Ухвала суду № 19048821, 31.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

_____________________________

УХВАЛА

"31" жовтня 2011 р. № 2420/11

Суддя Миханюк М.В. розглянувши матеріали за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет": м.Рівне, вул.Макарова, 44.

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Заявник - Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне звернулося до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет" на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вимоги викладені в заяві заявник обгрунтовує наявністю заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором в сумі 3263 грн. 90 коп. та відсутністю керівних органів Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет" за його місцезнаходженням.

Як зазначається в заяві факт відсутності керівних органів боржника підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де в графі "статус відомостей про юридичну особу" внесено запис "не підтверджено". Крім того, заявником зазначається, що постановами державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 21.02.2011р. встановлено, що у боржника відсутнє майно на яке можливо звернути стягнення. На думку заявника зазначене свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника. За таких обставин заявник просить суд порушити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет" та визнати банкрутом у зв'язку з відсутністю боржника.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Інше передбачено ч.1 ст.52 Закону, яка визначає особливості банкрутства відсутнього боржника. Згідно з вказаною нормою заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань боржником.

Крім того, згідно до частини першої статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або в разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 вищезазначеного Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Тобто, ініціюючим кредитором має бути належним чином підтверджений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені

Згідно ч.5 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням повинні міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.1,3 ст.18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Як вбачається з приєднаної до заяви ініціюючого кредитора копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.08.2011р. статус відомостей про юридичну особу - ТзОВ "Рівне-Маркет" не підтверджено.

Однак, згідно із ч.8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо до Єдиного державного реєстру не внесено запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, то в разі неодержання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу в установлений частиною 7 цієї статті строк, а також у разі одержання державним реєстратором від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний у строк, що не перевищує десяти робочих днів з дати, яка встановлена для подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу, або з дати одержання повідомлення від органу державної податкової служби, направити рекомендованим листом юридичній особі повідомлення про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Отже, запис про не підтвердження відомостей про юридичну особу свідчить про те, що юридична особа отримала повідомлення державного реєстратора, але протягом встановленого строку не подала реєстраційну картку державному реєстратору.

В свою чергу запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням вноситься до Єдиного державного реєстру лише у випадку повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за її адресою.

Крім того, викладена правова позиція підтверджується постановами Вищого господарського суду України від 12.05.2010р. у справі №2/89-09-4018 та від 05.10.2011р. у справі №Б-48/90-09.

Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів доданих заявником до заяви, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Рівне не додано до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТзОВ "Рівне-Маркет" доказів відсутності юридичної особи - боржника за її місцезнаходженням.

Відповідно до ст.56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Як встановлено судом, в якості доказів направлення заяви боржнику та засновникам боржника, заявником - Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне додано до заяви копію квитанції про направлення поштових відправлень згідно списку №587 (в тому числі ТзОВ "Рівне-Маркет"). Проте, не додано опис вкладення.

Таким чином, заявником не виконано вимоги статей 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, тобто не додано до заяви доказів відправлення відповідачеві (боржнику - ТзОВ "Рівне-Маркет") копії заяви і доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду з підстав вказаних в даній статті та з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що заява Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет" підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. 56, 57, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.7, 9, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд -

УХВАЛИВ:

1. Повернути без розгляду заяву Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне-Маркет": м.Рівне, вул.Макарова,44, ІК 33510659.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Суддя Миханюк М.В.