Рішення № 19091617, 25.10.2011, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-700/11

25 жовтня 2011 року

Кремінський районний суд

Луганської області

У складі головуюча суддя Кіяшко В.Г.

Секретар Зубрієнко О.М.

РІШЕННЯ

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПСГ «Вікторія»та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння

За участю позивача ОСОБА_1

Представників відповідачів ПСП «Вікторія»та ОСОБА_2- ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, посилаючись на те, що рішенням Кремінського районного суду від 3 грудня 2007 року за ним було визнано право власності на нерухоме майно, куди входить будівля млина, яка розташована в АДРЕСА_1, що складається з А-1, а1-а3; нежитлової будівлі, млина; будівлі току, куди входить А.а - вісова, В,Г,Ж. критий тік \навеси\, Е-склад зерна № 1, К,.к вісова, М.н. склад матеріальний №2, 3 склад зерна № 3; О.ПД. склад запчастин № 4, Д вбиральня,1-3 огорожа, 1 асфальт, які розташовані АДРЕСА_2.

Вказане рішення не скасоване і не змінено до цього часу. На підставі цього рішення КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації»23 жовтня 2008 року виконало реєстрацію права власності майна на його і*мя.

26 лютого 2009 року апеляційний господарський суд Луганської області, скасував рішення Луганського господарського суду від 30 січня 2009 року, за позовом ПСП «Вікторія» до ліквідаційної комісії КСП «Макеївка»і, не зважаючи на рішення Кремінського районного суду від 3 грудня 2007 року, яким право власності на вказане майно було визнано за ним, визнав право власності на вказане майно за ПСП «Вікторія». ПСП «Вікторія»було відмовлено КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації»в реєстрації права власності на вказане майно відмовлено, так як право власності уже зареєстровано за ним, ОСОБА_1 і не скасовано.

ПСП «Вікторія»звернулося до господарського суду, який постановою суду 14 липня 2009 року зобовязав КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати майно за ПСП «Вікторія», не зважаючи на те, що майно було зареєстроване за ним, а реєстрації не скасована.

Після реєстрації майна КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», ПСП «Вікторія»належне йому майно продало ОСОБА_2. Договір купівлі продажу, не давлячись на його заперечення, був визнаний дійсним рішенням господарського суду Луганської області 26 березня 2010 року.

В теперішній час постанова Луганського окружного адміністративного суду від 14 липня 2008 року, тобто про зобовязання КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» зареєструвати майно за ПСП «Вікторія», скасована постановою Вищого Адміністративного суду України 14 червня 2011 року, тобто фактично визнано визнана незаконною реєстрація майна за ПСП «Вікторія», а тому майно до цього часу зареєстроване за ним.

Посилаючись на ст. 388 ЦК України, оскільки майно з його володіння не по його волі, а на підставі незаконної постанови Луганського окружного суду, просить вказане майно витребувати у ОСОБА_2.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги повністю підтримав.

Представники ЧСП «Вікторія»та ОСОБА_2, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_4, проти заявлених позовних вимог повністю заперечують, посилаючись на те, що ПСП «Вікторія»право власності на спірне майно набуло на законних підставах, так як СВК «Макеївка»мала зобовязання по кредитним договором на суму 250000 грн., які заплатила ПСП «Вікторія», а 1 грудня 2004 року СВК «Макеївка»у добровільному порядку здійснила передачу майна у власність ПСП «Вікторія», тобто ПСП «Вікторія»стала власником майна ще в грудні 2004 року. В період з 4 травня 2006 року по 4 травня 2007 року спірне майно перебувало в оренді у ОСОБА_1, який на той час був приватним підприємцем. Право власності на спірні обєкти за ПСП «Вікторія», було визнано Постановою Луганського апеляційного господарського суду. Постанова була ухвалено за участю ОСОБА_1 та з урахуванням рішення Кремінського районного суду від 7 грудня 2007 року, на яке посилається ОСОБА_1 в позовній заяві. Зазначена постанова була залишена без змін Постановою Вищого господарського суду України від 18 червня 2009 року, а тому вважають, що рішення Кремінського районного суду від 7 грудня 2007 року не може мати преюдиційного значення по даній справі. ОСОБА_2 майно належить на підставі рішення Господарського суду 26 березня 2010 року, тобто на законних підставах, а тому просять у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд перевірив матеріли справи, вислухав пояснення сторін і дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають повному задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 388 ЦК України власник має право на витребування майна від добросовісного набувача, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; або було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; чи вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з рішенням Кремінського районного суду за ОСОБА_1 визнано право власності на наступне нерухоме майно: млин площею 286.2 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, будівель току - ваговий, площею 21.4 кв.м., критий ток, склад № 1 площею 658.6 кв.м., ваговий площею 8.2 кв.м., складу № 2 площею 137.1 кв.м., складу № 3, площею 574.8 кв.м., складу № 4 площею 121.1 кв.м., розташованих в АДРЕСА_2 \л.с.14-46\, вказане майно 23 жовтня 2007 року КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» зареєстроване за ОСОБА_1 на підставі рішення суду, реєстрація до цього часу не скасована \л.с. 47,4\.

