Рішення № 19048263, 02.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 листопада 2011 р. Справа 7/105-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ-ІНВЕСТ" с. Витилівка Кіцманського район, Чернівецької область

до: Приватного підприємства "Перемога-Агро" смт. Літин Літинського району Вінницької області смт. Літин, Літинського район, Вінницької область

про стягнення 311 000,00 грн.

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Кислиця Л.С.

Представники

позивача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 1/05-10юр від 01.05.2010 року, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.07.2001 року.

відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № б/н від 14.04.2010 року, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 29.11.1996 року.

Викликаний відповідно до ст. 30 ГПК України в судове засідання представник ТОВ "Українська продовольча група": ОСОБА_1 - довіреність № 2/08-10юр від 02.08.2010 року, паспорт серії НОМЕР_1 виданий 10.07.2001 року.

ОСОБА_3 - довіреність № 27/1юр від 27.10.2011 року, паспорт серія НОМЕР_3 виданий 11.12.2003 року.

Викликаний відповідно до ст. 30 ГПК України в судове засідання ФОП ОСОБА_4: не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

ТОВ "УПГ-Інвест" заявлено позов до ПП "Перемога-Агро" про стягнення боргу у розмірі 311 000,00 грн., який виник внаслідок невиконання останнім умов договору поставки б/н від 17.03.2010 року.

Ухвалою від 08.06.2010 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/105-10 та призначено до розгляду на 07.07.2010 року.

В судовому засіданні 07.07.2010 року відповідач в усних поясненнях заперечує проти позову вказуючи, що умови договору б/н від 17.03.2010 року ним виконані в повному обсязі та здійснено поставку товару для позивача на суму 320976,00 грн. загальною кількістю 100,305 тн. (відвантажено насіння сої, яку перевезено на адресу ПП "Мир", с.Руда, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область).

В підтвердження наведеного відповідачем долучено письмове пояснення водіїв, які за його посиланням здійснювали перевезення сої загальною кількістю 200,930 тн. в період з 18.03.2010 року по 26.03.2010 року від ПП "Перемога-Агро" ФОП ОСОБА_4 с.Руда Кам'янець-Подільського району Хмельницької області для ТЗОВ "УПГ-Інвест" та ТОВ "Українська продовольча група" (а.с.37, т.1).

Також відповідачем на підтвердження факту поставки сої ТОВ "УПГ-Інвест" надано суду видаткову накладну від 22.03.2010 року № 55, податкові накладні від 22.03.2010 року, від 26.03.2010 року, довіреність серія ЯПО № 634085 (оригінал) (а.с.38-40, 42-45, т.1).

З метою витребування додаткових доказів необхідних для з'ясування усіх обставин справи розгляд справи було відкладено до 04.08.2010 року.

04.08.2010 року відповідач надав відзив на позовну заяву відповідно до якого позов не визнає повністю (а.с.60, т.1).

До вказаного відзиву відповідачем долучено товарно-транспортні накладні, список водіїв, які здійснювали перевезення сої ТОВ "УПГ-Інвест" та ТОВ "Українська продовольча група", адреси їх місцезнаходження, ліцензії тощо (а.с.61-74, т.1).

В зв'язку з ненаданням сторонами усіх витребуваних доказів та з метою витребування додаткових доказів необхідних для з'ясування усіх обставин справи та вирішення спору по суті, а також в зв'язку з необхідністю виклику в судове засідання представника ТОВ "Українська продовольча група" та ФОП ОСОБА_4 в порядку ст.30 ГПК України для дачі пояснень щодо суті спору ухвалою суду від 04.08.2010 року розгляд справи було призначено на 30.09.2010 року.

30.09.2010 року через канцелярію суду ТОВ "УПГ-Інвест" подано пояснення по даній справі в яких останній зазначає, що фактичне місце поставки (доставки) зерна сої за угодами ТОВ "УПГ-Інвест" укладеними з постачальниками є с.Руда, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області (переробний завод, який належить ФОП ОСОБА_4), а також те, що поставок сої протягом березня 2010 року на рахунок ТОВ "УПГ-Інвест" не було (а.с.89, 91, т.1).

