Постанова № 19047962, 02.11.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 5005/4521/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. головуючого,

Владимиренко С.В.,

Мележик Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропромсервіс" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2011 року у справі №5005/4521/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електал", м.Дніпропетровськ, до Приватного підприємства "Дніпропромсервіс", Дніпропетровська область, про стягнення 41 148,25 грн.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 31.10.2011р.);

відповідача Федосюк О.В. (директор),

в с т а н о в и в:

В квітні 2011 року позивач ТОВ "Електал" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПП "Дніпропромсервіс" про стягнення 41 148,25 грн.

Вказував, що 11.01.2011 року між ним та відповідачем укладено договір поставки № 11/01-11, згідно умов якого позивач (постачальник) зобовязався здійснити поставку відповідачу (покупцю) продукції електротехнічного призначення, а покупець прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах, визначених договором.

Зазначав, що відповідач частково виконав свій обов'язок по сплаті вартості поставленої позивачем продукції лише на суму 10 000 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 28.02.2011 року, згідно якого несплачений відповідачем борг становить 35 139,41 грн.

Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору в частині повної оплати вартості отриманої ним продукції, позивач просив стягнути з відповідача на його користь 35 139,41 грн. боргу, 2 494,90 грн. пені, 3 513,94 грн. штрафу та судові витрати.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 02серпня 2011 року (суддя Боділовська М.М.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15вересня 2011 року (колегія суддів у складі: Білецька Л.М. головуючого, Тищик І.В., Логвиненко А.О.), позов задоволено.

Постановлено стягнути з ПП "Дніпропромсервіс" на користь ТОВ"Електал" 35 139,41 грн. заборгованості, 2 494,90 грн. пені, 3 513,94 грн. штрафу, 411,48 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові акти мотивовані посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині повної оплати вартості отриманої продукції, що є підставою до покладення на нього обовязку по сплаті боргу, пені та штрафу.

У касаційній скарзі Приватне підприємство "Дніпропромсервіс", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, а саме: ст.ст. 42, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 11.01.2011 року між сторонами у справі укладено договір поставки №11/01-11, згідно умов якого позивач (постачальник) зобовязався здійснити поставку продукції електротехнічного призначення відповідачу (покупцю), а покупець прийняти продукцію та здійснити її оплату на умовах, визначених договором.

Згідно п. 3.2 договору, покупець сплачує за кожну поставлену партію товару суму, обумовлену сторонами по електронній пошті та вказану в специфікаціях та видаткових накладних, не пізніше 10 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що 14.01.2011 року позивач поставив відповідачу обумовлений договором товар на суму 45 139,41 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 14.01.2011р., проте 24.01.2011 року відповідач сплатив на поточний рахунок позивача лише 10000 грн.

Таким чином, сума боргу за поставлену позивачем продукцію становить 35 139,41 грн., що підтверджується актом взаєморозрахунків між сторонами від 28.02.2011 року.

23.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості за договором поставки №11/01-11 від 11.01.2011 року.

Проте, вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Нормами ст.ст. 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судами попередніх інстанцій не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оплати відповідачем поставленої позивачем на підставі укладеного між ними договору поставки №11/01-11 від 11.01.2011р. продукції на суму 35 139,41 грн.

Пунктом п. 6.3. договору сторони передбачили, що в разі несплати вартості товару за закінченням строку, передбаченого п. 3.2. (10 календарних днів з моменту виписки видаткової накладної), покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться за весь період існування простроченої заборгованості. У разі прострочення оплати товару більш ніж 30 календарних днів з моменту закінчення строку, передбаченого п. 3.2. покупець додатково зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від загальної суми простроченої заборгованості.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Встановивши порушення відповідачем договірного зобовязання в частині повної оплати за поставлену позивачем продукцію, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення ним договірного зобов'язання.

Судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги на ту обставину, що частина отриманого відповідачем товару на суму 22 571,38 грн. була повернута позивачу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду оскаржуваного судового акту, а тому їх належить залишити поза увагою.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в звязку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропромсервіс" залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15 вересня 2011 року у справі №5005/4521/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя Дунаєвська Н.Г.

Судді Владимиренко С.В.

Мележик Н.І.