Рішення № 19052925, 11.12.2007, Ставищенський районний суд Київської області

Справа № 2-270, 2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2007 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді: Мельничука В.П.

при секретарі: Шевченко Т.А.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Котелевець О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "ФК ЛТД" про відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

До суду з названим позовом звернувся ОСОБА_1 до ТОВ "ФК ЛТД" посилаючись на те, що 17 травня 2006 року близько 11 години на перехресті автодоріг смт Володарка-смт Ставище та село Матвіїха-село Ожегівка водій ОСОБА_3 керуючи автобусом „ПАЗ-3205" державний номерний знак 026-27 KM, який належить ТОВ „ФК ЛТД", грубо порушив Правила дорожнього руху і допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21043, державний номерний знак НОМЕР_1 під його керуванням, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи винесеною 05 грудня 2006 року. Внаслідок ДТП йому спричинена як матеріальна так і моральна шкода. Матеріальна шкода полягає в тому, що одяг (костюм та сорочка), який був на ньому під час ДТП пошкоджений (розірваний та залитий кровю) і непридатний до використання. Вартість пошкоджених речей становить 370 гривень. При дорожньо-транспортній пригоді він отримав численні тілесні ушкодження: забійну рану лобу, гематому голови, забій лівого колінного суглобу, забійну гематому верхньої третини лівої гомілки, забійну гематому плеча, посттравматичний артрит лівого колінного суглобу, розрив із зміщенням правого ключично - акроміального зєднання. Окрім того мав закриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку. В звязку із отриманими травмами тривалий час перебував на лікарняному, лікувався стаціонарно та амбулаторно. Понесені ним матеріальні затрати на придбання ліків та лікування станом на 01 лютого 2007 року йому відшкодовано У СК „Дженералі-Гарант" в сумі 6320, 15 гривень. Проте він продовжує нести витрати на спеціальний медичний догляд (масаж, ЛФК, тощо), який йому рекомендовано лікарем. Загальна сума придбаних ним ліків становить 354, 30 гривень. В період з 14.11.2006 року по 04.12.2006 року йому Київським обласним відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була надана путівка на санаторно-курортне лікування в ДП Санаторій „Синяк", за яку він сплатив 403, 20 гривень. Вказаного санаторно-курортного лікування він потребував через травми, отримані при ДТП. Окрім того він оплатив проїзд до місця розташування лікувального закладу і назад, що становить 118 гривень 20 копійок (59, їх 2= 118, 20). Зараз з приводу отриманих травм, він продовжує страждати і потребую санаторно-курортного лікування та спеціального медичного догляду. Діями відповідача йому завдана моральна шкода, яка полягає: в фізичному болю та стражданнях яких він зазнав в звязку з ушкодженням здоровя та отриманим каліцтвом, душевних стражданнях яких він зазнав у звязку з непрацездатністю. Заподіяна моральна шкода, викликана тим, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди зі значними травмуваннями уже спричинив підвищене психологічне навантаження. Дорожньо-транспортна пригода