Ухвала суду № 19048369, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ЗАЯВИ

ПРО ПОРУШЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО

21.10.11

№ 05-5- 28 / 12470

Суддя господарського суду міста Києва Копитова О.С., розглянувши матеріали за заявою компанії "Адлан Сервісес Лімітед" ("ADLAN SERVICES LIMITED")

до товариства з обмеженою відповідальгністю "Ваш ресторатор"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Адлан Сервісес Лімітед" ("ADLAN SERVICES LIMITED") звернулось до господарського суду міста Києва з заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш ресторатор".

Дослідивши матеріали заяви господарський суд вважає її такою, що підлягає поверненню в силу наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначені підстави для повернення заяви про визнання банкрутом заявнику, зокрема визначено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, зокрема з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 ГПК України позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ксерокопія фііскального чеку № 2578 та опис вкладення у цінний лист від 26.09.2011 не є доказом направлення боржнику заяви датованої 14.10.2011.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що додані до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ксерокопія фіскального чеку № 2578 та опису вкладення у цінний лист від 26.09.2011 не може вважатись належними доказом відправлення копії заяви саме на адресу боржника. Фінансові документи, яким є і фіскальні чеки, на підтвердження виконання вимог ст. 54 ГПК України мають подаватися в оригіналі.

Відповідно до п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарського суду, сплачується за місцем розгляду та зараховується до Державного Бюджету України.

Статтею 46 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що державне мито сплачується в доход Державного Бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Відповідно до роз’яснень Головного управління державного казначейства України, державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарських судів України підприємствами та організаціями, розміщеними на території України, зараховується в доходи Державного казначейства України на рахунки, відкриті на ім'я територіальних органів Державного казначейства за кодом бюджетної класифікації № 22090200, символ звітності банку - 095. У рядку “призначення платежу” зазначається назва платежу, код бюджетної класифікації та символ звітності банку.

Відповідно до листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005 реквізити рахунків для зарахування державного мита, що справляються з позовних заяв, що подаються на розгляд Господарського суду міста Києва, за кодом бюджетної класифікації 22090200, символом звітності 095.

Як вбачається з платіжної квитанції № 128 від 03.06.2011, доданої заявником як доказ сплати державного мита, в ній вказані не всі реквізити для зарахування державного мита, а саме відсутній код бюджетної класифікації та символ звітності банку, що не відповідає вимогам як роз’яснень Головного управління державного казначейства України, так і листа ДКУ № 03-06/176 від 01.03.2005.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві Державної судової адміністрації України від 23.06.2010 № 1021-4/4 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050003, р/р 31218264700001, одержувач: ГУ ДКУ у м. Києві, код 24262621, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

Заяником в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано платіжну квитанцію № 130 від 03.10.2011, з якої вбачається, що в рядку призначення платежу відсутній код економічної класифікації, що не відповідає всім переліченим вище вимогам.

Приймаючи до уваги викладені обставини та керуючись ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи повернути заявникові без розгляду.

Роз'яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду після усунення допущеного порушення.

Суддя О.С. Копитова