири кожному із співвласників, право спільної сумісної власності ОСОБА_3. та ОСОБА_2. на квартиру АДРЕСА_1 припинено.

З оглянутого судом договору купівлі-продажу від 31.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6.,зареєстрованого в реєстрі № 1950, вбачається, що ОСОБА_3. продала, а ОСОБА_4. придбала за 85519 грн. належну ОСОБА_3. на праві власності ? АДРЕСА_1.

Згідно повідомлення КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації № 850 від 05.04.2011 р. ОСОБА_2. є власником 1\2 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 09 березня 1995 р. Власником іншої частки квартири у розмірі 1\2 є ОСОБА_4., на підставі договору купівлі-продажу від 31 серпня 2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6. р. № 1950.

Свідоцтвом про шлюб підтверджується,що ОСОБА_2. уклав шлюб з ОСОБА_5 18 червня 2010 року, про що в книзі реєстрації шлюбів 18.06.2010 року зроблено актовий запис № 622 відділом РАЦС Рівненського міського управління юстиції.

Крім того, з оглянутої судом справи № 02-24, наданої приватним нотаріусом ОСОБА_6. вбачається, що за вих.. № 30/02-24 від 07 липня 2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_6. на імя ОСОБА_2, що мешкає АДРЕСА_1, на підставі ст.362 ЦК України передана заява ОСОБА_3., в якій вона повідомила про намір продати за 85000 грн. всю належну їй ? частину квартири АДРЕСА_1. Повідомлення було направлене рекомендованою кореспонденцією, та згідно повідомлення про вручення поштового відправлення особисто отримане Купрієнком 08.09.2010 року, що мешкає за адресою АДРЕСА_1.

З даної справи вбачається, що 10 липня 2010 року ОСОБА_2. рекомендованою кореспонденцією на імя приватного нотаріуса ОСОБА_6. АДРЕСА_2 була направлена рекомендованою кореспонденцією заява ОСОБА_2. , як встановлено судом особисто підписана ОСОБА_2., відповідно до якої ОСОБА_2. заперечив проти укладення договору купівлі-продажу, так як спірна квартира за рішенням суду ОСОБА_3. виділено не ? спірної квартири, а одна з кімнат, а решта у є у спільному користуванні. Вважав, що запропонована вартість частки в спірній квартирі є завищена, і згідно попереднього висновку становить 37900 грн., які він перераховував продавцю, але вона відмовилась в їх одержанні. Погодиться лише на суму, встановлену висновком експерта.

Допитана в судовому засіданні приватний нотаріус ОСОБА_6. підтвердила, що за зверненням ОСОБА_3. щодо повідомлення співвласника квартири АДРЕСА_1 про намір продати свою частину квартири, діяла в межах вимог ЦК України, що підтверджується письмовими доказами, які зберігаються в справі № 02-24.

З оглянутого судом наглядового провадження № 05/2/1-756-11 з якої вбачається, що 08.02.2011 року ОСОБА_2. звернувся до прокурора Рівненської області з приводу надання йому адвокатом ОСОБА_8. неналежної правової до помогла просив захистити його житлові права. (вх..№ 1119). На даній скарзі має місце дописка датована 8.08.2011 року відповідно до якої ОСОБА_2. просив суду дати йому право заплатити 85500 грн.,так як квартиру продали без його згоди. За даною скаргою була проведена перевірка,за результатами якої були вжиті заходи до адвоката ОСОБА_8. , який згідно рішення Рівненського міського суду від 06.10.2010 року (справа № 2-6474/10) надавав правову допомогу ОСОБА_2. у справі за позовом ОСОБА_2.до ОСОБА_3.про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, яким ОСОБА_2.було відмовлено в позові.

В даному провадженні є в наявності договір купівлі-продажу від 31.08.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу ОСОБА_6.,зареєстрованого в реєстрі № 1950, за яким ОСОБА_3. продала, а ОСОБА_4. придбала за 85519 грн. належну ОСОБА_3. на праві власності ? АДРЕСА_1.

З листа заст. Начальника поштамту ПЗ № 1 за вих..№ 199 від 05.07.2011 р. вбачається, що поштамт ЦПЗ № 1 підтверджує вручення рекомендованого листа із повідомленням про вручення за № 3302702605188 від 07.07.2010р. із ВПЗ № 27 на імя ОСОБА_2. за адресоюАДРЕСА_1 вручений 08.07.2010 року особисто адресату. Повідомлення про вручення відправлене 09.07.2010 року.

Згідно повідомлення в.о.начальника Рівненського МВ УМВС в Рівненській області № 50/16-М-526 від 09.08.2010р. ОСОБА_2. було притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.186 КУпАП за самоуправство по зверненню ОСОБА_3., якій ОСОБА_2. чинив перешкоди в користуванні власністю.

Відповідно до ч.1 ст. 362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

За ч.2 ст. 362 ЦК продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовились від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2. та ОСОБА_3. по 1/2 частини кожному. Як співвласник частини квартири, ОСОБА_3. з дотриманням вимог ст. 362 ЦК України продала 1/2 частину спірної квартири, яка належала їй на праві власності, ОСОБА_4., уклавши нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу 31.08.2010 року, який в подальшому ОСОБА_4. зареєструвала в КП Рівненському МБТІ.

Доводи ОСОБА_2. про те, що ОСОБА_3. не поставила його до відома про намір продати свою частину квартири, суд оцінює критично, з тих підстав, що дії самого ОСОБА_2. стверджують про зворотнє, підтвердженням чого є власноручно підписана заява ОСОБА_2. на ім'я приватного нотаріуса ОСОБА_6. від 10.07.2010р., та направлена рекомендованою кореспонденцією, яку суд розцінює як оціфійну відмову від здійснення переважного права купівлі частини нерухомого майна, поданої протягом одного місяця з дня отримання офіційного попередження про відчуження майна..

За таких обставин, суд прийшов до висновку що позовні вимоги Заступника прокурора м.Рівне в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу ? частини квартири та переведення прав та обовязків покупця не підлягає до задоволення за безпідставністю позовних вимог.

Згідно ст.. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Згідно ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_4. належить на праві власності 1\2 частки квартири АДРЕСА_1, їй як власниці 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2. та ОСОБА_5 чинять перешкоди в користуванні власністю.

Таким чином, позов ОСОБА_4. підлягає до задоволення.

Встановлено, що ОСОБА_2. є інвалід війни 2 групи, тому у відповідності до ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі за позовом в його інтересах віднести за рахунок держави.

Враховуючи, що ОСОБА_2. відмовлено в задоволенні позову про визнання договору купівлі-продажу недійсним та переведення прав та обов'язків покупця, відмовлено, повернути ОСОБА_2 внесені на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області р/р 37310004000032, Код 26259988 - 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., внесені як запорука виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 154 ЦПК України, скасувати заходи забезпечення позову застосовані згідно ухвали Рівненського міського суду від 22.04.2011 року.

Керуючись ст.ст. 10,60,88, 212-215,292,294 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

В позові Заступнику прокурора м.Рівне Рівненської області в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/2 частки квартири та переведення прав та обов'язків покупця, відмовити.

Позов ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_5 не чинити перешкод ОСОБА_4 в користуванні1/ 2 частини ідеальної частки квартири АДРЕСА_1 та вселити ОСОБА_4 до вказаного житла.

Повернути ОСОБА_2 внесені на депозитний рахунок територіального управління державної судової адміністрації в Рівненській області р/р 37310004000032, Код 26259988 - 85 000 (вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., внесені як запорука виконання рішення суду.

Скасувати накладення арешту на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Панас О.В.