Рішення суду набуло законної сили.

Відповідно до частини 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини 4 ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Господарським судом Луганської області 30 січня 2009 року була розглянута справа за позовом ПСП «Вікторія»до СВК «Макеївка»про визнання власності на спірне майно і у задоволенні позовних вимог було відмовлено, з посиланням на наявність рішення Кремінського районного суду про визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_1 Не дивлячись на встановлені судом обставини, Луганський апеляційний господарський суд розглянув справу за апеляційною скаргою ПСП «Вікторія»на рішення господарського суду від 30 січня 2009 року, скасував рішення суду і визнав право власності на спірне майно за ПСП «Вікторією» \л.с.22-26\, порушуючи при цьому вимоги ст. 35 ГПК України.

14 липня 2009 року Луганський окружний суд, не скасовуючи реєстрацію спірного майна у вигляді будівлі млина, яка розташована в АДРЕСА_1, що складається з А-1, а1-а3; нежитлової будівлі, млина; будівлі току, куди входить А.а - вісова, В,Г,Ж. критий тік \навеси\, Е-склад зерна № 1, К,.к вісова, М.н. склад матеріальний №2, 3 склад зерна № 3; О.ПД. склад запчастин № 4, Д вбиральня,1-3 огорожа, 1 асфальт, які розташовані АДРЕСА_2, та яке зареєстроване за ОСОБА_1, не звертаючи уваги на заперечення КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації», який пояснював, що майно уже зареєстровано за ОСОБА_1 і реєстрація не скасована, зобов*язав КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» спірне майно зареєструвати за ПСП «Вікторією» \л.6-8\.

Вищий адміністративний суд України постановою від 14 червня 2011 року, розглядаючи справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову від 14 липня 2009 року Луганського окружного адміністративного суду, постанову від 14 липня 2009 року скасував, в позові ПСП «Вікторія»до КМ «Кремінське районного бюро технічної інвентаризації»в зобов*язанні здійснити державну реєстрацію відмовив повністю. При цьому Вищий адміністративний суд України зазначив, що рішенням Кремінського районного суду від 3 грудня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до СВК »Макеївка»про визнання дійсним договору купівлі продажу та визнання права власності на нерухоме майно заявлені вимоги задовольнив у повному обсязі та за ОСОБА_1 рішенням суду визнано право власності на будівлі млина, яка розташована в АДРЕСА_1, що складається з А-1, а1-а3; нежитлової будівлі, млина; будівлі току, куди входить А.а - вісова, В,Г,Ж. критий тік \навеси\, Е-склад зерна № 1, К,.к вісова, М.н. склад матеріальний №2, 3 склад зерна № 3; О.ПД. склад запчастин № 4, Д вбиральня,1-3 огорожа, 1 асфальт, які розташовані АДРЕСА_2.

Також Вищий адміністративний суд України зазначив, що постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 року, залишеної без зміни постановою Вищого господарського суду України, у справі за позовом за позовом ПСП «Вікторія»до СГК «Макеївка» дійсно за ПСП «Вікторією»визнано право власності на перелічене майно. Розглядаючи справу по суті та приймаючи рішення про задоволення позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач у справі, тобто ПСП «Вікторія», стала власником переліченого у постанові господарського апеляційного суду від 26 лютого 2009 року нерухомого майна, а тому його право підлягає реєстрації відповідно до ст.. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», але колегія Вищого адміністративного суду України, дійшла висновку, що такі висновки є передчасними.

