Справа № 2-366/11
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2011 року смт. ДобровеличківкаДобровеличківський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого суддіГоровець М. І.
при секретаріМороз Т.П.
з участю позивачівОСОБА_1
ОСОБА_2
з участю представника позивачів ОСОБА_3
з участю відповідачів ОСОБА_4
ОСОБА_5
представника відповідачів ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду, Кіровоградської області цивільну справу за позовом представника позивачів ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення солідарно з відповідачів витрат на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника на користь позивачів, про відшкодування солідарно моральної (немайнової) шкоди завданої злочином та стягнення солідарно на користь дитини щомісячно коштів до виповнення йому повноліття в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_8 ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів про стягнення солідарно з відповідачів витрат на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника на користь позивачів, про відшкодування солідарно моральної (немайнової) шкоди завданої злочином та стягнення солідарно на користь дитини щомісячно коштів до виповнення йому повноліття в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_8, в якому зазначили, що постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 січня 2011 року по кримінальній справі № 1-13/11, яка набрала чинності до ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, який обвинувачувався в скоєнні злочину передбаченого п.4, п.6 ч.2 ст.115 КК України, застосовано примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із суворим режимом нагляду до його одужання. В ході досудового та судового слідства в кримінальній справі встановлено і не потребує в силу ч.4 ст.61 ЦПК України доказуванню наступні обставини справи ОСОБА_9 14.09.2010 року приблизно о 20 год. 30 хв. на присадибній ділянці жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_10 скоїв умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів. В ході досудового слідства була проведена судово-психіатрична експертиза відносно ОСОБА_9, за висновком якої останній в період інкримінованого йому діяння виявляв та в теперішній час виявляє легку розумову відсталість із значним порушенням емоцій та поведінки. У зв'язку із своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг віддавати собі звіт з своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. На даний час ОСОБА_9 також не може давати звіт своїм діям (бездіяльності) і керувати ними, не може приймати участь в судовому засіданні. ОСОБА_9 потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню із суворим наглядом. Відповідно д о ст.1186 ЦК України (Відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними) передбачено: 1. Шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. З урахуванням матеріального становища потерпілого та особи, яка завдала шкоди, суд може постановити рішення про відшкодування нею цієї шкоди частково або в повному обсязі. Якщо фізична особа, яка завдала шкоди, сама довела себе до стану, в якому вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними в результаті вживання нею спиртних напоїв, наркотичних засобів, токсичних речовин тощо, шкода, завдана нею, відшкодовується на загальних підставах.2. Якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або)не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми,якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді. Згідно до інформації викладеної в довідці про склад сімї, яка видана сільським головою Тишківської сільської ради Добровеличківського району за № 02-36-950 від 09.06.2011 року вбачається, що до складу сімї ОСОБА_9 входять батько ОСОБА_4 та мати- ОСОБА_5. Довідкою Тишківської сільської ради Добровеличківського району № 02-36-951 від 09.06.2011 року підтверджується той факт, що в Тишківській сільській раді Добровеличківського району ОСОБА_9 шлюб не реєстрував і постійно проживав в с. Тишківка Добровеличківського району. Довідкою Добровеличківсько-Вільшанського військового комісара № 535 від 26.07.2011 року підтверджується той факт, що ОСОБА_9 18.03.2002 року був визнаний Добровеличківською призовною комісією непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатним у воєнний час та зарахований в запас 18.03.2002 року по ст.. 20 п.»