В судовому засіданні 30.09.2010 року судом оголошено перерву до 04.10.2010 року з метою надання представниками сторін додаткових документів необхідних для вирішення даного спору по суті.

Ухвалою суду від 04.10.2010 року зупинено провадження у справі № 7/105-10 в звязку з направленням матеріалів справи до слідчих органів та зобов'язано орган досудового слідства надіслати матеріали справи № 7/105-10 до господарського суду Вінницької області після прийняття відповідного процесуального рішення прийнятого згідно ст.97 КПК України з огляду на взаємовиключні та діаметрально протилежні твердження ПП "Перемога-Агро", ТОВ "УПГ-Інвест" відносно факту передачі товару (зерна сої) за видатковою накладною від 22.03.2010 року № 55, довіреністю серії ЯПО № 634085 від 22.03.2010 року оформлену ТОВ "УПГ-Інвест" на отримання товару ПП "Перемога Агро" видану на ім'я ОСОБА_5, товарно-транспортними накладними, що дало суду обґрунтовано припустити наявність в діях однієї із сторін (ТОВ "УПГ-Інвест" чи ПП "Перемога-Агро") ознак складу злочину передбаченого ст.ст.190, 191, 192 КК України.

Судом неодноразово надсилались сторонам та слідчим органам листи-запити щодо надання інформації про хід розгляду кримінальної справи № 11120038.

14.10.2011 року до господарського суду Вінницької області від старшого слідчого СУ УМВС України у Вінницькій області капітана міліції Черевань Д.А. надійшов лист в якому останній повідомляє, що досудове слідство по кримінальній справі № 11120038 порушеній за ознаками злочину передбаченого ч.4 ст.190 КК України триває, направлені заходи на встановлення місця знаходження ОСОБА_6..

Додатком до листа останнім додано справу № 7/105-10 на 126-и аркушах та копії постанов, висновків та протоколів допиту свідків.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.11.2011 року.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В судове засідання 02.11.2011 року викликаний відповідно до ст. 30 ГПК України ФОП ОСОБА_4 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, документів витребуваних ухвалою суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

17.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УПГ-Інвест" (Покупець) та Приватним підприємством "Перемога-Агро" (Постачальник) укладено договір поставки (а.с.11-12, т.1).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити на умовах та в порядку, визначеним Договором, товар (зерно сої).

Згідно п.2.3 Договору продукцію належить перевозити транспортом за рахунок Продавця. Обов'язки щодо забезпечення транспортом покладаються на Продавця.

Згідно п.3.1 продукція повинна бути поточного року, а її якість відповідати вимогам діючих державних стандартів та підтверджуватись відповідними посвідченнями про якість.

Прийом-передача готової продукції здійснюється представником ПП "Мира" про що складається акт прийому-передачі. При цьому проводиться відбір проб кожного виду продукції у трьох екземплярах: один для лабораторних досліджень, та по одному для Покупця та Постачальника. Всі проби опломбовуються та скріплюються печатками сторін, про що робиться відмітка у акті прийому-передачі. Такі проби можуть слугувати доказами при виникненні протиріч між сторонами щодо якості виготовлених комбікормів. Для вирішення спорів, щодо якості продукції, сторони визначають за взаємною згодою лабораторію Державної хлібної інспекції України .

Ціна продукції в заліковій вазі складає 3 200,00 грн/тону з урахуванням ПДВ продукції та залишається незмінною до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. Загальна сума договору складає 960 000,00 грн. (п.4.1 Договору).

Загальна кількість продукції, що підлягає поставці за Договором, становить 300 тон. (п.4.2 Договору).

Відповідно п.4.3 Договору оплата за продукцію здійснюється в наступному порядку, а саме: 100 % від вартості продукції при наданні документів, що підтверджують погрузку товару на транспорт з точною вказівкою про кількість.

Розрахунок за продукцію здійснюється лише після отримання Замовником та за фактично отриману кількість продукції на підставі належним чином оформлених актів приймання та рахунків-фактур Постачальника протягом 1 банківського дня (п.4.5 Договору).

