Рішення № 19048352, 03.11.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" листопада 2011 р.Справа № 17/5007/92/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 дов. №1415/18 від 25.06.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 дов. від 24.09.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (м. Київ)

до Військової частини А0281 (м. Житомир)

про стягнення 62 716,98грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 11.10.2011р. була оголошена перерва до 03.11.2011р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на свою користь 62716,98грн. завданих збитків.

В судовому засіданні 26.09.2011р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив щодо позовних вимог та просить у задоволенні позову відмовити.

10.10.2011р. представник відповідача подав клопотання про заміну неналежного відповідача Військової частини А0281 на належного - громадянина ОСОБА_3.

Представник позивача заперечив щодо поданого представником відповідача клопотання.

Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання представника відповідача як необґрунтованого.

11.10.2011р. на запит суду №9838 від 26.09.2011р. з Богунського районного суду м.Житомира надійшов лист №3-23392/08р.к.116 з копіями постанови Богунського районного суду м.Житомира від 05.12.2008р. та постанови Апеляційного суду Житомирської області від 10.02.2009р. про визнання ОСОБА_3 винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

Представник позивача в судовому засіданні 03.11.2011р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.11.2011р. заперечив щодо позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.08.2007р. між ЗАТ “Страхова компанія “Український страховий альянс”, правонаступником якого є ЗАТ "Страхова компанія "АХА Україна" (статут а.с. 102-130 том 1), правонаступником якого в свою чергу є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” (статут а.с. 131-160 том 1) - страховик (позивач у справі) та ОСОБА_4 страхувальник був укладений договір №105905/05 АК добровільного страхування наземного транспорту (а.с. 20-24 том 1).

Предметом вищезазначеного договору є страхування автомобіля марки “Toyota Rav 4”, державний номер НОМЕР_1 на випадок настання подій, перелік яких наведено у п.9 договору, а саме до страхових ризиків відноситься: втрата, знищення, пошкодження транспортного засобу, його частин, деталей, приладів внаслідок: ДТП, протиправних дій третіх осіб у будь-якому місці знаходження транспортного засобу, стихійного лиха (повінь, буря, ураган, смерч, цунамі, шторм, злива, град, обвал, лавина, оповзень, вихід підгрунтових вод, паводок, сель, удар блискавки, просідання ґрунту, тобто обставин, що сталися в незалежності від волі страхувальника/довіреної особи та які неможливо було попередити), падіння дерев та інших предметів, нападу або інших дій тварин, пожежі чи самозаймання транспортного засобу, незаконного заволодіння транспортним засобом (угон) у будь-якому місці знаходження.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2008р. о 14год. 00хв. в м. Житомирі на пр. Миру, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля “Камаз”, державний реєстраційний номер 2253НІ під керуванням гр. ОСОБА_3, що належить Військовій частині А0281 (відповідач у справі) та транспортного засобу автомобіля “Тойота” державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить Філоненку Валерію Павловичу.

В результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди застрахованому транспортному засобу “Тойота” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень.

Факт зазначеної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідками ВДАІ УМВС України в Житомирській області (а.с. 7, 8 том 1), постановою Богунського районного суду м. Житомира від 05.12.2008р. по справі №3-23392/08 та постановою Апеляційного суду Житомирської області від 10.02.2009р. (а.с. 94,95 том 1).

Так, постановою Богунського районного суду м. Житомира від 05.12.2008р. у адміністративній справі №3-23392/08 встановлено, що 12.11.2008р. о 14 год. 00 хв. громадянин ОСОБА_3, керуючи автомобілем КАМАЗ-43105, державний номерний знак НОМЕР_3 по пр-ту Миру м. Житомира в напрямку вул. Кросовського, змінюючи напрямок руху не переконався в безпечності маневру, не надав переваги в русі автомобілю Тайота RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого відбулося зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди, автомобілі отримали механічні пошкодження. Судом встановлено, що ОСОБА_3 порушив п. 10.1 Правил дорожнього руху. За результатами розгляду адміністративної справи №3-23392/08 постановою від 05.12.2008р. ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, та призначено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 94 том 1).

Постановою Апеляційного суду Житомирської області від 10.02.2009р. по справі №3-23392/08 апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а постанову Богунського районного суду м.Житомира від 05.12.2008р. щодо нього без змін (а.с. 95 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль КАМАЗ-43105, державний номерний знак НОМЕР_3 належить Військовій частині А0281 (відповідач у справі), що не заперечується представником відповідача.

Позивач у позовній заяві зазначив, що дорожньо-транспортна подія була визнана страховою та сплачено позивачем страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля Тайота RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_4 в розмірі 62716,98грн., вимога про стягнення якої заявлена позивачем.

Розглядаючи правомірність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 62716,98грн., господарський суд враховує наступне.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст.993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частиною 1 ст.1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, гр. Вонсович Олександр Зігмонтович станом на день скоєння правопорушення (ДТП), перебував на військовій службі відповідача та виконував службові обов'язки.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

За змістом п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди України” від 27.03.1992р. №6 джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Як уже зазначалось вище, постановою Богунського районного суду м.Житомира від 05.12.2008р. у адміністративній справі №3-23392/08 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення (а.с. 95 том 1).

За таких обставин, відповідальність за заподіяну автомобілем марки КАМАЗ-43105, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3., який перебував на військовій службі у відповідача, шкоду внаслідок ДТП, має нести відповідач, як законний володілець джерела підвищеної небезпеки.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і в результаті якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Стаття 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначає, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, при настанні страхового випадку.

06.08.2007р. між ЗАТ “Страхова компанія “Український страховий альянс” правонаступником якого є ЗАТ "Страхова компанія "АХА Україна", правонаступником якого в свою чергу є Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Страхування” - страховик (позивач у справі) та ОСОБА_4 страхувальник був укладений договір №105905/05 АК добровільного страхування наземного транспорту.

13.11.2008р. гр. ОСОБА_4 повідомив позивача про настання страхового випадку (а.с. 10-14 том 1).

01.12.2008р. експертом оцінювачем Підприємцем ОСОБА_5 проведено огляд транспортного засобу автомобіля Toyota RAV 4, державний номерний знак НОМЕР_4, власником якого є ОСОБА_4, щодо визначення матеріального збитку, нанесеного власнику, про що складено відповідний висновок №1997 експертного автотоварознавчого дослідження від 01.12.2008р. (а.с. 35-44 том 1).

18.12.2008р. та 26.02.2009р. позивачем були складені страхові акти: №13077/08/05/06 від 18.12.2008р., №13077/08/05/11/допл від 26.02.2009р. згідно з якими, за умовами страхування, відшкодуванню підлягала сума 62716,98грн. (а.с. 15-18 том 1).

Згідно із платіжними дорученнями: №14045 від 22.12.2008р. та №2505 від 27.02.2009р. позивачем було перераховано 62716,98грн. страхового відшкодування (а.с. 5,9 том 2).

Таким чином, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася 12.11.2008р. у м. Житомирі з вини гр. ОСОБА_3. який перебував на військовій службі у відповідача, позивачем були понесені затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 62716,98грн.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 86 том 2), відхиляються судом як необґрунтовані.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні обґрунтованими заявленими у відповідності з діючим законодавством та такими, що підлягають задоволенню на суму 62716,98грн. завданих збитків.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст. ст. 1172, 1187 ЦК України та керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А0281, 10004, м.Житомир, пр.Миру, 37А, ідентифікаційний код 08104621 на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Страхування”, 04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912 - 62716,98грн. завданих збитків, 627,17грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяШніт А.В.

Дата підписання: 09.11.2011р.

<Текст ><Поле для текста >

1 - в справу; 2,3-сторонам.

<Текст >

<Текст >