б»Наказу міністерства оборони № 207-99р у звязку з виявленням в ОСОБА_9 діагнозу захворювання дебільності у помірно вираженому і легкому ступені. ОСОБА_9, за висновком судово-психіатричної експертизи, яка була проведена в ході досудового слідства у вищеназваній кримінальній справі в період інкримінованого йому діяння виявляв та в теперішній час виявляє легку розумову відсталість із значним порушенням емоцій та поведінки. Означені документальні дані підтверджують той факт, що на момент вчинення ОСОБА_9 умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_8 відповідачі за позовом батьки ОСОБА_9 проживали разом з ОСОБА_9 однією сімєю, в одному домоволодінні в АДРЕСА_1 та достеменно знали з 18.03.2002 року про психічний розлад свого рідного сина ОСОБА_9 та наявність у нього легкої розумової відсталості і дебільності у помірно вираженому і легкому ступені, але в момент вчинення ОСОБА_9 умисного вбивства та безпосередньо перед цим відповідачі не вжили будь-яких достатніх і необхідних наглядових заходів щодо запобігання вчиненню злочину (протиправного діяння) та запобіганню заподіяння шкоди. За наслідками бездіяльності відповідачів трапилось непоправне - настала смерть близької і рідної людини для позивачів. Малолітня дитина залишилась без матері. Чоловік потерпілої та її батьки по цей день переносять значних душевних і моральних страждань, які завдані фактом умисного вбивства ОСОБА_8. Розмір грошового відшкодування завданої позивачам моральної немайнової шкоди на їх позицію становить 300 тис. грн., які підлягають стягненню з відповідачів солідарно в рівному розмірі на користь кожного з позивачів по 100 тис.грн.. Крім цього в звязку з виконанням позивачами ритуальних обрядів, поминальних обідів, похованням дочки та жінки, позивачі понесли власні матеріальні витрати, які підтверджуються документально. Так на закупівлю продуктів харчування та напоїв для проведення поминальних обідів позивачі витратили: 1453 грн, що підтверджено накладною № 3 від 22 жовтня 2010 року; 866,5 грн, що підтверджено накладною № 34 від 15 вересня 2010 року; 1483 грн, що підтверджено накладною № 35 від 15 вересня 2010 року; 1000 грн, що підтверджено накладною б/н від 22 жовтня 2010 року. На поховання ОСОБА_8 позивачі також понесли власні матеріальні витрати, які підтверджено накладною № 97 від 15 вересня 2010 року і які складають 9587 грн. На закупівлю надгробного памятника позивачі витратили власні грошові кошти в сумі 8750 грн., що підтверджується документально накладною № 44 від 24 листопада 2010 року. Відповідно до ч.1 ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов"язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, ці витрати. ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_8 перебуваючи в шлюбі з ОСОБА_7 народила сина - ОСОБА_12, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ОЛ № НОМЕР_1, яке видане Тишківською сільською радою Добровеличківського району Кіровоградської області 20 січня 2010 року. З моменту народження дитини та до моменту смерті ОСОБА_8 отримала державної допомоги повязаної з народженням дитини та інших соціальних виплат повязаних з народженням дитини в сумі 11323,55 грн. Інших доходів за період з 14 січня 2010 року по 14 вересня 2010 року ОСОБА_8 не отримувала. Означений факт в судовому засіданні буде підтверджуватися відповідною документальною інформацією. Відповідно до ст.1200 ЦК України (Відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого) передбачено , що: 1.У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: 1)дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання,але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягай пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; 2) інвалідам - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.2.Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. 3. Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів. 4.Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом. Середньомісячний дохід ОСОБА_8 в період з ІНФОРМАЦІЯ_14 по 14 вересня 2010 року (вісім місяців) складав 1415,44 грн, що підтверджується наступним розрахунком 11323,55 грн : 8 місяців =1415,44грн. За вирахуванням частки потерпілої ОСОБА_8 її середньомісячний доход склав 707,72 грн. (1415,44 : 2). В звязку з викладеним вважаю, що шкода , яка завдана ОСОБА_12, як дитині потерпілого в порядку ст..1200 ЦК України, повинна відшкодовуватися у вигляді щомісячних платежів на його користь в розмірі 1415,44 грн. до виповнення ОСОБА_12 повноліття.
12.10.2011 року представник позивача в судовому засіданні надав уточнені позовні вимоги , в яких просить стягнути з відповідачів солідарно на користь дитини ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до виповнення йому повноліття в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_8 грошові кошти щомісячно в розмірі 587,40 грн. замість 707,72 грн. .
Представник позивачів та позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги у повному обсязі та обґрунтувала їх обставинами, викладеними в позовній заяві.