Поставка товару Покупцеві здійснюється окремими партіями, у кількості, за цінами і у строк визначений у замовлені на поставку, які узгоджуються з Постачальником. Постачальник зобов'язаний поставити продукцію Покупцеві протягом 15 днів (п.5.1 Договору).

Як вбачається з позовної заяви позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до умов договору поставки № б/н від 17.03.2010 року укладеного між ТОВ "УПГ-Інвест" та ПП "Перемога-Агро" ним було перераховано на рахунок відповідача авансовий платіж на загальну суму 311000,00 грн. в рахунок майбутньої поставки Товару.

На підтвердження вказаного факту останнім надано суду платіжні доручення від 22.03.2011 року № 62302 на суму 160000,00 грн., від 26.03.2011 року № 62329 на суму 151000,00 грн., довідку від 06.07.2010 року № 24 за підписом головного бухгалтера та директора, довідку від 23.09.2010 року № 52 за підписом головного бухгалтера та директора, банківські виписки (а.с.13-14, 26, 32, 96, 107-108, т.1).

Слід вказати, що факт отримання грошових коштів у розмірі 311000,00 грн. від позивача не заперечується відповідачем.

За умовами договору поставки № б/н від 17.03.2010 року відповідач зобов'язувався передати у власність позивача зерно сої, проте за твердженням позивача цього останнім зроблено не було.

За твердженням позивача відповідач поставки товару на суму попередньої оплати не здійснив в зв'язку з чим ним було заявлено вимогу про повернення боргу в сумі 311000,00 грн. (лист від 14.05.2010 року № 14/05-2) (а.с.15, т.1).

Факт надіслання вимоги підтверджується фіскальними чеками № 6745 та № 6746 наявними в матеріалах справи (а.с.16, т.1).

Як вказує позивач відповіді на претензію від 14.05.2010 року відповідачем надано не було, грошові кошти в сумі 311000,00 грн. не повернуто.

В звязку з тим, що відповідач не повернув грошові кошти позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 311000,00 грн. до господарського суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору від 17.03.2010 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.631 ЦК України).

Як вбачається із змісту позовної заяви спір між сторонами виник з приводу повернення грошових коштів перерахованих позивачем відповідачу в якості попередньої оплати.

В ст.693 ЦК України "Попередня оплата товару" врегульовано правовідносини щодо попередньої оплати.

Зокрема, в ч.2 названої статті вказано, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вказувалось вище позивачем було заявлено вимогу про повернення грошових коштів, яка залишилась без реагування зі сторони відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 311 000,00 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Заперечення відповідача наведені у його відзиві та усних поясненнях і які по суті зводяться до того, що ним було виконано взяті на себе зобов'язання щодо поставки зерна сої на адресу ТОВ "УПГ-Інвест" в зв'язку з чим і відсутній борг перед позивачем, а саме поставлено позивачу Товар на суму 322256,40 грн. згідно видаткової накладної № 55 від 22.03.2010 року та довіреності від 22.03.2010 року серія ЯПО № 634085 є непереконливими, а тому оцінюються судом критично.

При цьому суд виходив з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем на підтвердження своїх заперечень були надані суду наступні документи:

- пояснення водіїв якими було здійснено перевезення вантажу до с.Руда, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області на переробне підприємство ФОП ОСОБА_4 для Чернівецьких підприємств ТОВ "УПГ-Інвест" та ТОВ "Українська продовольча група";

- товарно-транспортні (№ 86 від 17.03.2010 року на суму 22830 грн., № 88 від 17.03.2010 року на суму 22760 грн., № 87 від 18.03.2010 року на суму 22540 грн., № 89 від 18.03.2010 року на суму 24400 грн., № 93 від 18.03.2010 року на суму 22590 грн., № 92 від 18.03.2010 року на суму 24410 грн., № 95 від 22.03.2010 року на суму 22500 грн., № 95 від 22.03.2010 року на суму 19520 грн., № 96 від 22.03.2010 року на суму 19940 грн.);

- списки водіїв які здійснювали перевезення сої для підприємств: ТОВ "Українська продовольча група" та ТОВ "УПГ-Інвест" (ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11. та ОСОБА_12).

- видаткову накладну № 54 від 22.03.2010 року та податкові накладні від 18.03.2010 року та 19.03.2010 року;

- довіреність серії ЯПО № 634085 від 22.03.2010 року оформлену ТОВ "УПГ-Інвест" на отримання товару ПП "Перемога Агро" видану на ім'я ОСОБА_5.

Разом з тим надані в підтвердження заперечень відповідача письмові докази не спростовують правомірності заявленого позову позивача і не можуть бути взяті до уваги виходячи з наступного.

Позивач в письмових та усних поясненнях вказує на те, що ним товар від позивача згідно вказаної видаткової накладної ним не отримувався.

В підтвердження наведеного останнім надано суду ряд доказів.

Зокрема, як вбачається із матеріалів справи між позивачем та ФОП ОСОБА_4 укладено договір на переробку давальницької сировини від 04.01.2009 року предметом якого є виконання робіт по переробці насіння сої (а.с.90, т.1).

В довідці від 29.09.2010 року № 29/09-1 позивач підтверджує, що за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року на ТОВ "УПГ-Інвест" поставок зерна сої від постачальників не було (а.с.91, т.1).

ФОП ОСОБА_4 в довідці від 29.09.2010 року також підтвердив факт відсутності поставок зерна сої з ТОВ "УПГ-Інвест" для її подальшої переробки за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року (а.с.92, т.1).

Окрім того судом встановлено, що між ТОВ "Українська продовольча група" та ФОП ОСОБА_4 04.01.2008 року укладено договір на переробку давальницької сировини предметом якого є виконання ФОП ОСОБА_4 робіт по переробці насіння сої (а.с.80-81, т.1).

17.03.2010 року між ТОВ "Українська продовольча група" та ПП "Перемога-Агро" було укладено договір поставки № б/н умови якого аналогічні договору поставки укладеному того ж дня між ТОВ "УПГ-Інвест" та ПП "Перемога-Агро" (а.с.93-95, т.1).

В рамках вказаного договору ТОВ "Українська продовольча група" було перераховано ПП "Перемога-Агро" 322000,00 грн., а останнім здійснено поставку зерна сої на вказану вище суму.

При цьому, за посиланням сторін поставка зерна сої відбувалась автомобільним транспортом в с.Руда, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області на переробне підприємство ФОП ОСОБА_4 для ТОВ "Українська продовольча група", тобто на теж підприємство куди передбачалось здійснювати поставку продукції ТОВ "УПГ-Інвест".

Вказані обставини, з поміж іншого, підтверджуються договором поставки від 17.03.2010 року № б/н, довідкою від 04.10.2010 року № 04/15-1 про перерахування ТОВ "Українська продовольча група" ПП "Перемога-Агро" 322000,00 грн., платіжними дорученнями від 18.03.2010 року № 282140, від 19.03.2010 року № 282150, видатковими накладними від 17.03.2010 року № 28-05/10, від 18.03.2010 року № 31-03/10, № 30-03/10, № 21-03/10, довіреністю серія ЯПО № 634318 оформлену ТОВ "Українська продовольча група" 22.03.2010 року і видану на ім'я ОСОБА_13 (а.с.103, 114-120, т.1).

Слід вказати, що в довідці № 1 від 13.07.2010 року ФОП ОСОБА_4 вказує про те, що за період з 17.03.2010 року по 19.03.2010 року ним отримано від ТОВ "Українська продовольча група" 94,340 тн. насіння сої (а.с.79, т.1).

Як вказувалось вище, з огляду на взаємовиключні та діаметрально протилежні твердження ПП "Перемога-Агро", ТОВ "УПГ-Інвест" відносно факту передачі товару (зерна сої) за видатковою накладною від 22.03.2010 року № 55, довіреністю серії ЯПО № 634085 від 22.03.2010 року оформлену ТОВ "УПГ-Інвест" на отримання товару ПП "Перемога Агро" видану на ім'я ОСОБА_5 провадження у справі було зупинено з направленням матеріалів справи в слідчі органи.

Як вбачається із матеріалів, які надав старший слідчий СУ УМВС України у Вінницькій області капітан міліції Черевань Д.А. під час розслідування кримінальної справи ним було відібрано пояснення від директора ПП "Перемога-Агро" ОСОБА_6., водіїв, які здійснювали вантажні перевезення насіння сої за замовленням ПП "Перемога-Агро", працівника ТОВ "УПГ-Інвест" ОСОБА_14, призначено ряд експертиз тощо.

Із наявних у справі пояснень випливає зокрема наступне.

У своєму поясненні директор ПП "Перемога-Агро" ОСОБА_6. вказує з поміж іншого наступне: 22.03.2010 року між нею та ТОВ "УПГ-Інвест" укладено договір поставки товару; при підписанні договору одночасно нею було видано видаткову накладну № 55, яку зі сторони позивача підписав працівник по імені Віталій; поставка товару відбувалась вантажним автотранспортом згідно товарно-транспортних накладних до ФОП ОСОБА_4 тощо (а.с.36-37, т.2).

В поясненнях ОСОБА_14 вказано наступне: саме він брав участь в підписанні договору з ПП "Перемога-Агро"; накладна № 55 від 22.03.2010 року ним не підписувалась; довіреність від 22.03.2010 року серія ЯПО № 634085 містить його підпис в графі "засвідчую" (а.с.38-39, т.2).

Згідно висновку експерта від 20.07.2011 року № 346-П (попередженого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку) підпис у графі "Прийняв" видаткової накладної від 22.03.2010 року виконаний не гр..ОСОБА_14, а іншою особою (а.с.43-46, т.2).

Також, в матеріалах справи містяться протоколи допиту свідків (водіїв ОСОБА_9, ОСОБА_7., ОСОБА_10.) які вказали наступне: підписи в письмовому поясненні адресованому голові господарського суду належать не їм; підписи в товарно-транспортних накладних від 18.03.2010 року № 89, № 93, № 86 виконано не ними (а.с.47-52, т.2).

Дійшовши висновку про необґрунтованість заперечень відповідача суд врахував наступні приписи законодавства.

В п.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року № 02-5/422 "Про судове рішення" вказано, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до п.п.2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приписами ст.33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України "Належність та допустимість доказів" господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під допустимістю доказів розуміють те, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Як вбачається із матеріалів справи № 7/105-10 з огляду на зміст позовних вимог та заперечень відповідача предметом доказування у цій справі є факт поставки чи відсутність даного факту згідно видаткової накладної від 22.03.2010 року № 55, довіреності серії ЯПО № 634085 від 22.03.2010 року оформлену ТОВ "УПГ-Інвест" на отримання товару ПП "Перемога Агро" видану на ім'я ОСОБА_5, товарно-транспортних накладних.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ бухгалтерського обліку це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст.9 вищевказаного Закону).

Згідно ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається видаткова накладна № 55 від 22.03.2010 року містить в графі "Прийняв" підпис особи без зазначення її прізвища.

Із наведених вище документів випливає те, що вказана видаткова накладна достовірно не підтверджує факт здійснення господарської операції по поставці товару (насіння сої) відповідачем позивачу в кількості 100,705 тн. на суму 322256,40 грн. з огляду на письмові пояснення надані в рамках розслідування кримінальної справи, висновок спеціаліста тощо.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Разом з тим, суд зауважує що у випадку доведення у встановленому кримінально-процесуальним законом порядку факту вчинення злочину, що стосується поставки товару 22.03.2011 року і визначення винної у скоєнні такого злочину особи у відповідача є право, за визначених процесуальним законом обставин, клопотати про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

02.11.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, ч.ч.1, 2, 5 ст. 49, ст.ст.75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути з Приватного підприємства "Перемога-Агро", вул. Л. Українки, буд. 47, кв. 2, смт. Літин, Літинський район, Вінницька область, 22300 (інформація про реквізити - ідентифікаційний код - 36102109) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УПГ-ІНВЕСТ", вул. Польова, 14 Б, с. Витилівка, Кіцманський район, Чернівецька область, 59323 (інформація про реквізити - код ЄДРПОУ - 33418719) - 311 000 грн. 00 коп. - боргу, 3 110 грн. 00 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 07 листопада 2011 р.

віддрук. 1 прим.:

1 - до справи.