Ухвала суду № 19048807, 25.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2011 р. Справа № 5019/2033/11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дефо-Харків»

до відповідача Приватного підприємства «Торгово-виробнича фірма «Чари»

про стягнення 46439 грн. 35 коп. заборгованості по розрахунках

Суддя Мамченко Ю.А.

від позивача: представник ОСОБА_1. (довіреність від 05.07.2010 року);

від відповідача: представник ОСОБА_2. (довіреність №2 від 02.01.2006 року).

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дефо-Харків" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Торгово-виробнича фірма Чари" про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 46439 грн. 35 коп.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти вимог викладених у позовній заяві, зазначивши що позивачем був поставлений неякісний товар, в звязку з чим ПП «ТВФ «Чари»надіслано позивачу лист з вимогою забрати продукцію.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ

16.11.2009 року між ТОВ «Дефо-Харків»(далі - Продавець) та ПП «Торгово-виробнича фірма «Чари»(далі - Покупець) укладено договір №11/16-01 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (в подальшому Товар), найменування, кількість і ціна якої вказана в рахунках (сформованих на підставі замовлень, отриманих від покупця в письмовому вигляді) на умовах, викладених в даному договорі.

Відповідно до п.3.1. Договору покупець проводить оплату товару відповідно до виставленого рахунку. Оплата товару здійснюється в безготівковому порядку. Продавець надає покупцю відстрочку платежу з моменту відвантаження товару. Покупець погашає дебіторську заборгованість по мірі реалізації товару третім особам, не пізніше 30.05.2010 року (п.3.3 Договору).

19.11.2010 року сторонами було укладено Додаткову угоду №2 до Договору №11/16-01 від 16.11.2009 року, якою було визначено порядок та строки оплати поставленого товару за наступним графіком: до 31.12.2010 року 12 000 грн. 00 коп.; до 31.01.2011 року 10000 грн. 00 коп.; до 28.02.2011 року 12000 грн. 00 коп.; до 01.04.2011 року 12439 грн. 35 коп.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №2 у випадку невиконання умов оплати покупець зобов'язується протягом 3 робочих днів з моменту закінчення строків оплати здійснити повернення товару у відповідному вигляді в заводській упаковці з документами, які підтверджують повернення (накладні повернення), при цьому повернення товару здійснюється за рахунок відповідача.

Відповідачем не надано суду доказів повернення товару відповідно до умов п.1 Додаткової угоди №2 до Договору №11/16-01 від 16.11.2009 року.

На виконання умов договору продавець поставив покупцю товар на загальну суму 46439 грн. 35 коп., що підтверджується видатковою накладною №ОООЯЯ-1593 від 19.11.2009 року та довіреністю серія ЯПИ №515075 від 17.11.2009 року виданої на представника ОСОБА_2.

Покупець за отриманий товар не розрахувався, в наслідок чого утворилась заборгованість за поставлений товар в розмірі 46439 грн. 35 коп..

Позивач з метою врегулювання спору в позасудовому порядку направив 19.05.2011 року на адресу відповідача претензію №23 від 16.05.2011 року з вимогою погасити існуючу заборгованість, проте, останній залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

На момент розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає 46439 грн. 35 коп. В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості відповідачем.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до положень ч.1 ст.675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст.680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.5. Договору сторони погодили приймання товару по кількості та якості здійснюється у місці передачі товару. Документами, що стверджують приймання-передачу товару є видаткові накладні.

Згідно з п.3.6 Договору претензії до якості та кількості товару предявляються та оформляються в письмовому вигляді, в момент приймання-передачі товару, інакше претензії якості та кількості товару не приймаються. До повернення приймається товар лише в заводській упаковці.

Відповідно до положень ст.32,33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів предявлення письмової претензії в момент приймання-передачі товару.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 46439 грн. 35 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу, а також витрат на оплату послуг адвоката. При цьому 1500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката стверджуються Договором про ведення справи в суді від 05.07.2011 року (а.с.13), свідоцтвом на право на заняття адвокатською діяльністю №1615, виданим 10.12.2008 року (а.с.15), квитанцією №111 від 05.07.2011року на суму 1500 грн. 00 коп. (а.с.14).

Керуючись ст.ст.33, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Торгово-виробнича фірма Чари” (33024, м.Рівне, вул.Соборна, 430-А, код ЄДРПОУ 22556169) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дефо-Харків” (61037, м.Харків, вул.Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 34632429) 46439 грн. 35 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 464 грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу та 1500 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний "31" жовтня 2011 року

<Текст ><Текст ><Текст >