Відповідачі та їх представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, крім того надали письмове заперечення проти позову в якому просять відмовити позивачам у задоволенні позову в повному обсязі посилаючись на те , що їхній син ОСОБА_9 постановою Добровеличківського районного суду від 20.01.2011 року був визнаний винним по п.4,6 ч.2 ст.115 КК України і згідно ст.19 КК України він не підлягає кримінальній відповідальності як особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. Судом до ОСОБА_9 застосована госпіталізація до психіатричного закладу із суворим режимом нагляду до його одужання. Позивачі посилаються на норми ч.2 ст.1186 ЦК України де вказано, що якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди батьками, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вживали заходів щодо запобігання шкоді.В частині першій статті 1186 ЦК України вказано, що шкода, завдана фізичною особою, яка в момент її завдання не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, не відшкодовується. В частині другій вищевказаної статті також вказано, що суд може постановити рішення про відшкодування шкоди батьками при умові, що особа проживала разом з батьками, вони знали про її психічний розлад, але не вживали заходів щодо запобігання шкоді. ОСОБА_9 навчався в Тишківській середній школі, навчання йому давалось важко, але агресивності до оточуючих він не виявляв, а також після закінчення 9 класів вів себе не агресивно до оточуючих і безпосередньо до потерпілої ОСОБА_8. Даний факт перевірявся при розслідуванні кримінальної справи і був підтверджений свідками, характеристиками зі школи та місця проживання.При проходженні медичної комісії від райвіськомату ОСОБА_9 знаходився на стаціонарному обстеженні в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні де йому установили діагноз - дебільність у помірно вираженому і легкому ступені, що підтверджено довідкою райвіськомату. ОСОБА_9 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено здатний у воєнний час та зарахований в запас. ОСОБА_9 була встановлена II група інваліда дитинства. Ніяких підстав для хвилювання по причині психічного стану ОСОБА_9 у них не було, т.я. після обстеження лікарі ніякого лікування не рекомендували (на скільки їм відомо дана хвороба не лікується) і потім при проходженні перекомісій на підтвердження інвалідності їм лікарями не було рекомендоване будь-яке лікування ОСОБА_9 від якого, знаючи про його хворобу, вони ухилялися. Також з боку лікарів не було застереження щодо небезпеки для оточуючих перебування ОСОБА_9 в суспільстві.Позивачами не представлено достовірних доказів, що вони знаючи про психічний стан сина навмисне не вживали заходів щодо запобігання заподіяної ним шкоди і які конкретно заходи вони мали вживати самостійно, без рекомендації лікарів, а вони не являються фахівцями в області медицини (психіатрії), даних про те, що їх застерігали, що ОСОБА_9 являється небезпечним для оточуючих суду позивачами не представлено.В ст. 1184 ЦК України вказано, що шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном ..., а вони не являємося опікунами ОСОБА_9, так як він опікунства не потребував і не являвся недієздатним чи обмежено дієздатним, самостійно отримував пенсію і проживав разом з ними. ОСОБА_9 проживав за рахунок одержуваної пенсії і власного майна ним придбано не було. Вони також являються пенсіонерами, отримують мінімальні пенсії за рахунок яких живуть, та ще з городу. Тому вважають, що до них заявлений позов як до неналежних відповідачів по тій причині, що позивачі не представили суду жодного доказу про те, що на них були покладені обов'язки (ким і які ?) вживання заходів щодо заподіяння ОСОБА_13 шкоди, а лише за умови навмисного не вживання ними заходів щодо запобігання шкоді суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди батьками.
Заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_14 , дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини: ОСОБА_9 14.09.2010 року приблизно о 20 год. 30 хв. на присадибній ділянці жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_10 скоїв умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 вчинене з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів,чим скоїв злочин передбаченого п.4, 6 ч.2 ст.115 КК України, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене з особливою жорстокістю з корисливих мотивів. В ході досудового слідства була проведена судово-психіатрична експертиза відносно ОСОБА_9, за висновком якої останній в період інкримінованого йому діяння виявляв та в теперішній час виявляє легку розумову відсталість із значним порушенням емоцій та поведінки. У звязку з своїм психічним станом в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, він не міг віддавати собі звіт з своїх діях (бездіяльності) і керувати ними. На даний час ОСОБА_9 також не може давати звіт своїм діям (бездіяльності) і керувати ними , не може приймати участь в судовому засіданні. ОСОБА_9 потребує застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації в психіатричну лікарню із суворим наглядом. 20.01.2011 року постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області застосувано до ОСОБА_9 примусовий захід медичного характеру - госпіталізація до психіатричного закладу із суворим режимом нагляду до його одужання. Внаслідок умисного вбивства ОСОБА_8, позивачі понесли матеріальні витрати на поховання, на спорудження надгробного пам"ятника в сумі 23 140, 30 грн. та зазнали моральної немайнової шкоди. Крім того син потерпілої ОСОБА_8 - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3, має право на відшкодування шкоди завданої смертью потерпілої.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інщих осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є втрати , яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а
також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права ( реальні збитки).