поставила його життя під загрозу, він переніс сильний фізичний біль. Він відчував і відчуває значний біль в звязку з отриманими численними травмами. Внаслідок ДТП усі члени сімї отримали психологічну травму, нервували, змінили звичайний спосіб життя. На момент дорожньо-транспортної пригоди, його дружина була вагітна, а сину виповнилося 8 місяців. Таким чином, його сімя як ніколи потребувала утримання та фізичної допомоги, які він, в звязку з стриманими травмами, надавати не міг. В грудні 2006 року у них народилася друга дитина і на його утриманні стало троє осіб. Він переживав тривалі неприємності, що повязані із потребою у матеріальних коштах на лікування та прожиття. 15 травня 2007 року, напередодні ДТП, ним був укладений кредитний та іпотечний договір, згідно з яким він має фінансові зобовязання по сплаті відсотків за користування кредитом та винагороди банку за управління кредитом. В звязку із значними витратами на лікування та організацію свого життя, які були незаплановані, неможливістю працювати за фахом, у нього виникли боргові зобовязання. Його гнітило відчуття тривоги за своє фінансове майбутнє та стан свого здоровя, який суттєво не покращувався. Окрім того він переживав і переживає тривалу непевність у намірах відповідача відшкодувати заподіяні збитки. Перші відшкодування були здійснені страховою компанією лише 01 лютого 2007 року, тобто через 9 місяців після аварії. Дорожньо-транспортна пригода зумовила порушення якості його життя в цілому. У нього порушилися звичні життєві звязки через неможливість продовжувати роботу за фахом, активне громадське життя, спілкування з батьками, друзями. Він втратив психологічний стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, який у нього передував перед ДТП. Після пережитого він став знервований, дратівливий, невдоволений, що впливає на стосунки в сімї. Окрім того, через травму плеча та ніг, він не в змозі був виконувати звичні йому роботи по обслуговуванню жилого будинку, обробітку присадибної ділянки, вирощуванню городини, роботи в саду. Це також позбавляє його значної частини позитивних емоцій та вимагає додаткових затрат на організацію цих робіт. Наслідки стресів позначились на його психологічному стані, оскільки при керуванні транспортними засобами його не залишає відчуття страху перед небезпекою на дорозі. Таким чином в результаті довготривалої дії фізіологічних та психологічних стресів, порушене його моральне благополуччя як складова частина його життя. Істотні вимушені зміни у способі його життя примушують його докладати додаткових зусиль для його організації. Перенесені ним фізичні і моральні страждання, нервове напруження і стреси, необхідність постійного лікування від отриманих тілесних ушкоджень та звернення до суду за захистом порушених прав розмір завданої йому моральної шкоди він оцінюю в 20000 гривень. При визначенні розміру відшкодування він виходить з характеру своїх страждань, тяжкості ушкодження здоровя, виду та глибини душевних страждань, суттєвого погіршення своїх здібностей та позбавлення можливості їх реалізації, тривалості негативних наслідків, істотності вимушених змін у способі життя та інших обставин, що мають істотне значення.

Просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФК ЛТД" селище Володарка Київської області, вулиця Зарічна, 80 на його користь 370 гривень матеріальних збитків, 875 гривень 70 копійок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя (витрат на спеціальний медичний догляд та санаторно-курортне лікування) та 20000 гривень відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав та підтвердив обставини на які він посилається в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав повністю суду підтвердив викладене ним в письмовому запереченні на позов, в якому зазначив, що позивач надав до суду накладну без номера, що ним придбано в ТОВ „САНОС" ліків на суму 354 грн.30 коп. (а.с.16). ТОВ „ФК - ЛТД" вважає, що наявність одної накладної не достатньо для задоволення вимог позивача. Для підтвердження покупки ліків не надано до суду касових чеків, що відповідно було б підтвердженням факту придбання ліків та понесення матеріальних витрат. Крім того позивачем не надано виписку із медичної документації, що саме вказані види ліків необхідні були для його лікування та який саме спеціальний медичний огляд він проходив та які поніс при цьому витрати. Також позивач вказує, що в період з 14.11.2006 р. по 04.12.2006 року перебував на санаторно - курортному лікуванні в санаторії „Синяк", за яку заплатив 403, 20 грн. та оплатив проїзд до місця розташування лікувального закладу і назад, що становить 118 грн. 20 коп. Позивачем надано до суду довідки із фонду соціального страхування та з державної служби автомобільних доріг України про надання даній особі путівки в санаторій (а.с. 19).При цьому позивачем не надано до суду коришок від путівки про фактичне перебування в санаторії „Синяк", а тому є сумнів, що дана особа перебувала на санаторному лікуванні. Також в матеріалах справи мається квиток тільки на проїзд із м. Києва до Карпат, а на зворотній шлях квиток відсутній (а.с.14).В позовній заяві позивач вказує, що в звязку із понесеними витратами на лікування та організацію свого життя, у нього виникли боргові зобовязання, перші відшкодування були здійснені страховою компанією лише 01 лютого 2007 року. Представник ТОВ „ФК - ЛТД" не погоджуючись з даним твердженням позивача зазначив, що в матеріалах цивільної справи є Іпотечний договір, укладений 15 травня 2006 року між ОСОБА_1 та АК „Банк регіонального розвитку" на суму 8000 доларів США (а.с.13). Дорожньо - транспортна пригода з участю позивача мала місце 17 травня 2006 року, тобто після того, як позивач отримав в банку гроші. 03 жовтня 2006 року страховою компанією „Гарант -Авто" було виплачено ОСОБА_1 16711 грн. 38 коп., а також 06 лютого 2007 року додатково по видатковому касовому ордеру виплочено даній особі 6320 грн. 15 коп., а всього 23 031 грн. 53 коп. При цьому вартість медикаментів становила 617, 87 грн. та 5702, 28 грн. середня заробітна плата за 57 робочих днів (із розрахунку 100 грн. за один день) (а.с.11). ТОВ „ФК -ЛТД" не згідно, що позивач поніс моральну шкоду на суму 20000 гривень. Із суті позовної заяви не вбачається із яких розрахунків виходив позивач на суму 20000 гривень моральної шкоди. Посилання позивача, що перенесені ним фізичні і моральні страждання, нервове напруження і стреси, необхідність постійного лікування від отриманих тілесних ушкоджень та звернення до суду завдало йому моральної шкоди на вказану суму не може братись до уваги, так як ступінь тяжкості тілесних ушкоджень не може відповідати вищевказаній сумі моральної шкоди. Компенсація моральної шкоди повинна бути адекватною дійсним стражданням, розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. Представник ТОВ „ФК -ЛТД" в вказаному запереченні зазначає, що позивачем значно завищені вимоги щодо суми моральної шкоди і не відповідають фактично перенесеним моральним стражданням.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача і представника відповідача та дослідивши подані письмові докази вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення матеріальних збитків і відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя обґрунтовані і підлягають задоволенню повністю, про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Відносини сторін виникли в звязку з спричиненням шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і регулюються Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ч. 1 статті 23 вказаного Кодексу особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Судом встановлено, що 17 травня 2006 року близько 11 години на перехресті авто доріг смт Володарка-смт Ставище та село Матвіїха-село Ожегівка водій ОСОБА_3 керуючи автобусом „ПАЗ-3205" державний номерний знак 026-27 KM, який належить ТОВ „ФК ЛТД", допустив порушення п.16.11 Правила дорожнього руху України, виїхав на головну дорогу і допустив зіткнення з легковим автомобілем ВАЗ-21043, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить службі автомобільних доріг в Київській області, під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі. Внаслідок зіткнення вказаних транспортних засобів, водій автобуса ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від отриманих тілесних ушкодження помер на місці дорожньо-транспортної пригоди, а пасажири та водій легкового автомобіля ОСОБА_1, отримали тілесні ушкодження і були госпіталізовані до Володарської ЦРЛ для надання медичної допомоги. Згідно акту судово-медичного дослідження № 86-Д від 24.11.2006 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та тілесні пошкодження у вигляді; забійна рана лобу, гематома голови, забій-лівого колінного суглобу, забійна гематома верхньої третини лівої гомілки, забійна гематома плеча, посттравматичний артрит лівого колінного суглобу, розрив із зміщенням правого ключично-акроміального зєднання, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої степені важкості, як викликавші розлад здоровя більше 21 дня, що підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи старшого інспектора ПС Володарського РВ лейтенанта міліції В.М.Пільганчука від 5 грудня 2006 року та копією акта судово-медичного дослідження (обстеження) № 86-Д від 24.11.2006 року (а.с. 6-7, 8).

