Постанова № 19048980, 29.09.2011, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2011 року Справа № 5004/849/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Василишин А.Р. , суддя Дужич С.П.

при секретарі Снічук І.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився третьої особи на стороні позивача <Текст >

відповідача: представники Папенко Т.А., Пархомчук В.М. третьої особи на стороні відповідача <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" на рішення господарського суду Волинської області у справі № 5004/849/11 від 29.06.11р. (суддя Якушева І.О.)

за позовом Малого підприємства "Дует" <Список >в особі <Текст >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <Текст >

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Волиньобленерго"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <Текст >

про стягнення 37405,35 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області у справі № 5004/849/11 від 29.06.11р. позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на користь малого підприємства «Дует» 37405 грн. 35 коп. збитків, 374 грн. 05 коп. витрат, повязаних з оплатою державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що із-за відключення електроенергії відповідачем позивачу, останній недопоставив електричну енергію для кооперативу "Ласка". Внаслідок таких дій кооператив "Ласка" поніс збитки, які разом із судовим витратами за розгляд третейського спору, стягнув із МП "Дует" через третейський суд у сумі 37405,35 грн.

МП "Дует" виконав рішення третейського суду, сплативши витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом, відповідно до Закону України “Про третейські суди”. Розмір їх підтверджується контрактом третейського судді від 04.02.2005р., квитанцією №8904 від 25.01.2007р., а фактична сплата - платіжним дорученням №1 від 28.09.2007р.

На думку суду першої інстанції і витрати на сплату штрафу, і витрати, повязані із вирішенням спору третейським судом, понесені позивачем у звязку із протиправним припиненням постачання електроенергії відповідачем на приміщення по проспекту Соборності, 30 у місті Луцьку, що зумовило невиконання МП “Дует” договірних зобовязань щодо поставки електричної енергії кооперативу “Ласка”.

Оскільки заподіяння МП “Дует” збитків у вигляді сплаченого ним штрафу та судових витрат перебуває у прямому причинно-наслідковому зв'язку з протиправним розірванням відповідачем в односторонньому порядку договору №395 від 16.09.2002р., то у відповідності до приписів ст.ст.224, 225 ГК України ВАТ “Волиньобленерго” є особою відповідальною за відшкодування заподіяних МП “Дует” збитків, незважаючи на те, що ВАТ “Волиньобленерго” не є учасником господарських правовідносин, які склалися між МП “Дует” та кооперативом “Ласка”.

Враховуючи фактично понесені позивачем витрати, які спричинені протиправним припиненням постачання електроенергії за договором № 395 від 16.09.2002р., місцевий господарський суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 37405,35 грн. збитків є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції публічне акціонерне товариство "Волиньобленерго" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 29.06.11р. у справі 5004/849/11 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування, посилається на те, що у своєму рішенні суд першої інстанції зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини. При цьому судом безпідставно зроблено висновок стосовно протиправності поведінки ПАТ „Волиньобленерго" щодо припинення постачання електричної енергії. Ні рішенням господарського суду Волинської області від 10.05.2005p. у справі №01/12-24, а ні постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005 р. не встановлений факт протиправної поведінки ВАТ „Волиньобленерго". За відсутності хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення цивільно-правова відповідальність у формі відшкодування збитків не настає.

Суд першої інстанції, на думку апелянта, відхилив ці доводи, обґрунтовуючи лише припущенням, що якщо розірвання договору від 16.09.2002 р. № 395 на постачання електричною енергією, який укладений між МП "Дует" та ВАТ "Волиньобленерго" визнано судами обох інстанцій (рішенням господарського суду Волинської області від 10.05.2005р. у справі № 01/12-24 та постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005р. протиправним, отже і припинення постачання електричної енергії було протиправним.

Дана позиція суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству України та судовій практиці, яка склалася по даних справах. Зокрема, п.3 ст. 84 ГПК України визначено, що у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені господарським судом та зазначається законодавство яким суд керувався приймаючи рішення. У роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 10.12.96 р. N 02-5/422 „Про судове рішення" зазначено, що у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом. Отже, рішення суду, яке побудоване на припущеннях та без дослідження всіх обставин, які мають істотне значення для вирішення спору, є незаконним.

