Рішення № 19048286, 03.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

03 листопада 2011 р. Справа 11/114/2011/5003

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд», м. Горлівка

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Вінниця

про стягнення 3560,06 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Павловій, за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н. від 31.07.2011р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд» 2749,44 грн. суми боргу за поставлений товар, 354,32 грн. пені та 456,30 грн. - 20% річних за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору поставки позивач, згідно видаткових накладних, поставив відповідачу алкогольну продукцію на загальну суму 6487,68 грн., за яку останній зобовязався провести розрахунки в терміни визначені п. 6.1. договору.

В порушення взятих на себе зобовязань відповідач провів часткові розрахунки за поставлений товар. Таким чином, станом на 01.09.2011р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 2749,44 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 22.09.2011р. щодо надання документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення № 4716.

Зважаючи на відсутність належних доказів в матеріалах справи та з метою забезпечення реалізації сторонами права на судовий захист своїх прав та інтересів, ухвалою від 11.10.2011р. розгляд справи відкладено на 03.11.2011р..

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не скористався своїми правами, не надавши визначених судом документів та не забезпечивши явки свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

14 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд»(позивач, за договором Постачальник) та приватним підприємцем ОСОБА_3 (відповідач, за договором Покупець) укладено договір поставки за № 1444.

Згідно з предметом договору Постачальник зобовязується передати у власність Покупця алкогольні напої (надалі товар), а Покупець зобовязується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору.

Кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар (п. 4.1. договору).

Розділом 6 договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, п. 6.1. передбачено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін шляхом попередньої оплати.

Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника (п. 6.2. договору).

На виконання умов договору позивач згідно видаткових накладних № 3405/3119 від 03.02.2011р., № 5070/4616 від 18.02.2011р. поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 6487,68 грн..

Відповідач, в порушення умов договору та загальних правил виконання зобовязань провів часткові розрахунки за поставлений товар на загальну суму 3738,24 грн..

Таким чином, станом на день звернення до суду з позовом, заборгованість відповідача становила 2749,44грн..

Як встановлено при розгляді справи, в період з 20.09.2011р. по 24.10.2011р. відповідачем погашено суму основного боргу в розмірі 2749,44 грн.. Представник позивача підтвердив сплату відповідачем вказаної суми заборгованості та в судовому засіданні 03.11.2011р. подав заяву за № 1444 від 25.10.2011р., якою фактично зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 354,32 грн. та 20% річних в сумі 456,30 грн..

Дана заява прийнята судом до розгляду.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на таке.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи спір між сторонами виник у звязку з невиконанням відповідачем договору поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Статтею 610 цього Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 2749,44 грн. боргу за договором який відповідачем погашено в процесі розгляду справи.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 354,32 грн. пені за період з 18.02.2011р. по 01.09.2011р. та 456,30 грн. 20% річних.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 7.1. договору сторони встановили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк визначений у договорі, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Пунктом 9.2. договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Перевіривши за допомогою бази даних «Законодавство України»правильність нарахування заявлених до стягнення сум пені та 20% річних за період визначений в розрахунку ціни позову, судом встановлено, що вказані суми узгоджуються з положеннями договору та підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача в повному обсязі, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (21000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Трейд»(84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код 13491057) 354 (триста пятдесят чотири) грн. 32 коп. пені; 456 (чотириста пятдесят шість) грн. 30 коп. 20% річних; 102 (сто дві) грн. - витрат зі сплати державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення згідно ст. 87 ГПК України направити відповідачу рекомендованим листом.

Повне рішення складено 07.11.2011р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21000, м. Вінниця, вул. Стельмаха, 53, кв.)

<Дата >