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Згідно до п.2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв"язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Відповідно до вимог ст. 57 ЦК України особа , якій стало відомо про фізичну особу , яка потребує опіки або піклування зобов"язана негайно повідомити про це орган опіки та піклування .
В силу п. 2.5 Правил опіки і піклування покладає на установи і на фізичних осіб, яким стане відомо про фізичних осіб, що потребують опіки та піклування, обов"язок негайно сповістити про це орган опіка та піклування за фактичним місцезнаходженням осіб, які підлягають опіці та піклуванню.
Таким чином відповідачі зобов"язані були повідимити Тишківську сільську раду про психічне захворювання свого сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, але цього не зробили, без поважних на те причин.
Згідно ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.
Відповідно до вимог ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода , завдана смертю фізичної особи , відшкодовується її чоловікові ( дружині ) , батькам ( усиновлювачам ) , а також особам , які проживали з нею однією сім"єю.
Частиною 2 статті 1186 ЦК України, передбачено, якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді.
У відповідності до ч.1,ч.2 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають, непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.
Шкода відшкодовується дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років, дружині, якщо вона не працює і здійснює догляд за дітьми , які перебувають його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Особам, визначеним у пунктах 1 - 5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Таким чином відповідно до довідки Добровеличківського районного управління соціального захисту населення, покійна ОСОБА_8 у період з січня по вересень включно 2010 року отримувала держану допомогу сім"ям з дітьми, а також одноразову допому при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до 3 - х річного віку на сина ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_14 , яка складає 10 573 грн. 55 коп. , отже середньомісячний дохід ОСОБА_8 за цей період (дев"ять місяців) склав 1174 грн. 80 коп. (10573, 55:9 =). За вирахуванням частки потерпілої ОСОБА_8 її середньомісячний доход склав 587, 40 грн. (1174, 8:2 ).
Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника , та інших доходів.
Згідно ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на споруджененя надгробного пам"ятника, ці витрати.
Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Аналізуючи зібрані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних обставин: якщо шкоди було завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними у зв'язку з психічним розладом або недоумством, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом з цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді. Оскільки відповідачі є батьками ОСОБА_9, проживали разом з ним, знали про його психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоді, тобто не повідомили про це орган опіки та піклування, тому зобов"язані відкшодувати шкоду завдану їхнім сином, який страждав на психічні розлади.
Виходячи з вимог ст.1201, ч. 2 ст. 1187 ЦК України суд прийшов до переконання про повне задоволення позовних вимог в частині відшкодування позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зроблених витрат на поховання та на спорудження надгробного пам"ятника потерпілому. Сума цих витрат 23 140, 30 грн. повністю доведена матеріалами справи і повинна бути відшкодована за рахунок відповідачів (а.с 8 -10).
Вирішуючи питання про відшкодування позивачам моральної( немайнової) шкоди, суд виходить з принципу справедливості розумності та виваженості. Суд враховує той факт, що позивачі та ОСОБА_12 безповоротно втратили доньку , дружину та матір, понесли значні моральні страждання, які носять триваючий характер , зазнали істотних негативних змін в собистому житті, безповоротно втратили годувальника, перенесли страждання пов"язані з смертю потерпілої, з її похованням, проведенням ритуальних міроприємств і продовжують нести ці душевні страждання. Визначаючи суму грошового відшкодування моральної( немайнової) шкоди суд враховує , що життя людини є найвищою соціальною цінністю. Тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачів на користь позивачів грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі по 50 000 грн. кожному.
Дитина потерпілої ОСОБА_12 згідно п.1 ч.1 ст.1200 ЦК має право на відшкодування шкоди до досягнення ним 18 років , оскільки на момент смерті потерпілої він був непрацездатною особою , яка була на її утриманні та мала на день її смерті право на одержання від неї утримання . Тому позов в цій частині підлягає повному задоволенню.
Згіднодо ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджає з другої сторони понесені нею і документально підтвержені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 16, 27, 31, 50, 57, 60, 61 , 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, ст. ст.16, 21, 23, 36, 39, 57, 1186, 1200, 1201, 1202 ЦК України суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов представника позивачів ОСОБА_3, позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення солідарно з відповідачів витрат на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника на користь позивачів, про відшкодування солідарно моральної (немайнової) шкоди завданої злочином та стягнення солідарно на користь дитини щомісячно коштів до виповнення йому повноліття в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_8 - задовольнити частково .
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_2, витрати на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника в сумі 10 395, 40 грн. (десять тисяч триста дев"ятсот п"ять гривень 80 копійок), та витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень), а всього кошти на загальну суму 35 395, 40 грн.(тридцять п"ять тисяч дев"яносто п"ять гривень 40 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, жительки АДРЕСА_2, витрати на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника в сумі 1 174, 75 грн. (одна тисячя сто сімдесят чотири гривень 75 копійок), та витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень), а всього кошти на загальну суму 26 174, 75 грн.(двадцять шість тисяч сто сімдесят чотири гривні 75 копійок) .
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця селища Кансай, міста Кайраккум, Ленінабадської області, Республіка Таджицька, жителя АДРЕСА_2, витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_3, на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у Добровеличківському відділені ПАТ КБ "ПриватБанк" ( реквізити ПриватБанк р/р 29244825509100 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570), до виповнення йому повноліття кошти в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_15, щомісячно в сумі 293, 70 грн. (двісті дев"яносто три гривні 70 копійок).
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в сумі 850 грн. (вісімсот п"ятдесят гривень) р/р 31411537600137 Добровеличківська селищна рада, код 23684291 МФО 22090100).
Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи Добровеличківським районним судом Кіровоградської області в сумі 60 грн. 00 коп (шістдесят гривень 00 копійок) отримувач УДК у Добровеличківському районі р/р 31214259700136 Код за ЄДРПОУ 23684291 Мфо 823016 .
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6, жителя АДРЕСА_2, витрати на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника в сумі 10 395, 40 грн. (десять тисяч триста дев"ятсот п"ять гривень 80 копійок), та витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень), а всього кошти на загальну суму 35 395, 40 грн.(тридцять п"ять тисяч дев"яносто п"ять гривень 40 копійок) .
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, жительки АДРЕСА_2, витрати на поховання ОСОБА_8 та закупівлю надгробного памятника в сумі 1 174, 75 грн. (одна тисячя сто сімдесят чотири гривень 75 копійок), та витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень), а всього кошти на загальну суму 26 174, 75 грн.(двадцять шість тисяч сто сімдесят чотири гривні 75 копійок) .
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця селища Кансай, міста Кайраккум, Ленінабадської області, Республіка Таджицька, жителя АДРЕСА_2, витрати в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди завданої злочином в сумі 25 000 грн. (двадцят п"ять тисяч гривень).
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 на користь ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_3, на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий у Добровеличківському відділені ПАТ КБ "ПриватБанк" ( реквізити ПриватБанк р/р 29244825509100 МФО 305299 ЄДРПОУ 14360570), до виповнення йому повноліття кошти в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілої ОСОБА_8, щомісячно в сумі 293, 70 грн.(двісті дев"яносто три гривні 70 копійок).
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 на користь держави судовий збір в сумі 850 грн. (вісімсот п"ятдесят гривень) р/р 31411537600137 Добровеличківська селищна рада, код 23684291 МФО 22090100).
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, уродженки с. Богданівка, Добровеличківського району Кіровоградської області, жительки АДРЕСА_4 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи Добровеличківським районним судом Кіровоградської області в сумі 60 грн. 00 коп (шістдесят гривень 00 копійок) отримувач УДК у Добровеличківському районі р/р 31214259700136 Код за ЄДРПОУ 23684291 Мфо 823016 .
Рішення суду може бути піддане апеляційному оскарженню шляхом подачі до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції, в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Добровеличківського районного суду
Кіровоградської областіМ. І. Горовець
Судове рішення № 19081957, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області було прийнято 27.10.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-366/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: