Рішення № 190474, 21.09.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2006 р. Справа № 01/3176

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Олійник І.С., в приміщенні господарського суду Черкаської області розглядає справу за позовом малого приватного підприємства фірми “Геліос” м. Вінниця

до товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТА-97”, м. Черкаси

про стягнення 54 653 грн. 00 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача Якименко А.П. - представник за довіреністю,

від відповідача представник не зявився,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію масло в розмірі 43 000 грн. 00 коп., пені в розмірі 9 804 грн. 00 коп., донарахування у звязку з інфляцією 1 419 грн. 00 коп., річних 430 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, витребуваних документів не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, вважає позов таким, що підлягає до повного задоволення з таких правових підстав та мотивів.

Між сторонами 03 жовтня 2005 року укладено договір № 137, згідно з умовами якого позивач (поставник) зобовязався поставити відповідачу (покупець) згідно замовлення, а відповідач прийняти та оплатити по ціні та в кількості, відповідно до приведеної в договорі специфікації, масло “Тульчинське”.

Згідно з накладною № 1869 від 03.20.2005 року та довіреністю серії ЯВЛ № 207973 відповідачем був отриманий товар масло вершково-рослинне “Тульчинське” несолоне в кількості 5000 кг на загальну суму 43 000 грн. 00 коп.

Станом на 20.02.2006 року відповідач за поставлений товар перед позивачем не розрахувався.

Згідно з п. 2.1 укладеного між сторонами договору, покупець повинен був оплатити вартість товару в день його поставки, але не пізніше трьох банківських днів, згідно виставленого поставником рахунку.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар станом на 20.02.2006 року складає 43 000 грн. 00 коп.

Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договору №137 від 03 жовтня 2005 року, накладної № 1869 від 03.20.2005 року, довіреності серії ЯВЛ № 207973

Позивач нарахував відповідачеві пеню в розмірі 9 804 грн. 00 коп., посилаючись на п. 4.1 договору.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що в разі порушення умов договору винна сторона виплачує пеню в розмірі 0,15% від вартості договору, але не більше подвійної ставки НБУ від суми невиконаних зобовязань за кожний день відстрочки їх виконання.

У відповідності до ст. 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 547 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ст. 549 ЦК України (далі - ЦК України) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1 479 грн. 00 коп. втрат від інфляції та 430 грн. 00 коп. три проценти річних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає подані відповідачем розрахунки втрат від інфляції та відсотків річних такими, що вчинені вірно.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на стягнення з відповідача 43 000 грн. 00 коп. боргу, 1 419 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 430 грн. 00 коп. трьох процентів річних, 9 804 грн. 00 коп. пені.

З відповідача на користь позивача необхідно також стягнути 546 грн. 53 коп. витрат на оплату державного мита і 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТА-97”, м. Черкаси, вул. Сурікова, 4, р/р 26007010586000 в Харківському РУ АКІБ “УкрСиббанк”, м. Черкаси, МФО 351005, код ІПН 252096123017, ОКПО 25209617 на користь малого приватного підприємства фірми “Геліос” м. Вінниця, вул. Порика, 1/33, р/р 26006050010510 в УКР.СОЦ. банк Вінницька філія, МФО 302010, код ІПН 200802102284 43 000 грн. 00 коп.. боргу, 1 419 грн. 00 коп. втрат від інфляції, 430 грн. 00 коп. три проценти річних, 9 804 грн. 00 коп. пені, 546 грн. 53 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз