Ухвала суду № 1906563, 01.04.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-33045/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

01 квітня 2008 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

суддів:                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченко А.О.

секретар судового засідання               Патюк А.О.

за участю представників згідно протоколу судового засіданні від 01.04.08р. (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргуДПІ у Жовтневому районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 та постанову господарського суду Харківської області від 15.08.2006

у справі №АС-41/378-05

за позовом              ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова

до                               ПП «Харків - Інновація»

                                    ПП «Укр-Техноком»

про                             визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Харків-інновація" та Приватного підприємства "Укр -Техноком" про визнання недійсною угоди б/н від 23.10.2002р. на загальну суму 172780,00грн., укладеної між відповідачами недійсною на підставі ст. 49 ЦК УРСР (1963р.).

Постановою господарського суду Харківської області від 15.08.2006, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 у справі №АС-41/378-05, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі проведено документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ПП „Харків-Інновація" за період з 01.10.2002р. по 01.03.2003р.

За результатами перевірки ДПІ у Жовтневому районі було складено акт від 18.12.2003р. №489/26-222/382 у якому встановлено, що між ПП „Харків-Інновація" та ПП „Укр-Техноком" (в особі директора Ємельянова О.В.) було укладено угоду б/н від 23.10.2002р. на ремонт трубного пучка ребойлера в кількості 1 шт.

23.10.2002р. сторонами було складено акт прийому-передачі робіт за угодою в якому зазначено, що роботи - ремонт трубного пучка ребойлера в кількості 1 шт. виконанні на суму 190000,00грн., обладнання апробовано та здано замовнику, претензій до виконання замовник не має. 2-м відповідачем надана податкова накладна №47 від 23.10.2002р. на ремонт трубного пучка на суму 172780,00грн., у т.ч. ПДВ на суму 28796,67грн.

Сума податку на додану вартість по зазначеної накладної була включена до податкового кредиту ПП „Харків-Інновація", відображена у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за жовтень 2002 року та відповідає даним податкової  накладної за жовтень 2002р. Включені до податкового кредиту суми ПДВ згідно податкових накладних, які не відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями на суму 28796,67грн.

В своїй касаційній скарзі позивач посилається на Лист ДПІ у Київському районі м. Донецька від 26.11.2003р. № 30218/2/26-113 в якому зазначено, що ПП „Укр-Техноком" (код 32036415), було зареєстровано Рішенням Виконкому Київського району м. Донецька 06.06.2002р., взято на облік у ДПІ у Київському районі м. Донецька 10.06.2002р., зареєстроване платником ПДВ 10.06.2002р. (свідоцтво № 07768192). Державна реєстрація ПП „Укр-Техноком" відмінена з моменту реєстрації підприємства з 06.06.2002р. згідно рішення суду в Київському районі м. Донецька № 2-7034/2002 від 13.09.2002р., свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № } 07768192 анульовано з моменту видачі 12.06.2002р. На підставці цього позивач вважає угоду укладену між ПП „Харків-Інновація" та ПП „Укр-Техноком" недійсною в силу ст. 49 ЦК УРСР як укладену з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, так як включення у податковий кредит суми ПДВ призвело до заниження суми ПДВ належній до сплати у державний бюджет.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відмови в задоволені позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР (який діяв на момент виникнення та припинення правовідносин між відповідачами) недійсною є угода, укладена з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.

Необхідними умовами для визнання угоди недійсною відповідно до ст. 49 ЦК УРСР є її укладення з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства; для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі умислу.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження, оскільки згідно із ст. 29 ЦК УРСР юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або статутом (положенням).

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком .

Доказом наявності вини сторін у формі умислу може бути лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, з питань чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Доказів порушення кримінальної справи ДПІ надано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, на день укладання спірної угоди ПП „Укр-Техноком" не було виключено з Державного реєстру підприємств, установ та організацій України, а отже мало право укладати цивільно-правові угоди.

Спірна угода є укладеною та виконаною, про що свідчать акт прийому-передачі від 23.10.2003р. та акт звіряння розрахунків станом на 04.01.2003р. Проти факту виконання 2-м відповідачем робіт для 1-го відповідача ДПІ у Жовтневому районі не заперечувала.

Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

У матеріалах справи відсутні обставини, встановлені на підтвердження того, що укладаючи угоду 2-й відповідач порушував публічний порядок у сфері сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів попередніх інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова задоволенню не підлягає, а ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 та постанова господарського суду Харківської області від 15.08.2006 у справі №АС-41/378-05– залишаються без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 та постанову господарського суду Харківської області від 15.08.2006 у справі №АС-41/378-05 – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О.ФедоровСуддіА.І. Брайко Г.К. ГолубєваО.В. КарасьА.О.Рибченко

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                                       А.О.Патюк