Рішення № 19088082, 24.10.2011, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 2-1939/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Рябоконь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2011 року, Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль», яке згідно Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 р. та засідання загальних зборів акціонерів банку № 3б-45 від 14.10.2009 р. було перейменовано з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»і відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01№646961 від 05.11.2009 р. є правонаступником всіх прав та обовязків ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору від 20.03.2007 року № 014/0027/82/71378, банк, на підставі заяви-анкети позичальника № КР74 від 21.02.2007 р., надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 139944 доларів США, строком на 120 місяців, а саме з 20.03.2007 р. по 20.03.2017 р. із сплатою 13,75 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами, при чому відповідач, як це власноруч ним зазначено у договорі : з умовами кредитного договору ознайомлений, ним прочитаний, його умови та правові наслідки підписання йому зрозумілі та він з ним згоден, підпис під цим договором зроблений ним власноручно і добровільно.

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору, надавши кредит відповідачу, через касу відділення банку в сумі 137200 дол. США за відрахуванням одноразової комісії за оформлення кредиту згідно із п. 1.7 кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим ордером № К21/2 від 22.03.2007 р.

Однак, відповідач, в порушення умов п. 5.1 кредитного договору, не здійснив часткове погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, до 15 числа кожного місяця згідно графіку до кредитного договору, у звязку з чим, у нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем, яку він, незважаючи на письмові попередження банку та вимоги щодо погашення кредиту та відсотків, направлених йому - не погашає.

20.03.2007 року, в якості забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_2, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, був укладений договір поруки № 014/0027/82/71378/1, згідно п. 1.2, 2.1 якого, відповідачка на добровільних засадах взяла на себе зобовязання солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед позивачем по всіх його зобовязаннях та боргах щодо виконання умов кредитного договору, при чому, під договором поруки мається власноруч зроблена примітка особисто відповідачки ОСОБА_3 : кредитний договір та договір поруки нею прочитаний, їх умови та правові наслідки підписання їй зрозумілі та вона з ними згодна, підпис під цим договором зроблений нею власноручно і добровільно.

Крім того, 21.03.2007 р., між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір, який нерозривно пов'язаний та забезпечує вимогу банку, що випливає з вищевказаного кредитного договору, предметом якого є садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, СК «Джерело», ділянка 504, який належить відповідачу на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 01.12.2006 р. та витягу з державного реєстру про реєстрацію права власності від 12.12.2006 р. (№ 17107079, № запису 362, книга № 2).

В порушення взятих на себе кредитних зобовязань, відповідач ОСОБА_2 не погашає кредит та продовжує їм користуватись, внаслідок чого, станом на 29.08.2011 року, заборгованість за кредитним договором перед позивачем складає 242205,06 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 29.08.2011 р. в гривневому еквіваленті (1 дол. США = 7,9707 грн.) складає 1930543,88 грн., у тому числі : заборгованість за кредитом 1035223 грн. 12 коп.; заборгованість за відсотками 259957 грн. 29 коп.; пеня заборгованість за прострочення тілу кредиту 182725 грн. 51 коп.; заборгованість за прострочення відсотків по кредиту 452637 грн. 96 коп., які представниця позивача просила суд, стягнути в солідарному порядку з відповідачів на користь банку, а також судові витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу у розмірі 1820 грн.

Представниця позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, відправленими за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх проживання, що підтверджується довідкою адресно-довідкового бюро ГУМВС України в Одеській області з відміткою «адресат недоступний»у відповідності до ч. 5 ст. 74 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності суду не надали (а.с. 8,60-65).

Згідно з ч.ч. 1,4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, або якщо причини неявки відповідача на думку суду є неповажними, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представниці позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобовязання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

У відповідності до ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

За ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (ч.1), поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (ч.2).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтями 611,612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема : 1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобовязання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обовязків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобовязання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобовязання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобовязання в іноземній валюті.

Згідно із ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Статтею 99 Конституцією України встановлено, що грошовою одиницею в Україні є гривня. При цьому, основний Закон держави не встановлює обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно із ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановленому Законом. Таким чином, відповідно законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, проте водночас обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України, яким зокрема є Декрет № 15-93, відповідно до ст. 5 якого, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ та операції з валютними цінностями, банки мають право здійснювати на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п. 2 ст. 5 цього ж Декрету.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, відповідно до кредитного договору від 20.03.2007 року № 014/0027/82/71378, банк, на підставі заяви-анкети позичальника № КР74 від 21.02.2007 р., надав відповідачу ОСОБА_2 кредит в сумі 139944 доларів США, строком на 120 місяців, а саме з 20.03.2007 р. по 20.03.2017 р. із сплатою 13,75 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно, згідно графіку погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами, при чому відповідач, як це власноруч ним зазначено у договорі : з умовами кредитного договору ознайомлений, ним прочитаний, його умови та правові наслідки підписання йому зрозумілі та він з ним згоден, підпис під цим договором зроблений ним власноручно і добровільно (а.с. 17,23-32).

Відповідно до п.п. 1.1, 4.1 вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору, надавши кредит відповідачу, через касу відділення банку в сумі 137200 дол. США за відрахуванням одноразової комісії за оформлення кредиту згідно із п. 1.7 кредитного договору, що підтверджується видатковим касовим ордером № К21/2 від 22.03.2007 р. (а.с. 22).

Однак, відповідач, в порушення умов п. 5.1 кредитного договору, не здійснив часткове погашення кредиту та сплаті відсотків за фактичне використання кредитних коштів щомісячно, до 15 числа кожного місяця згідно графіку до кредитного договору, у звязку з чим, у нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем, яку він, незважаючи на письмові попередження банку та вимоги щодо погашення кредиту та відсотків, направлених йому - не погашає (а.с. 40-42).

20.03.2007 року, в якості забезпечення кредитних зобовязань ОСОБА_2, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_3, був укладений договір поруки № 014/0027/82/71378/1, згідно п. 1.2, 2.1 якого, відповідачка на добровільних засадах взяла на себе зобовязання солідарно з ОСОБА_2 відповідати перед позивачем по всіх його зобовязаннях та боргах щодо виконання умов кредитного договору, при чому, під договором поруки мається власноруч зроблена примітка особисто відповідачки ОСОБА_3 : кредитний договір та договір поруки нею прочитаний, їх умови та правові наслідки підписання їй зрозумілі та вона з ними згодна, підпис під цим договором зроблений нею власноручно і добровільно (а.с. 38-39).

Крім того, 21.03.2007 р., між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір, який нерозривно пов'язаний та забезпечує вимогу банку, що випливає з вищевказаного кредитного договору, предметом якого є садовий будинок з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, СК «Джерело», ділянка 504, який належить відповідачу на підставі рішення Овідіопольського райсуду Одеської області від 01.12.2006 р. та витягу з державного реєстру про реєстрацію права власності від 12.12.2006 р. (№ 17107079, № запису 362, книга № 2) (а.с. 33-37).

Як встановив суд, в порушення взятих на себе кредитних зобовязань, відповідач ОСОБА_2 не погашає кредит та продовжує їм користуватись, внаслідок чого, станом на 29.08.2011 року, заборгованість за кредитним договором перед позивачем складає 242205,06 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ на 29.08.2011 р. в гривневому еквіваленті (1 дол. США = 7,9707 грн.) складає 1930543,88 грн., у тому числі : заборгованість за кредитом 1035223 грн. 12 коп.; заборгованість за відсотками 259957 грн. 29 коп.; пеня заборгованість за прострочення тілу кредиту 182725 грн. 51 коп.; заборгованість за прострочення відсотків по кредиту 452637 грн. 96 коп., обґрунтований розрахунок якої у відповідності з діючим законодавством України був зроблений позивачем, наданий суду та перевірений судом (а.с. 9-16).

Умовами кредитного договору передбачено, що з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством, позичальник доручає кредитору самостійно визначати порядок погашення кредитної заборгованості (кредиту, відсотків за користування кредитом, штрафів та пені).

Відповідно до п. 5.1 та 5.5 договору кредиту, позичальник зобовязується здійснювати безготівковим платежем або готівкою, в касу кредитора щомісячно, до 15-го числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту згідно п. 1.4 цього договору та остаточне погашення отриманого кредиту до 20.03.2017 р. на рахунок, зазначений в п. 4.1 договору. Позичальник зобовязується достроково здійснити повернення кредиту, відсотків та інших платежів, що визначені цим кредитним договором у разі : невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору та договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Згідно із п. 6.5 вказаного кредитного договору, банк має право достроково стягувати заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов договору та договорів застави, інших договорів, що забезпечують погашення кредиту.

Відповідно до п. 1.2, п. 1.3, п. 2.1 договору поруки від 20.03.2007 р., поручитель - на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору № 014/0027/82/71378 від 20.03.2007 року - в повному обсязі цих зобовязань. Поручитель свідчить, що з умовами кредитного договору вона ознайомлена та згодна у повному обсязі. Сторони договору встановлюють, що зобовязання поручителя перед кредитором є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та вказаним в п. 1.2 кредитним договором не потребують.

Сторони договору визначають що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

У випадку, якщо валюта кредиту не співпадає з валютою коштів, які знаходяться на рахунках поручителя, кредитор має право самостійно здійснити конвертацію таких коштів у валюту кредиту на міжбанківському валютному ринку України та отриману суму направити на погашення кредиту, відсотків за його користування та витрат повязаних з покупкою валюти кредиту та її конвертацією.

Згідно із п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги, у відповідності до ч. 1,2 ст. 554 ЦК України.

На момент розгляду справи, доказів погашення кредиту та сплати відсотків та пені, відповідачами суду не надано, та відповідно у суду вони відсутні та на думку суду, розрахунок суми позову банку - є обґрунтованим, зробленим у відповідності з діючим законодавством України та таким, що сумніву не підлягає.

Крім цього, суд не бере до уваги як допустимий та належний доказ поважності несплати боргу відповідачами перед позивачем письмові пояснення відповідача ОСОБА_2, які він надавав 08.08.2008 р. банку, стверджуючи при цьому, що намагається погасити заборгованість перед банком у найближчий час, враховуючи пояснення представниці банку, яка в суді пояснила, що ніякої сплати боргу обох відповідачів банку не поступало (а.с. 43).

За таких обставин суд вважає вимоги позивача про стягнення всієї суми заборгованості обґрунтованими та такими, що відповідають умовам договору та ст. 1050 ЦК України.

Крім того, у відповідності до вимог ст.ст. 85,88 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 120 грн. (а.с. 5,6).

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, які суд вважає обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 10,11,57-60,208-209,213-215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 524,525,526,530,533,549,550,554,626,612,617,625,629,1048,1050,1054,1055 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити;

2. Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(юридична адреса : 65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) : заборгованість за кредитним договором № 014/0027/82/71378 від 20.03.2007 року, у розмірі - 1930543 грн. 88 коп. ;

3. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль»(юридична адреса : 65000, м. Одеса, вул. Садова, 10, МФО 328351, код ЄДРПОУ 23876031, р/р 2909949) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1700 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 120 грн., а всього 1820 грн. з кожного по 910 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій