Рішення № 19048157, 02.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 листопада 2011 р.

Справа 2/116/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства"Банк Форум" 02100, м. Київ. бульвар Верховної Ради, буд. 7

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Одеська, буд. 136

про стягнення заборгованості 2 996 415 грн. за кредитним договором №0140/06/20-KL від 18.10.2006р.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Публічного акціонерного товариства"Банк Форум"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто-Сервіс" про стягнення заборгованості 2 996 415 грн. за кредитним договором №0140/06/20-KL від 18.10.2006р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.08.2011 р. порушено провадження у справі №2/116/2011/5003 та призначено судове засідання на 12.10.2011 року.

Ухвалою суду від 12.10.11 р. за клопотанням відповідача та з метою забезпечення реалізації прав, наданих відповідачу ст.22 ГПК України, розгляд справи відкладено до 02.11.11 р.

В судовому засіданні 02.11.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, витребуваних ухвалами суду від 26.08.11 року та від 12.10.11 року документів не надав незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Поряд з цим, слід зазначити, що після закінчення справи по суті через канцелярію суду від відповідача до суду надійшло клопотання від 31.10.11 р. (вх.№ 08-46/1439/11 від 02.11.11 р.) про відкладення розгляду справи. Зважаючи на те, що судовий розгляд справи №2/116/2011/5003 закінчено об 10 год. 15 хв. згідно протоколу судового засідання від 02.11.2011 року, а відповідач подав до суду клопотання значно пізніше згідно відмітки канцелярії господарського суду Вінницької області, тобто після оголошення вступної та резолютивної частини рішення та оголошення судового засідання закритим по справі № 2/116/2011/5003 у відповідності до протоколу судового засідання від 02.11.2011 року, зазначене клопотання відповідача судом до уваги не береться.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, судом для реалізації прав був наданий відповідачу час для підготовки письмових заперечень по справі, однак повторне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи свідчить про порушення останнім норм ч. 2 ст. 22 ГПК України, згідно якої сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

18 жовтня 2006 року між позивачем АКБ "Форум", правонаступником якого є «Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", та відповідачем укладено кредитний договір № 0140/06/20-КL, відповідно до якого позивач надав відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 3 000 000,00 грн. (для поповнення обігових коштів), що підтверджується заявою на видачу кредитних коштів від 18.10.2006 року та меморіальним ордером №7256 від 18.10.2006 року строком по 17 жовтня 2007 року, зі сплатою за користування кредитними коштами - 18 % річних (п.п. 1.1., 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п.п. 3.3.2. кредитного договору відповідач (позичальник) зобов'язався повернути кредит та проценти у повному обсязі в терміни, встановлені п.1.2. Договору.

18 жовтня 2007 року між Банком та Позичальником було підписано Додаткову угоду №2 до кредитного договору № 0140/06/20-КL від 18.10.06 р., згідно якої сторонами було продовжено (пролонговано) строк дії кредитного договору по 17 жовтня 2008 року а також змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 18 % до 18,5 % річних та встановлено графік зниження ліміту кредитування з 01.07.2008 р. 2 000 000 грн., з 01.10.2008 р. 1 000 000 грн., в зв''язку з чим пункт 1.2., 1.3. розділу 1 "Предмет договору" кредитного договору було укладено в новій редакції та добавлено п.1.4. до кредитного договору.

30 квітня 2008 року між Банком та Позичальником було підписано Додаткову угоду №3 до кредитного договору № 0140/06/20-КL від 18.10.06 р., згідно якої сторонами було було викладено п.2.6. Договору в новій редакції.

24 червня 2008 року між Банком та Позичальником було підписано Додаткову угоду №4 до кредитного договору, згідно якої сторонами було змінено відсоткову ставку за користування кредитними коштами з 18,5 % до 23 % річних.

Відповідно до п.2.3. кредитного договору Позичальник здійснює повернення кредитних коштів в національній валюті на відкритий йому позичковий рахунок №20625300200271 в АКБ "Форум".

Відповідно до п.3.3.2. кредитного договору Позичальник зобов'язаний не пізніше 17.10.2008 року повернути Банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідач свої зобов'язання щодо погашення кредиту виконав частково, погасивши при цьому частину кредиту в сумі 3 585 грн. та відсотків на загальну суму 1 315 409,71 грн.

Таким чином, в зв'язку з здійсненням відповідачем часткового розрахунку по сумі боргу за кредитом, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по кредиту становить 2 996 415 грн. (заборгованість по кредиту- 2 996 415 грн. та заборгованість по відсотках- 0,00 грн.).

Непроведення відповідачем розрахунків згідно умов кредитного договору спонукало позивача звернутись з позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Виходячи із встановлених обставин спору, суд дійшов висновку, що між сторонами укладено кредитний договір, правовідносини по якому врегульовано в главі 71 ЦК України "Позика. Кредит. Банківський вклад".

Зокрема в ст. 1054 ЦК України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Дії позивача по наданню відповідачу (позичальнику) кредиту та дії відповідача по прийняттю зазначених кредитних коштів, свідчать про те, що у позичальника (відповідача) виникло зобовязання по поверненню отриманих та використаних ним кредитних коштів та сплаті процентів за їх користування.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Слід зазначити, що відповідно до умов договору, термін оплати встановлений сторонами та визначений договором.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення 2 996 415,00 грн. - заборгованості по кредиту підлягають задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч наведеним нормам та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу та відсотків за користування кредитом, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Беручи до уваги викладене, оцінивши встановлені обставини справи та приписи законодавства в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з відшкодуванням судових витрат відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремтехноавто- сервіс" (23100, Вінницька область, м.Жмеринка, вул.Одеська, буд.136, код ЄДРПОУ 30870380) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м.Київ, бульвар Верховної Ради, буд. 7, ідент. код 21574573) 2 996 415,00 грн. - заборгованості по кредиту; 25 500,00 грн. - відшкодування витрат, повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 08 листопада 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 02100, м. Київ. бульвар Верховної Ради, буд. 7

3 - відповідачу 23100, Вінницька обл., м. Жмеринка, вул. Одеська, буд. 136