Наводить інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" слід задовольнити, рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11р. у справі № 5004/849/11 скасувати з прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову малому підприємству "Дует" відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи 16.09.2002 між ВАТ "Волиньобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство (ПАТ) "Волиньобленерго" та МП "Дует" (споживач) укладено договір №395 на користування електричною енергією (а.с.7-9, т.1).

Абзацом третім пункту 1 договору, сторони встановили, що електрична енергія, яка поставляється електропостачальною організацією не може бути перепродана третім особам без письмової згоди електропостачальної організації та дотримання встановленого порядку.

Відпуск електричної енергії споживачу (з урахуванням субабонентів) здійснюється в межах граничних величин споживання, які доводяться до споживачів як договірні величини письмовим повідомленням не пізніше ніж за один день до початку місяця. Повідомлення про ці величини є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1. договору).

Граничні величини відпуску електроенергії з врахуванням субспоживачів визначені у додатку №1 до договору (а.с.10, т.1), а розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін - у акті (а.с.11, т.1).

З урахуванням пунктів 1, 2.1. договору №395 від 16.09.2002р., додатку № 1 до цього договору, яким встановлено граничні величини відпуску електроенергії з врахуванням "Субспоживачів", п. 1.10. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції, що діяла на час укладення договору), 17.09.2002р. (наступного дня після укладення договору №395) між МП "Дует" як споживачем та кооперативом "Ласка" як субспоживачем було укладено договір на користування електричною енергією (а.с.12, т.1) з наступними змінами та доповненнями від 20.06.04р. (а.с.13, т.1).

За договором на користування електричною енергією (далі по тексту постанови також договір субспоживання електричної енергії) від 17.09.02р. споживач зобов'язується надавати субспоживачеві електричну енергію, яка поставляється споживачеві ВАТ "Волиньобленерго" у відповідності до договору №395 від 16.09.02р.

Таким чином кооператив "Ласка" по відношенню до ВАТ "Волиньобленерго" виступає третьою особою.

Правовідносини договору субспоживання електричної енергії є фактично відносинами купівлі-продажу її частини в межах граничних норм споживання (не більше 1/2 об'єму граничних величин відпуску електроенергії відповідно до додатку №1 договору №395 від 16.09.02р.).

За умовами договору №395 від 16.09.02р. такі правовідносини вимагали письмової згоди електропостачальної організації, а також дотримання встановленого порядку.

На момент укладення договору №395 від 16.09.02р. зазначені правовідносини регулювалися вимогами Закону України «Про електроенергетику», нормативними документами Національної комісії регулювання електроенергетики України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. (в редакції, що діяла на час укладення договору).

За змістом частин 1-4 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції, що діяла на момент укладення договору) енергопостачальники зобов'язані забезпечувати надійне постачання електричної енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.

Енергопостачальники, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії з використанням власних мереж, зобов'язані забезпечити рівноправний доступ до цих мереж усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що отримали в установленому порядку ліцензію на здійснення відповідного виду діяльності і уклали договір на передачу електричної енергії.

Правилами користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996р. (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 серпня 2002 р. N 928), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 2 серпня 1996 р. за N 417/1442 (в редакції, що діяла на час укладення договору) визначено (абз. 29 п.1.2.), що користування електричною енергією це споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов приєднання до електричних мереж, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та рівня потужності.

Абзацом 37 п.1.2. Правил користування електричною енергією (далі по тексту постанови Правила у відповідних відмінках) визначено поняття основного споживача: це споживач електричної енергії або власник електричних мереж, мережі якого безпосередньо підключені до мереж електропередавальної організації або до магістральних (міждержавних) електромереж та який передає частину електроенергії своїми електромережами субспоживачам;

Абзацом 56 п.1.2. Правил споживачем електричної енергії (споживач) визнається юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Субспоживач - суб'єкт господарської діяльності - споживач, якому електрична енергія постачається постачальником електричної енергії через мережі електропередавальних організацій та технологічні електричні мережі основного споживача, до мереж якого приєднані електроустановки суб'єкта господарської діяльності - споживача (субспоживача) (абзац 58 п.1.2.).

За змістом п.1.6. Правил 1.6. відносини між споживачами та субспоживачами, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, що укладається між ними на основі типового договору (додаток 3).

Основні споживачі, для яких надання послуг з передачі електричної енергії не є основним видом діяльності та які не є електропередавальними організаціями, не мають права відмовити субспоживачам у разі дотримання останніми вимог цих Правил в укладенні договорів про спільне використання технологічних електричних мереж основного споживача, якщо щодо субспоживачів вони є монополістами з передачі електричної енергії.

16.01.2004р. до ВАТ "Волиньобленерго" звернувся ліквідатор МП "Нетрадиційні методи лікування", який надав документи, що підтверджують право власності цього підприємства на вбудовано-прибудоване приміщення, що знаходиться у м.Луцьку по пр.Соборності, 30 та довідку Волинського обласного бюро технічної інвентаризації № 45 від 20.01.04р. У зверненні голова ліквідаційної комісії МП "Нетрадиційні методи лікування" Темчишин В.П. (призначений ухвалою господарського суду Волинської області №7/75-Б від 20.03.2001р.) вимагав здійснити відключення від енергопостачання приміщення, яке належить підприємству, що ліквідується.

Оскільки у цьому приміщенні знаходилися і інші юридичні особи, у тому числі і мале підприємство "Дует", з метою впорядкування договірних відносин та усунення порушення законодавства, Луцька міська філія ВАТ "Волиньобленерго" звернулася до директора МП "Дует" з вимогою про переукладення договору на користування електроенергією.

Така вимога була МП "Дует" була проігнорована.

26.01.04р. на адресу МП "Дует" Луцькою міською філією ВАТ "Волиньобленерго" було надіслано повідомлення про розірвання договору та припинення електропостачання.

11.02.04р. електропостачання вбудовано-прибудоване приміщення, що знаходиться у м.Луцьку по пр.Соборності, 30 було припинено.

Таким чином зі сторони ВАТ "Волиньобленерго" відбулося одностороннє розірвання договору на користування електроенергією №395 від 19.09.02р.

Оцінку вказаним правовідносинам було надано господарським судом Волинської області, який рішенням від 10.05.05р. у справі №01/12-24 визнав недійсним вчинений ВАТ "Волиньобленерго" правочин - одностороннє розірвання договору на користування електроенергією №395 від 19.09.02р. (а.с.15-17, т.1).

Постановою від 20 липня 2005 року Львівського апеляційного господарського суду рішення скасовано і провадження у справі припинено на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 грудня 2005 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20 липня 2005 року скасовано, а рішення господарського суду Волинської області від 10.05.05р. залишено в силі.

У наслідок порушення зобов'язання за договором на користування електричною енергією від 17.09.02р. малим підприємством "Дует" кооперативом "Ласка" подано до третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoc) позовну заяву про стягнення із МП "Дует" штрафу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням третейського суду для вирішення конкретного спору (суд ad hoc) від 31.01.07р. (а.с.20-24, т.1) стягнуто із малого підприємства "Дует" на користь кооперативу "Ласка" штраф у сумі 35505грн.35коп. та витрати, пов'язані із вирішенням спору третейським судом в сумі 1900грн. В решті позовних вимог відмовлено.

17.03.07р. між кооперативом "Ласка" та підприємцем ОСОБА_1 укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого кредитор - кооператив "Ласка" передає новому кредитору - підприємцю ОСОБА_1 право вимоги стягнення із малого підприємства "Дует" (боржника) шкоди заподіяної невиконанням зобов'язань за договором користування електроенергією від 17.09.02р. Відступлене кредитором новому кредитору за цим договором право вимоги до боржника ґрунтується на рішенні третейського суду від 31.01.07р. Ціна договору відступлення права вимоги визначена рішенням третейського суду від 31.01.07р. і становить 37405грн.35коп.

Платіжним дорученням №1 від 28.09.07р. (а.с.69, т.1) МП "Дует" перерахувало підприємцю ОСОБА_1 37405грн.35коп.

У позовній заяві позивач - МП "Дует", обґрунтовуючи підстави звернення до господарського суду зазначає, що заподіяння позивачеві зазначених збитків є безпосереднім наслідком допущеного відповідачем порушення взятих на себе господарських зобов'язань.

Оскільки ВАТ "Волиньобленерго", як учасник господарських правовідносин, протиправно розірвавши договір № 395 від 16.09.2002р., порушило господарське зобов'язання, воно, у відповідності до ст.224 ГК України, повинно відшкодувати МП "Дует" завдані цим збитки. За змістом ст.ст.224, 225 ГК України, під збитками, зокрема, розуміються витрати, зроблені управненою стороною, в т.ч. й санкції, сплачені іншим суб'єктам. Такими витратами є сплачені МП "Дует" 37405,35 грн.

Таке твердження позивача є помилковим та необґрунтованим, а вимога про стягнення з ВАТ "Волиньобленерго" 37405,35 грн., як збитків за порушення зобов'язань - безпідставною.

За змістом статті 116 Господарського кодексу (ГК) України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:

потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;

сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі;

у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Рівненським апеляційним господарським судом вище зазначено, що правовідносини між учасниками господарських відносин щодо користування електричною енергією: ВАТ "Волиньобленерго" та МП "Дует" виникли на підставі договору № 395 від 16.09.2002р. на користування електричною енергією.

Саме до таких правовідносин застосовуються вимоги статті 116 ГК України, як і вимоги статей 118, 224 та 225 ГК України.

В силу статті 118 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У позовній заяві позивача відсутні обґрунтування обставин вчинення правопорушення учасником таких правовідносин ВАТ "Волиньобленерго" по відношенню до іншого учасника - МП "Дует" у межах договору № 395 від 16.09.2002р. на користування електричною енергією. Це при тому, що, як зазначалося апеляційним судом вище, дії ВАТ "Волиньобленерго" отримали свою оцінку рішенням господарського суду Волинської області від 10.05.05р. у справі №01/12-24.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Не містить дана редакція статті 224 ГК України (ні на день подання позову до господарського суду Волинської області, ні на день прийняття судового рішення судом апеляційної інстанції) будь-яких змін, які розшифровують (деталізують) витрати, зроблені управненою стороною. Позивачем же довільно, на власний розсуд, без жодного правового підґрунтя, здійснюється цитування норми закону із перекрученням його змісту (абзац 3 сторінка 2 позовної заяви).

У позовній заяві нанесення збитків позивач обґрунтовує через призму невиконання саме ним договірних зобов'язань перед кооперативом "Ласка" і сплату (а не стягнення) суми 37405грн.35коп. МП "Дует" на підставі договору відступлення права вимоги від 17.03.07р. для підприємця ОСОБА_1.

Ні у суді першої інстанції, ні у суді другої інстанції представник позивача не надав доказів яким чином було доведено договір відступлення права вимоги від 17.03.07р. до відома боржника - МП "Дует" та ним його виконання, оскільки останній стороною договору не був.

Апеляційний суд враховує, що керівником боржника МП "Дует" та новим кредитором у межах договору відступлення права вимоги від 17.03.07р. є одна і таж особа ОСОБА_1 (а.с.70, т.1) та із однією і тією ж адресою місця реєстрації як МП "Дует" так і підприємця ОСОБА_1: АДРЕСА_1.

Поряд з тим за договором відступлення права вимоги від 17.03.07р. засвідчено вияв взаємної волі як кредитора так і нового кредитора на відступлення права вимоги щодо стягнення із малого підприємства "Дует" шкоди, заподіяної невиконанням зобов'язань за договором на користування електроенергією від 17.09.02р.

Однак платіжним дорученням (а.с.69, т.1) позивач для нового кредитора сплачує не суму коштів, як шкоди, а суму коштів "За відшкодування збитків і штрафних санкцій за порушення договірних умов по договору уступки вимоги б/н від 17.03.07р.".

Зазначаючи у позовній заяві вимогу про стягнення збитків, позивач не врахував, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками; вини.

У сукупності всі елементи складу цивільного правопорушення позивачем не наведені та необґрунтовані ні у позовній заяві ні у усних запереченнях на апеляційну скаргу.

Окрім цього, ні рішенням господарського суду Волинської області від 10.05.2005 p. у справі № 01/12-24, а ні постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005 р. не встановлений факт протиправної поведінки ВАТ "Волиньобленерго". За відсутності хоча б одного із елементів складу цивільного правопорушення цивільно-правова відповідальність у формі відшкодування збитків не настає.

Таким чином позов позивача є необґрунтованим та безпідставним.

Місцевий господарський суд Волинської області не врахував усіх цих обставин, що призвело до прийняття рішення із порушенням норм матеріального права.

З огляду на вищевикладене апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" слід задовольнити, а рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11р. у справі № 5004/849/11 скасувати із прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову малому підприємству "Дует" відмовити.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Волиньобленерго" задовольнити.

Рішення господарського суду Волинської області від 29.06.11р. у справі № 5004/849/11 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В задоволенні позову малому підприємству "Дует" відмовити.

Справу №5004/849/11 повернути господарському суду Волинської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Дужич С.П.

01-12/13515/11