Відповідно до ст.. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження обєктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких обєктів з наступник повним відшкодування їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Згідно зі ст.. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження обєктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною 2 ст. 353 ЦК України. Ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», визначено, що права на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, виникають з моменту такою реєстрації, а ст.. 4 передбачено, що право власності на нерухоме майно підлягає обовязковій реєстрації. Однією із підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обмежень може в тому числі і те, що заявлене право вже зареєстровано. З огляду на це колегія Вищого адміністративного суду України, дійшла висновку, що реєстратором КП «Кремінське районне бюро технічної інвентаризації» було обґрунтовано відмовлено ПСП «Вікторія»в реєстрації права власності на нерухоме майно, оскільки право власності уже зареєстроване, зокрема за ОСОБА_1 також на підставі рішення суду.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не погодилася з висновками судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог, оскільки при наявності двох судових рішень, за якими визнано право власності на одне і теж нерухоме майно за різними особами, судами з незрозумілих підстав, було надано перевагу одному із них.

Необґрунтованим в даному випадку є також посилання судів на те, що ПСП «Вікторія»набуло право власності на спірне нерухоме майно на підставі рішення суду постанови Луганського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 року, оскільки ОСОБА_1 за таких же обставин рішення Кремінського районного суду від 3 грудня 2007 року, яке було прийнято в часі раніше, також набув право власності на спірне нерухоме майно на підставі рішення суду.

В свою чергу постановою Луганського апеляційного господарського суду від 26 лютого 2009 року ОСОБА_1 не було позбавлено права власності на спірне нерухоме майно будівлю млина, такі вимоги до суду зовсім не заявлялися \л.с.9-13\..

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердив, що між ним, як головою ліквідаційної комісії СВК «Макеївка»та ОСОБА_1 у 2007 році відбулася домовленість, що ОСОБА_1 сплатить борги господарства перед державою, що буде рахуватися як плата за купівлю ним у господарства нерухомого майна у вигляді млина. ОСОБА_1 свої обовязки виконав, а тому став власником спірного майна, що він і підтвердив у судовому засіданні Кремінського районного суду 3 грудня 2007 року. З рішенням суду він був згоден, не оскаржував його, а тому рішення набрало законної сили.

Сплата ОСОБА_1 боргів СВК «Макеївка»перед державою підтверджено відповідними квитанціями \л.с.58-60\.

Крім цього свідок ОСОБА_6 пояснив, що він звертався з заявою про скасування судового рішення від 3 грудня 2007 року, але його заява залишена без задоволення.

Не заслуговує на увагу пояснення відповідачів, що ПСП «Вікторія»набуло право власності на спірне майно на законних підставах, так як у 2004 році заплатила кредитний борг по кредитному договору № 1177\04 за СВК «Макеївка», оскільки в судовому засіданні встановлено, що борг ПСП «Вікторія»за СВК «Макеївка»у 2004 році заплатила у сумі 250000 грн., а майна ПСП «Вікторія» було передано на 1250000 грн., в тому числі і спірне майно \л.с. 63-66,84-85\, власником якого за рішенням суду було визнано ОСОБА_1 за 3 грудня 2007 року, а до того перебувало в оренді ОСОБА_1 \л.с.89\.

З врахуванням викладених обставин, суд дійшов висновку, що ПСП «Вікторія»власником спірного майно стало без законних підстав, рішення суду про реєстрацію спірного майна за ОСОБА_2 Вищим адміністративним судом України скасовано, власником спірного майна до цього часу є ОСОБА_1, останній не позбавлений права власності на спірне майно, суд дійшов висновку, що з володіння ОСОБА_1 спірне майно вибуло не по його волі, а другим шляхом, а тому заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи при цьому принцип справедливості, добросовісності та розумності.

Відповідно до ст. 88 частини 3 ЦПК України на користь держави підлягають стягненню судові витрати, оскільки позивач звільнений від сплати судових витрат, як інвалід 2 групи \л.с.14\.

Керуючись ст. 16, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.. 41 Конституції України, ст.. 3 частиною 1 п.6, ст.. 321, ст. 388 ЦК України, України суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ЧСП «Вікторія»та ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити повністю.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 будівлю млина, розташовану в АДРЕСА_1, що складається з А-1, а1-а3, нежитлова будівля млин; будівлю току, розташовану за адресою АДРЕСА_2, що складається з А. а вісова, В,Г,Ж критий тік \навіси\ , Е склад зерна № 1, К.к.- вісова, М.н. склад матеріальний № 2; 3 склад зерна № 3.; О,П,Д, -склад запчастин № 4, Д уборна; №3 огорожа; 1 асфальт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 51 грн. судового збору одержувач УДК м. Луганськ. ЄДРПОУ 24046582, банк одержувача ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, рахунок 31412537700152, код платежу 22090100 і 120 грн. інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи: код ЄДРПОУ 24046582, банк одержувача ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, розрахунковий рахунок 31218259700151, код платежу 24048615.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

\В.Г.Кіяшко\.