Постанова № 19034791, 30.08.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2011 р. (11:05) Справа №2а-5388/11/0170/5 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Мородецькій Ю.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність № 9410/10 від 25.08.2011 року,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 1370,63 грн.,

Обставини справи: Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості в сумі 21860,60 грн., у тому числі 1370,63 грн. з земельного податку та 10845,04 грн. з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.05.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивачем 09.08.2011 року до суду було надано заяву про зміну позовних вимог, в якому він просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку у розмірі 1370,63 грн., у тому числі пеня у сумі 28,56 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.08.2011 року адміністративний позов залишено без розгляду в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 10845,04 грн. заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 30.08.2011 року, наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу судової повістки.

Заперечення на позовну заяву, а також клопотання про відкладення розгляду справи відповідач до суду не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності на час виникнення спірних правовідносин було визначено Законом України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова інспекція в АРК .

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державна податкова адміністрація України здійснює функції, зокрема щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів; обліком платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Враховуючи обсяг повноважень, наданих державній податковій службі законодавством, суд дійшов висновку, що Державна податкова інспекція в м. Євпаторії АР Крим у відносинах з фізичними та юридичними особами є субєктом владних повноважень та даний спір належить до розгляду у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим 30.06.1998 року проведено державну реєстрацію фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2, що підтверджується витягом станом на 18.02.2011 року.

Згідно з довідкою № 1001/29-0 від 17.11.2010 року відповідач з 17.03.1998 року перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Євпаторії АР Крим за № 6233.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є, зокрема, платником земельного податку.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування», чинному на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обовязок сплачувати податки і збори.

Пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинному на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту Закон № 2181) було передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку вказує у податковій декларації.

Згідно з пунктом 5.3.1 статті 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» було встановлено, що платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, підстави та строки сплати земельного податку на час виникнення спірних правовідносин були передбачені Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535 ХІІ (далі по тексту Закон № 2535).

Відповідно до ст. 2 Закону № 2535 використання землі в Україні є платним. Плата за землю здійснюється у вигляді земельного податку чи орендної плати, що визначаються в залежності від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок (паїв) і землекористувачі згідно з ч.2 ст. 2 Закону України «Про плату за землю» сплачують земельний податок. Статтею 15 даного нормативно-правового акту передбачено, що власники землі і землекористувачі платять земельний податок з дня виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою.

Згідно зі ст. 14 Закону № 2535 платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування громадянам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Враховуючи вимоги податкового законодавства, відповідачем 30.01.2010 року до ДПІ в м. Євпатрії АР Крим було надано податковий рахунок земельного податку, який зареєстровано за № 3454.

Відповідно до вказаного розрахунку, сума, що підлягає сплаті у 2010 році становить 3221,01грн., у тому числі 268,42 грн. щомісячно, починаючи з січня по листопад 2010 року, та 268,39 грн. у грудні 2010 року.

Як вбачається з даних облікової картки платника податків, відповідачем не було проведено своєчасно та у повному обсязі сплату самостійно узгоджених податкових зобовязань з земельного податку за 2010 рік, у звязку з чим за період з жовтня по грудень 2010 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 805,23 грн.

За несвоєчасну сплату відповідачем сум узгодженого податкового зобовязання ДПІ в м. Євпаторії АР Крим була нарахована пеня у розмірі 28,56 грн.

Підпунктом 16.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» було передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Судом досліджено представлений позивачем розрахунок пені та встановлено, що розмір пені визначено вірно з урахуванням кожного дня невиконання відповідачем податкового зобовязання.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача (основний платіж та пеня) з земельного податку за 2010 рік становить 833,79 грн.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не надав заперечення проти позову та, у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів сплати заборгованості в сумі 833,79 грн., позовні вимоги в зазаченій частині належить задовольнити.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 536,84 грн. заборгованості з земельного податку за січень-лютий 2011 року, то суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в порядку податкової зітності 31.01.2011 року до ДПІ в м. Євпаторії АР Крим було подано розрахунок земельного податку № 3139, відповідно до якого сума земельного податку за 2011 рік становить 3221,01 грн., у тому числі 268,42 грн. щомісячно, починаючи з січня по листопад 2011 року, та 268,39 грн. у грудні 2011 року.

Як зазначалось вище, згідно з відомостями, наданими податковим органом, відповідачем у визначені законодавством строки не сплачена сума податку за січень-лютий 2011 року.

Порядок узгодження суми податкового боргу з 01.01.2011 року врегульовано нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Таким чином, несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Проте, позивачем суду не було представлено доказів узгодження суми боргу відповідача, який виник у 2011 року, в розмірі 536,84 грн., а саме: не було надано доказів направлення на адресу відповідача відповідних податкових вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає необгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 536,84 грн., у звязку з чим відмовляє у їх задоволенні.

Права органів державної податкової служби на час розгляду справи передбачені ст. 20 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податного боргу або його частини.

У судовому засіданні, яке відбулось 30.08.2011 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 05.09.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1; відомості про відкриті рахунки в установах банків в матеріалах справи відсутні) податковий борг з земельного податку у розмірі 834,19 грн. на користь місцевого бюджету Заозерненської селищної ради (код 34740798) на р/р № 33217813700016 в ГУДКУ в АР Крим, МФО 824026; код платежу 13050303-52.

3.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.