Як встановлено судом дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3, який керував автобусом „ПАЗ-3205" державний номерний знак 026-27 KM, що належить відповідачу - ТОВ „ФК ЛТД", що підтверджується копією постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 5 грудня 2006 року (а.с. 6-7).

Згідно частини 1 статті 1172 юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обовязків.

У відповідності до статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

В судовому засіданні з пояснень позивача судом встановлено, що йому під час ДТП спричинена матеріальна шкода, яка полягає в тому, що одяг - костюм та сорочка, які були на ньому пошкоджені. Дані речі були розірвані та залиті кровю і непридатні до використання.

Вартість пошкоджених речей становить 370 гривень, що підтверджується поясненнями позивача та довідкою № 50 Ставищенського ринку від 16 серпня 2007 року (а.с. 12).

Згідно з вимогами частини 2 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що розмір збитків в сумі 370 гривень (вартість втраченого майна) підлягають відшкодуванню позивачу, які необхідно стягнути з відповідача.

В судовому засіданні встановлено, що позивач під час дорожньо-транспортної пригоди отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку та численні тілесні ушкодження: забійну рану лобу, гематому голови, забій лівого колінного суглобу, забійну гематому верхньої третини лівої гомілки, забійну гематому плеча, посттравматичний артрит лівого колінного суглобу, розрив із зміщенням правого ключично - акроміального зєднання. В звязку із закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку та отриманими травмами перебував на лікарняних, лікувався стаціонарно та амбулаторно в Ставищенській центральній районній лікарні в період з 24 травня 2006 року по 12 червня 2007 року, що підтверджується копією акта судово-медичного дослідження (обстеження) № 86-Д від 24.11.2006 року (а.с. 6-7, 8), випискою з амбулаторної карти хворого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 та копією медичної карти останього (а.с.9-10, 50-70).

Судом встановлено, що сума збитків, повязаних з подією (ДТП) складає 6320, 15 грн. (617, 87 грн.-медикаменти та 5702, 28 грн.-середня заробітна плата) і вказану суму позивач отримав в лютому 2007 року, що підтверджується поясненнями позивача та копією страхового акта № 33050 від 01 лютого 2007 року Української страхової компанії „Дженералі-Гарант" (а.с.11).

Твердження представника відповідача, що ОСОБА_1 З жовтня 2006 року страховою компанією „Гарант-Авто" було виплачено 16711 гривень 38 копійок не відповідає дійсності і спростовуються випискою по рахунку АБ „Брокбізнесбанк" у м.Києві (а.с.34), оскільки вказана сума була виплачена підприємству власнику автомобіля - Службі автомобільних доріг у Київській області, як оплату страхового відшкодування і суд такі твердження (викладені в запереченнях представника відповідача) оцінює критично.

Відповідно до частини 1 статті 1195 Цивільного Кодексу України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя зобовязана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

В судовому засіданні встановлено, що позивач поніс додаткові витрати викликані необхідністю придбання ліків та санаторно-курортного лікування, які йому рекомендовано лікарем. ОСОБА_1 придбано ліків на загальну суму 354 гривень 30 копійок. Крім того в період з 14.11.2006 року по 04.12.2006 року Київським обласним відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності позивачу надана путівка на санаторно-курортне лікування в ДП „Санаторій „Синяк", за яку він сплатив 403, 20 грн., а також ним оплачено проїзд до місця розташування лікувального закладу і назад, що становить 118 гривень 20 копійок (59, їх 2 = 118, 20). На даний час з приводу отриманих травм, він потребує санаторно-курортного лікування.

Встановлені в судовому засіданні вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача та письмовими доказами по справі: накладною філії ТОВ „Санос" (а.с. 16), довідками № 363 і № 365 Ставищенської центральної районної лікарні від 29 жовтня 2007 року і від 31 жовтня 2007 року (а.с.42, 48), довідкою для отримання путівки Ставищенської центральної районної лікарні від 13.07.2006 року (а.с.18), довідкою № 04с-1098 Служби автомобільних доріг у Київській області Державна служба автомобільних доріг України „Укравтодор" від 06.06.2007 року (а.с. 17), довідкою № 878-06-03 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Київське обласне відділення від 08.06.2007 року (а.с.19), копією зворотнього талону до путівки № 090416 ДП „Санаторій „Синяк" на ОСОБА_1 (а.с.49).

Таким чином понесені позивачем додаткові витрати: придбання ліків на загальну суму 354 гривень 30 копійок; санаторно-курортне лікування (403, 20 грн. - вартість путівки та 118 гривень 20 копійок (59, їх 2 = 118, 20) - проїзд до місця розташування лікувального закладу і назад) підлягають відшкодуванню позивачу в сумі 875 (вісімсот сімдесят пять) гривень 70 копійок (354, 30+403, 20+ 118, 20), які необхідно стягнути з відповіла.

