Постанова № 19049309, 02.11.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 11/44/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Олексюк Г.Є.

суддів Сініцина Л.М. суддів Гудак А.В. при секретарі судового засідання Михайлюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор на рішення господарського суду Вінницької області від 12.07.11 р.

у справі № 11/44/2011/5003 (суддя Матвійчук В.В. )

позивач Вінницький міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

відповідач Державне підприємство "Могилів-Подільське лісове господарство"

третя особа : Яланецька сільська Рада

про стягнення 8 622 грн. 15 коп.

за участю представників сторін: <Текст >

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

третьої особи -не з"явився

прокурора відділу представництва інтересів держави і громадян прокуратури Рівненської області Гіліс І.В.

Судом розяснено представникам сторін права та обовязки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 12 жовтня 2011 року у зв"язку з перебуванням судді Гудак А.В. у відпустці внесені зміни до складу колегії і визначено колегію у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є.,суддя Сініцина Л.М., суддя Огороднік К.М.

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 01 листопада 2011 року відповідно до затверджених колегій визначено колегію у складі : головуючий суддя Олексюк Г.Є.,суддя Сініцина Л.М. ,суддя Гудак А.В.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 12 липня 2011 року у справі № 11/44/2011/5003 (суддя Матвійчук В.В.) відмовлено у задоволенні позову Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Яланецька сільська рада до державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» про стягнення збитків в сумі 8 622,15 гривень.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором та позивачем доведено факт завдання збитків державі внаслідок самовільної порубки 113 дерев різних порід та діаметрів на території Северинівського лісництва, однак, відмовив у позові Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення збитків в сумі 8 622,15 гривень із відповідача, так як вважав, що прокурор з даним позовом звернувся з пропуском строку, протягом якого можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції та який встановлений ст. 250 Господарського кодексу України.

Вінницьким міжрайонним природоохоронним прокурором подано апеляційну скаргу, якою вважає висновки місцевого господарського суду необґрунтованими та зробленими з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. На переконання апелянта, суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин норми ст.250 Господарського кодексу України, хоча повинен був керуватися ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.69 Лісового кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу». Вважає, що відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог чинного законодавства, не є адміністративно-господарською санкцією, перелік яких встановлений ст. 239 ГК України та не погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність застосування до даних спірних правовідносин ст.250 ГК України. Просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Державним підприємством «Могилів-Подільське лісове господарство» подано пояснення, яким вважають, що позивачем у позовній заяві викладено факти, які не відповідають дійсності. Зокрема, державною екологічною інспекцією у Вінницькій області перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території відповідача не проводилося, а проводилася у ДП «Ямпільське лісове господарство». Лісник ОСОБА_1 визнав свою вину стосовно того, що допустив незаконну порубку 113 дерев та за постановою 4/403 від 31.07.2009 року сплатив 170 гривень штрафу та, в подальшому, 12.11.2010 року звільнився з роботи. Претензію № 6203/04 на суму 8622,15 гривень, яка датована 20.12.2010 року, вони не отримували та про самовільну порубку дерев їм невідомо. До пояснень відповідачем долучено копії : претензії від 20.12.2010 року, розрахунку шкоди у відповідності з актом перевірки дотримання вимог законодавства, свідоцтва про державну реєстрацію ДП «Могилів-Подільське державне лісогосподарське підприємство», довідки з ЄДРПОУ, наказ державного комітету лісового господарства України від 22.01.2010 року № 14, заяви та накази про звільнення працівників,повідомлення управління статистики у Могилів-Подільському районі від 23.09.2011 року.

Прокурор відділу представництва інтересів держави та громадян прокуратури Рівненської області доводи апеляційної скарги підтримав і просить її задоволити.

У судовому засіданні 12 жовтня 2011 року представник відповідача проти апеляційної скарги заперечував та вказував на законність рішення місцевого господарського суду. Просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.В подальшому в судове засідання апеляційного господарського суду не з"явився,про час та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином і заздалегідь.

Представник позивача Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Яланецька сільська рада не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про час та місце судового засідання повідомлялися заздалегідь та належним чином, про що свідчать повідомлення відділень поштового зв»язку про вручення ухвали Рівненського апеляційного господарського суду про відкладення апеляційного перегляду справи на 02.11.2011 року.(т.2,а.с. 7-11)

Яланецька сільська рада листом від 20.11.2011 року просить проводити розгляд даної справи за відсутності їх представника.(т.2,а.с.12)

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлялися про слухання справи, явка сторін обов»язковою не визнавалась, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутності представників державної екологічної інспекції у Вінницькій області, Яланецької сільської ради та ДП " Могилів-Подільське лісове господарство" .

Заслухавши пояснення прокурора, представника ДП «Могилів-Подільське лісове господарство» (в судовому засіданні 12.10.2011 р.) , обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства державного підприємства «Ямпільський лісгосп», за результатами якої складено акт від 03.08.2009 року за № 4/8-63 ( т.1, а.с.5,6)

В ході перевірки встановлено, що на території Северинівського лісництва виявлено самовільну порубку 113 дерев різних порід та діаметрів , про що складено польову перелікову відомість з конкретним переліком самовільно зрізаних дерев.

30.07.2009 року Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області складено протокол про адміністративне правопорушення № 008400 на лісника обходу № 11 Северинівського лісництва ДП «Ямпільський лісгосп» ОСОБА_1 відповідальність за яке передбачено ст. 65 КУпАП, а також ст. 105-107 Лісового кодексу України.

Також, 31.07.2009 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області винесено постанову № 4/403 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., який останнім сплачено згідно квитанції № 15 від 12.08.2009р..

03.08.2009 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області видано припис № 4/8-63, який прийнято до виконання в.о. директора ДП «Ямпільский лісгосп».

В результаті проведення рубки дерев без спеціального дозволу державі нанесено збитки в розмірі 8622,15 гривень, розрахунок яких проведено на підставі Постанови КМ України від 23.07.2008 року № 665 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» ( т.1, а.с.13).

Стаття 66 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині та відшкодовувати завдані ним збитки.

У вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на відповідача , як на постійного лісокористувача.

За приписами ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу Україниорганізація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В порушення зазначених нормативних приписів державне підприємство «Ямпільський лісгосп» не забезпечило охорону і збереження лісу від незаконної рубки.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Факт незаконної порубки дерев ,внаслідок чого лісу завдано шкоду в загальній сумі 8622,15 гривень, підтверджено складеним за наслідками перевірки актом від 03.08.2009 року № 4/8-63 та доданими до нього польовою переліковою відомістю, приписом № 4/8-63 від 03.08.2009 року, розрахунками розмірів лісопорушення та розміру шкоди, заподіяної лісу в Северинівському лісництві ДП «Ямпільский лісгосп» порушенням природоохоронного законодавства внаслідок самовільної порубки дерев, здійсненими позивачем на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Даний акт є чинним на час вирішення спору та відомості, зазначені в акті, за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані, розмір визначеної в розрахунках шкоди не заперечений, контррозрахунок шкоди не подано.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що прокурором та позивачем доведено та матеріалами справи підтверджено факт завдання шкоди у розмірі 8622,15 гривень внаслідок порушення природоохоронного законодавства ДП «Ямпільский лісгосп».

В подальшому,згідно наказу Державного комітету лісового господарства України від 22.01.2010 року № 14 «Про реорганізацію ДП «Ямпільське лісове господарство», шляхом приєднання його до складу суб»єкта господарювання ДП «Могилів-Подільське лісове господарство», наказу ВОУЛМГ від 01.04.2010 року № 39 «Про реорганізацію Северинівського та Петрашіського лісництв» на базі Северинівського та Петрашівського лісництв створено Ямпільське лісництво, яке приєднано до ДП «Могилів-Подільське лісове господарство».

Пунктом 3 даного наказу оголошено державне підприємство «Могилів-Подільське лісове господарство» правонаступником прав та обов»язків державного підприємства «Ямпільське лісове господарство».

Частина 2 ст.59 Господарського кодексу України встановлює, що у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

З врахуванням положень ст.ст. 105,107 Лісового кодексу України, ст.59 Господарського кодексу України колегія суддів вважає, що відповідач, як правонаступник усіх прав та обов»язків державного підприємства «Ямпільське лісове господарство», несе повну відповідальність за порушення природоохоронного законодавства, виявленого під час перевірки ДП «Ямпільский лісгосп».

Однак, колегія суддів вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, що за своєю правовою природою, передбачена ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» фінансова санкція є адміністративно-господарською санкцією, а тому її застосування регулюється нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Так, виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України, цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.

Частина 1 статті 238 ГК України передбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Стаття 239 ГК України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Стягнення шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища у даному переліку адміністративно-господарських санкції не передбачено.

Між тим, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 статті 69 вказаного Закону передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Постановою Кабінету міністрів України від 23 липня 2008 року N 665 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що оскільки порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачається, зокрема, нормами ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", а розмір такої шкоди визначається на підставі постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 2008 року N 665, то правовідносини між сторонами у даній справі виникли з приводу заподіяння шкоди, тобто з делікту, а не внаслідок застосування адміністративно-господарської санкції.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Отже, відповідач, як правонаступник ДП «Ямпільский лісгосп» має відшкодовувати шкоду, завдану працівником, тобто положення вказаної статті покладають обов'язок відшкодувати шкоду на особу, яка сама її не спричиняла.

Згідно з п. З ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі. Відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Держава в особі уповноважених органів також може бути учасником цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України), в тому числі відносин відшкодування шкоди.

В силу п. "з" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки ); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень .

Наявні у справі докази : акт перевірки від 03.08.2009 року за № 4/8-63 з польовою переліковою відомістю, припис від 03.08.2009 року за № 4/8-63, протокол № 0084 від 30.07.2011 року, постанова про накладення адміністративного стягнення № 4\403 від 31.07.2011 року про притягнення лісника ДП «Ямпільський лісгосп» ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за допущення незаконної порубки 113 дерев різних порід і діаметрів на території Яланецької сільської ради, вказують на порушення ДП «Ямпільський лісгосп» законодавства про охорону навколишнього природного середовища та завдання збитків державі у розмірі 8622,15 гривень.

Колегія суддів зауважує, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову та стягнення із державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» збитків за порушення природоохоронного законодавства в сумі 8622,15 гривень на рахунок місцевого бюджету Яланецької сільської ради Томашпільського району,24062100, код ЄДРПОУ 34701303,банк : ГКДКУ у Вінницькій області, МФО 802015,рах.33114331700548.

Відповідно до статтей 49, 105 ГПК України підлягає стягненню з державного підприємства «Могилів-Подільське лісове господарство» державне мито у розмірі 102 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 гривень,а також 51 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49,99,101,1п.2ч.1ст.103, п.4 ч.1 ст. 104,105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницької області задоволити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 12 липня 2011 року у справі № 11/44/2011/5003 скасувати.

Прийняти нове.

Позов Вінницького міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницької області до Державного підприємства " Могиілів -Подільське лісове господарство ",третя особа Яланецька сільська Рада про відшкодування збитків,завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 8622грн. 15 коп. задоволити.

Стягнути з Державного підприємства " Могилів -Подільське лісове господарство "(м.Могилів-Подільський ,вул.О.Пчілки,15,код 00991433) на користь держави на рахунок місцевого бюджету Яланецької сільської ради Томашпілського району Вінницької області (24062100,код ЄДРПОУ 34701303,ГУДК у Вінницькій області ,МФО 802015,р/р 33114331700548 ) завдані збитки в розмірі 8622,15 грн.(вісім тисяч шістсот двадцять дві гривні 15 копійок)

Стягнути з Державного підприємства " Могилів -Подільське лісове господарство "(м.Могилів-Подільський ,вул.О.Пчілки,15,код 00991433) до Державного бюджету України 102 грн.(сто дві ) державного мита, 236 грн( двісті тридцять шість ) витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу ,а також 51 грн. ( п"ятдесят одну ) державного мита за подачу апеляційної скарги .

Господарському суду Вінницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

<Текст >

Головуюча суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Гудак А.В.

01-12/15583/11 15583/11