Постанова № 19071393, 27.10.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 жовтня 2011 р. справа № 2-а- 12709/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.

за участю:

представника позивача Таранов О.В.,

представника відповідача Байбак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

доЧугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

проскасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Новопокровський КХП") звернулось до суду з адміністративним позовом до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - Чугуївська ОДПІ у Харківській області) про скасування податкового повідомлення - рішення Чугуївської ОДПІ у Харківській області від 29.04.2011 року №0001572311 про нарахування грошового зобовязання та штрафних санкцій у сумі 18623,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов угоди ТОВ «Торговий дім Ханс Т»відвантажено на адресу ДП "Новопокровський КХП" бензин та дизельне паливо. Фактичне відвантаження підтверджується накладними. Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі в повному обсязі. Позивачем було додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач вважає, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це не тягне за собою відповідальність та негативні наслідки для позивача. Таким чином відповідачем було прийнято необґрунтоване податкове повідомлення-рішення, що є підставою для його скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі викладених у позові фактів та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час проведення перевірки було виявлено порушення вимог ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Новопокровський КХП" з ТОВ «Торговий дім Ханс Т», та п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України”, а саме безпідставне віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних, отриманих від ТОВ «Торговий дім Ханс Т»за січень 2011 року на суму 18622,33грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ДП "Новопокровський КХП" зареєстровано в якості юридичної особи Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області 20.03.1988 року.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, фахівцями Чугуївської ОДПІ у Харківській області в період з 12.04.2011 року по 12.04.2011 року була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Новопокровський КХП" з питання взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Торговий дім Ханс Т»за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами перевірки складено Акт від 12.04.2011 року №292/2311/00953042, відповідно до якого було виявлено порушення вимог ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ДП "Новопокровський КХП" з ТОВ «Торговий дім Ханс Т», та п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України”, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 18622,33 грн.

З висновками, викладеними в вищезазначеному акті, ДП "Новопокровський КХП" не погодилось та надало до Чугуївської ОДПІ у Харківській області свої заперечення від 18.04.2011 року №385.

Згідно з наявною в матеріалах справи відповіді Чугуївської ОДПІ у Харківській області на заперечення від 26.04.2011 року №3356/10/23-030, висновки вищезазначеного акту були залишені без змін.

На підставі вищезазначеного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення від 29 квітня 2011 року №0001572311 про нарахування грошового зобовязання та штрафних санкцій у сумі 18623,00 грн.

Вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, за наслідком розгляду скарг податкове повідомлення рішення залишено без змін, скарги позивача - без задоволення.

Як зясовано судом, фактичною підставою для винесення податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки від 12.04.2011 року №292/2311/00953042, висновки відповідача про порушення ДП "Новопокровський КХП" вимог ч.1 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України та п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року на загальну суму 18622,33грн.. Підставою для такого висновку є посилання відповідача на те, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було проведено невиїзну документальну позапланову перевірку ТОВ «Торговий дім Ханс Т»з питань дотримання податкового законодавства, про що складено акт від 21.03.2011 року №370/15-412. Актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова було констатовано неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій, ведення господарської діяльності ТОВ «Торговий дім Хасн Т»та нікчемність всіх укладених ним угод як таких, що порушують публічний порядок. Внаслідок цього, а також з урахуванням надання позивачем на письмовий запит відповідача від 30.03.2011 року №2535/10/23-030 первинних документів, в акті зроблено висновок про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту в загальній сумі 18622,33 грн та про нікчемність правочинів, вчинених у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ «Торговий дім Хасн Т».

Суд зазначає, що відповідно до пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. А пункт 201.10. статті 201 зазначеного кодексу встановлює, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДП "Новопокровський КХП" та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»були зареєстровані як платники ПДВ, що підтверджується відповідно Актом перевірки від 12.04.2011 року №292/2311/00953042 та свідоцтвом №100274118, виданим ДПІ у Ленінському районі м. Харкова 15.03.2010 року.

Згідно з матеріалами справи, між позивачем та ТОВ «Торговий Дім Ханс Т»укладено генеральну угоду №3/4 від 03.04.2008 року на постачання нафтопродуктів.

В січні 2011 року, на виконання вказаної угоди, ДП "Новопокровський КХП" було замовлено у ТОВ «Торговий дім Ханс Т»6800 літрів бензину А-76 та 7830 літрів дизельного пального на загальну суму 111734,00грн., які були поставлені на підприємство.

Згідно з рахунком-фактурою №310103 від 31.01.2011 року на суму 111734,00 грн., у тому числі ПДВ 18622,33 грн. на підставі генеральної угоди №3/4 від 03.04.2008 року платіжним дорученням від 01.02.2011 року №428 у сумі 111734,00 грн., у тому числі ПДВ 18622,33 грн. ДП "Новопокровський КХП" було оплачено поставлені нафтопродукти. Факт оплати за вказану партію товару також підтверджується виписками банку та Актом звірки взаємних розрахунків станом за період: 01.01.2011 року - 14.10.2011 року між ДП "Новопокровський КХП" і ТОВ «Торговий дім Ханс Т».

