Постанова № 19034924, 03.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2011 р. (10:15) Справа №2а-12165/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Павленко Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 1657,47 грн. заборгованості,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 1657,47 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 31.10.2011 року до суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та підтримання позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу судової повістки. Однак, документи повернулись до суду з відміткою УДППЗ «Укрпошта»: «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно з ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи та Пенсійний фонд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону загальнообовязковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб і суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, набутий страховий стаж (далі - звіт) до управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах (далі - органи Пенсійного фонду) та його форму передбачені Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 року за № 1136/17152.

Відповідно до п. 2.2 цього Порядку фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом.

Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 12.12.2006 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії НОМЕР_2 від 12.12.2006 року.

На підставі наданої заяви відповідач зареєстрований платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим.

Отже, відповідач, який є фізичною особою-підприємцем та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - платником збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, повинен у визначені законодавством строки нараховувати та сплачувати страхові внески.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем до органу Пенсійного фонду було надано звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України, відповідно до якого сума страхових внесків за 2010 рік становила 2120,40 грн.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік сплачена частково та становить 1445,43 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

На підставі вищезазначеного позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу №805 від 05.05.2011 року.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1445,43 грн.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1445,43 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 212,04 грн. штрафних санкцій, то суд зазначає наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим 27.04.2011 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» прийнято рішення № 466 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 212,04 грн.

Пунктом 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачалось, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Проте, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ внесені зміни до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», зокрема, виключено п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 1 Розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон набрав чинності з 1 січня 2011 року.

Таким чином, на момент прийняття позивачем рішення № 466 від 27.04.2011 року про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 212,04 грн., норми, що передбачали відповідальність за ненадання відомостей до системи персоніфікованого обліку, а саме п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», втратили чинність.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем притягнуто відповідача до відповідальності на підставі норм, що втратили чинність, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 212,04 грн. фінансових санкцій.

Приймаючи до уваги зазначене вище, позовні вимоги в зазначеній частині не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні, яке відбулось 03.11.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 08.11.2011 року.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Україна, 95000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Сімферополя АР Крим (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська,125б; на р/р 25600010045701 в КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 20725930) 1445,43 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.