Рішення № 19048876, 25.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5019/2239/11

за позовом Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод нестандартного обладнання"

до відповідача ДТГО Львівська Залізниця, Відокремлений підрозділ "Рівненський відділ матеріально-технічного постачання"

про стягнення в сумі 3 956 грн. 10 коп.

Суддя Бережнюк В.В.

Представники:

Від позивача : дир. Довгалюк С.В. паспорт НОМЕР_1 від 09.09.1997 р.

Від відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Здолбунівський завод нестандартного обладнання" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ДТГО Львівська Залізниця, Відокремлений підрозділ "Рівненський відділ матеріально-технічного постачання" про стягнення 3 956 грн. 10 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю. Просить позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не зявився, відзиву на позовну заяву не надав, вимог не заперечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції адресату (арк.с.21). Суд зазначає, що відповідачу було надано достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав та обов'язків.

Статтею 22 ГПК України встановлено права та обов'язки сторін в судовому процесі. Зокрема вказаною статтею передбачено, що сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Відповідно до норм вказаної статті сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Не забезпечивши явку свого представника в судове засідання відповідач не виявив бажання скористатися наданими йому вищевказаними нормами ГПК правами.

Крім цього, ухвалою суду від 13.10.2011 р. явка представників сторін для участі у судовому засіданні не визнавалася обов'язковою.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Здолбунівський завод нестандартного обладнання" (Постачальник) та ДТГО Львівська Залізниця, Відокремлений підрозділ "Рівненський відділ матеріально-технічного постачання" (Покупець) було укладено Договір № Л/НХТер-3-08067 поставки. Відповідно до предмету договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити певний Товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікації № 1, що є Додатком № 1 до даного Договору та його невід'ємною частиною.

Згідно пунктів 4.1., 4.2. Договору, ціна Товару визначається даним договором і приймається Сторонами в національній валюті України - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (Додаток № 1). Ціни на кожну наступну поставку встановлюються в накладних. Сума даного Договору на момент його підписання складає 199608,50 грн., в тому числі ПДВ 20% - 33 268,08 грн.

На основі договору поставки № Л/НХТер-3-08067 від 04.07.2008р. позивачем було поставлено відповідачу товар згідно специфікацій № 1, № 2 на загальну суму 229 268 грн. 90 коп.( а.с.12. 14).

Відповідно до пункту 6.1. Договору оплата за поставлений Товар по даному Договору проводиться Покупцем протягом 45 (сорока п'яти) банківських днів після дати поставки Товару. Датою оплати вважається дата перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника.

21.12.2008 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору поставки № Л/НХТер-3-08067 від 04.07.2008р. в якій сторони дійшли згоди змінити та доповнити договір Специфікацією № 2 (Додаток № 2) виклавши пункти 1.1., 4.1., 4.2., 12.1 договору в наступній редакції :" п. 1.1. Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити Товар в асортименті та кількості відповідно до Специфікації № 1 (Додаток № 1), Специфікації № 2 (Додаток № 2), що є невід'ємними його частинами

п. 4.1. Ціна визначається даним договором і приймається Сторонами в національній валюті - гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації № 1 (Додаток № 1). Специфікації № 2 (Додаток № 2) до даного Договору.

п. 4.2. Загальна сума Договору складає 229 268,90 грн., в тому числі ПДВ 20% - 38 211,48 грн.

п.12.1. Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 березня 2009 року."

Однак, за поставлений товар відповідач розрахувався. частково в сумі 225 312 грн. 80 коп., решта боргу в сумі 3 956 грн. 10 коп. , на момент подачі позову, лишилась неоплаченою, що підтверджено також актом звірки станом на 01.04.2011р. (а.с.18).

З метою досудового врегулювання спору 12.07.2011 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за № 62,63 яка на момент подачі позовної заяви, залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.15).

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 956 грн. 10 коп. - заборгованості, є правомірними, ґрунтуються на договорі та законі, не спростовані відповідачем, а відтак підлягають задоволенню повністю.

На відповідача покладаються судові витрати на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ДТГО Львівська Залізниця, Відокремлений підрозділ "Рівненський відділ матеріально-технічного постачання" (35704, Рівненська обл., м.Здолбунів, вул. І. Гончара, 1, код ЄДРПОУ 01103707) на користь Відкритого акціонерного товариства "Здолбунівський завод нестандартного обладнання" (35700, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Грушевського, 28, код ЄДРПОУ 05461415) - 3 956 грн. 10 коп. - заборгованості, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Бережнюк В.В.

повний текст рішення підписано 01 листопада 2011 року