Факт поставки товару підтверджується податковою накладною №52 від 31.01.2011 року на суму 111734,00 грн., у т.ч. ПДВ 18622,33 грн., видатковою накладною №50 від 31.01.2011 року на суму 111734,00 грн., у т.ч. ПДВ 18622,33 грн., товарно - транспортною накладною від 31.01.2011 року №50, прибутковою накладною від 31.01.2011 року №279, матеріальним пропуском на ввоз товарно-матеріальних цінностей від 31.01.2011 року №100, Журналом обліку руху транспорту та осіб через прохідну (КПП) Новопокровського КХП (запис №22 на сторінці 35 Журналу).

Під час розгляду справи з пояснень представника відповідача, які в цій частині повністю узгоджуються з матеріалами справи, судом встановлено, що претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочинів, укладених між позивачем та переліченими вище субєктами господарювання, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, відповідності правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за господарськими операціями з поставки товару субєкт владних повноважень ні при проведенні перевірки, ні в ході судового розгляду не висував.

Таким чином, наявна первинна бухгалтерська документація в сукупності свідчить про реальність виконання укладених між ДП "Новопокровський КХП" та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»угоди.

Судом встановлено, що ДП "Новопокровський КХП" у січні 2011 року було віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на суму 18622,33 грн. на підставі податкової накладної №52 від 31.01.2011 року на суму 111734,00 грн., у т.ч. ПДВ 18622,33 грн., яка виписана ТОВ «Торговий дім Ханс Т».

Відповідно до пункту 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів. Відповідно до пункту 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Саме 31 січня 2011 року ДП "Новопокровський КХП" було отримано товар, що підтверджується вищевказаними документами, та виникло право на віднесення сум податку до податкового кредиту на підставі отриманої податкової накладної №52 від 31.01.2011 року на суму 111734,00 грн., у т.ч. ПДВ 18622,33 грн.

Також судом встановлено, що вказана продукція оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено.

Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

Окрім цього, судом встановлено, що ДП "Новопокровський КХП" в повному обсязі здійснено розрахунки з ТОВ «Торговий дім Ханс Т»за придбанні роботи (послуги) та товари, що ще раз підтверджує реальність угод.

Стосовно висновків Чугуївської ОДПІ у Харківській області про те, що угода, укладена між ДП "Новопокровський КХП" та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»є нікчемною та не спричиняє реального настання правових наслідків суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені вимоги, додержання сторонами яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Обґрунтування відповідача щодо нікчемності правочинів не є підставою для визнання таких правочинів нікчемними, оскільки відповідачем не доведено, на підставі якої саме статті Цивільного кодексу України правочини, вчинені між позивачем та його контрагентами є нікчемним.

Крім того, пунктом 3 ст. 215 ЦК України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”(далі за текстом Постанова Пленуму ВСУ №9) суд зауважує наступне. В силу положень п.18 Постанови Пленуму ВСУ № 9, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народуземлею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст.14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст.228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано доказів, що угода, укладена між ДП "Новопокровський КХП" та ТОВ «Торговий дім Ханс Т»визнана судом недійсною.

А від так, відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України та згідно з позицією Верховного Суду України, викладеною в Узагальненнях "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року - законодавцем закріплено презумпцію правомірності правочину. Правомірність є конститутивною ознакою правочину, як юридичного факту.

Згідно з приписами частини 2 статті 215 ЦК України правочин є нікчемним лише, якщо його недійсність встановлена законом.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

В силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984 (далі за текстом - Порядок №984), до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Окрім того, суд бере до уваги, що при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховані приписи ч.3 ст.228 ЦК України, спірний правочин не оскаржений в судовому порядку, до суду не подано таких, що набули законної сили судових рішень про визнання спірного правочину недійсним.

Таким чином, угода, укладена між ДП "Новопокровський КХП" та ТОВ «Торговий дім Ханс Т», а також податкові накладні виписані по вказаній угоді на момент розгляду справи є чинними і в установленому законодавством порядку судом недійсними не визнавалися. Також зазначена вище угода не є нікчемною (недійсною) в силу закону.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 72 КАС України не потребують доказування обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання Чугуївської ОДПІ у Харківській області у акті перевірки від 12.04.2011 року №292/2311/00953042 - на акт невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ «Торговий дім Ханс Т»з питань дотримання податкового законодавства ДПІ у Ленінському районі м. Харкова від 21.03.2011 року №370/15-412, як на єдину підставу встановлених порушень ДП "Новопокровський КХП", не відповідають дійсним обставинам справи та не можуть слугувати підставою для встановлення порушень безпосередньо ДП "Новопокровський КХП".

Окремо суд зазначає, що спірні правовідносини між позивачем та ТОВ «Торговий будинок Ханс Т»мали місце в січні 2011 року. Оскільки Закон України «Про податок на додану вартість»втратив чинність з 01.01.2011 року, то посилання в Акті перевірки на порушення позивачем вимог даного акту законодавства у січні 2011 року є юридично неспроможним.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого Чугуївською ОДПІ у Харківській області податкового повідомлення - рішення від 29.04.2011 року №0001572311 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахування штрафних (фінансових) санкцій, дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність його скасування.

В звязку з тим, що Чугуївська ОДПІ у Харківській області не мала належних підстав для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ДП "Новопокровський КХП" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ДП "Новопокровський КХП" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує ДП "Новопокровський КХП" всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Чугуївської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області від 29.04.2011 року №0001572311.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління державного казначейства в Жовтневому районі міста Харків Головного управління Державного казначейства у Харківській області, код 24134113, 61010, м.Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (вул.ім.В.Вєсіча, 1, Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область, 63523, код 00953042) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 01.11.2011 року.

Суддя Біленський О.О.