Встановлені обставини також не суперечать статті 1194 ЦК України (особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)).

Відповідно до статей 1167, 1168 частини 1 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Моральна шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач в звязку з ушкодженням здоровя -отримання закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та тілесних пошкоджень у вигляді; забійної рани лобу, гематоми голови, забою-лівого колінного суглобу, забійної гематоми верхньої третини лівої гомілки, забійної гематоми плеча, посттравматичного артриту лівого колінного суглобу, розриву із зміщенням правого ключично-акроміального зєднання, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої степені важкості, мав сильні фізичні болі та зазнав душевних стражданнях. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди і отриманих вищевказаних травм йому спричинено психологічне навантаження, він нервув, в нього змінився звичайний спосіб життя. На момент дорожньо-транспортної пригоди (17 травня 2006 року) його дружина була вагітна, а сину виповнилося 8 місяців. В звязку з отриманими травмами, він не міг надавати сімя фізичної допомоги по її утриманню. Після народження в грудні 2006 року другої дитини на його утриманні стало троє осіб. Він переживав за свій стан здоровя, за тривалі неприємності, які були повязані із потребою у матеріальних коштах на лікування та прожиття. Його гнітило відчуття тривоги за фінансове майбутнє так, як напередодні ДТП - 15 травня 2006 року, ним був укладений іпотечний договір, згідно з яким він мав зобовязання за кредитним договором. В звязку із значними витратами на лікування та організацію свого життя, які були незаплановані, у нього виникли боргові зобовязання. Перші відшкодування йому були здійснені страховою компанією 1 лютого 2007 року. Дорожньо-транспортна пригода зумовила порушення якості його життя в цілому. У нього порушилися звичні життєві звязки, активне громадське життя, спілкування з батьками, друзями. Після пережитого він став знервований, дратівливий, невдоволений, що впливало і впливає на стосунки в сімї. Через травму плеча та ніг, він не в змозі був виконувати звичні йому роботи по обслуговуванню жилого будинку, обробітку присадибної ділянки, вирощуванню городини, роботи в саду. Це також позбавляло його значної частини позитивних емоцій та вимагало додаткових затрат на організацію цих робіт. Наслідки стресів позначились на його психологічному стані, оскільки при керуванні транспортними засобами його не залишає відчуття страху перед небезпекою на дорозі, що підтверджується поясненнями позивача, копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.20, 21), копією іпотечного договору (а.с. 13), актом судово - медичного дослідження (обстеження) № 86-Д від 24.11.2006 року (а.с. 6-7, 8), випискою з амбулаторної карти хворого (а.с. 9-10), копією медичної карти (а.с. 50-70).

Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України та розяснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п.9 постанови від 31 березня 1995 року № 4 (№ 0004700-95) (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 2001 року №5 (№ 0005700-01) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими і підлягають задоволенню частково. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з характеру страждань, тяжкості ушкодження здоровя позивача, виду і глибини його душевних страждань та тривалості негативних наслідків, які виникли в звязку з спричиненням шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки і визначає їх в розмірі 9000 гривень.

Аналізуючи установлені і перевірені в судовому засіданні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення матеріальних збитків в розмірі 370 гривень, про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя (витрати на придбання ліків та санаторно-курортне лікування) в розмірі 875, 70 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню в розмірі 9000 гривень, які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 22, 23, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192, 1194, 1195 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК ЛТД" смт. Володарка, вулиця Зарічна, 80 Київської області, розрахунковий рахунок № 260056737, інден. код 19349685, МФО 321121 в ВАТ "Райффайзен банк "Аваль" на користь ОСОБА_1 370 (триста сімдесят) гривень матеріальних збитків, 875 (вісімсот сімдесят пять) гривень 70 копійок відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоровя та 9000 (девять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього 10245 (десять тисяч двісті сорок пять) гривень 70 копійок.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом двадцяти днів до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд після подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: