Рішення № 19033891, 14.09.2011, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-646/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.09.2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді Мартинової О.М.

при секретарі судових засідань Прихненко Г.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку заочного розгляду у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до гаражно-споживчого товариства «Індустріальний», третя особа голова гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та грошову компенсацію за невикористану відпустку, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до гаражно-споживчого товариства «Індустріальний», третя особа голова гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Позивач в обґрунтування своїх вимог за позовом зазначив, що 24 березня 1994 року прийнятий на посаду голови гаражно-споживчого кооперативу «Індустріальний». 6 липня 2010 року звільнений з вищевказаної посади на підставі ст. 43 КЗпП України, однак при звільненні йому не була виплачена заробітна плата за період з квітня 2010 року по 6 липня 2010 року у розмірі 4500 грн. Крім того, при звільненні відповідач не виплатив компенсацію за невикористану щорічну відпустку за період з 2007 по 2010 року. Посилається на те, що у відповідності до ст. 83 КЗпП України відповідач зобовязаний виплатити грошову компенсацію у розмірі 4650 грн. Вказує на те, що повний розрахунок з ним відповідачем не здійснено та на підставі ст. 117 КЗпП України, вважає, що відповідач повинен сплатити йому середній заробіток за час затримки, а саме з 6 липня 2010 року по 6 грудня 2010 року у розмірі 8000 грн. Просить стягнути з відповідача заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку, грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 17150 грн.

Під час судового розгляду позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку, грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 24643,50 грн. Посилається на те, що загальна сума заборгованості складає 9747,80 грн., з них 961,56 грн. сума збільшена за індексом інфляції. Вважає, що середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 6 липня 2010 року по 6 травня 2011 року складає 14695,70 грн., а також витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився, однак надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку заочного розгляду.

Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місця розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа - голова гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»ОСОБА_3 також не зявився у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувся у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази у їх сукупності, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач на підставі наказу № 1 к від 24 березня 1994 року прийнятий на посаду голови гаражно-споживчого кооперативу «Індустріальний», який 8 липня 1998 року змінив назву на гаражно-споживче товариство «Індустріальний».

6 липня 2010 року позивача наказом № 8 ОК звільнено з посади голови правління гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»за рішенням загальних зборів членів ГСТ «Індустріальний»на підставі ст. 43-1 КЗпП України.

Відповідно до інформації з Територіальної державної інспекції праці у Харківській області № 01-19-3022 від 6 травня 2011 року всі суми до виплати, належні позивачу при звільненні у розмірі 8786,24 грн. з урахуванням компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 3378,20 грн. на дату перевірки не виплачені.

Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарним дням.

У ч. 1 ст. 47 КЗпП України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобовязаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Даних щодо здійснення відповідачем виплати заборгованості позивачу на теперішній час не надано сторонами.

Таким чином, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в цій частині та стягнути з позивача заборгованість на час звільнення у розмірі 8786,24 грн. та стягнути компенсацію витрат частини заробітку у звязку з порушенням строків її виплати та росту індексу споживчих цін.

Згідно ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»від 3 липня 1991 року індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника.

Таким чином, суд вважає, що індексації підлягає лише сума заборгованості по заробітній платі 8786,24 грн. 3378,20 грн. =5408, 04 грн. Щодо компенсації за невикористану щорічну відпустку у розмірі 3378,20 грн. позивні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Індекс інфляції з серпня 2010 року по квітень 2011 року складає 110,76 %. Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції з складає 581,90 грн. (5408,04х110,76%/100%) 5408,04 грн.).

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП, а саме: в день звільнення або наступного дня після предявлення звільненим працівником вимог про розрахунок, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, суд вважає, що саме з вини відповідача не було проведено кінцевого розрахунку при звільненні ОСОБА_2 у встановлений законом строк, а саме 7 липня 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач до теперішнього часу не провів розрахунок з позивачем, таким чином, позивач просить стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 6 липня 2010 року по 3 червня 2011 року, однак суд вважає за необхідне стягнути середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати з 7 липня 2010 року у відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України в межах заявлених вимог.

Відповідно розрахунку позивача його середньомісячна заробітна плата складає 1352,01 грн., що не спростовано відповідачем. Таким чином, середньоденна заробітна плата складає 45,07 грн. (1352,01 : 30 днів).

В звязку з порушенням строку виплати, звільненого ОСОБА_2, заробітної плати, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за 331 робочій день склав 331 дня х 45,07 грн.= 14918,17 грн.

Таким чином, позовна заява в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог, на користь позивача потрібно стягнути з відповідача на підставі ст. 117 КЗпП України 14695,70 грн. за період затримки розрахунку з наступного дня після винесення наказу про звільнення позивача та за вимогою позивача за 331 робочий день.

Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення про стягнення заборгованості з заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК України. Що стосується вимог позивача, щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг на правову допомогу у розмірі 200 грн., суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Позивачем на надано даних, щодо осіб, які надавали йому правову допомогу, чи мають вони свідоцтво на заняття адвокатською діяльність або є фахівцями у галузі права, таким чином суд не вбачає підстав для стягнення на користь позивача оплати послуг на правову допомогу у розмірі 200 грн.

Керуючись ст.ст. 47, 115, 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 60, 84, 88, 197, 206, 209, 212-215, 224 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2 до гаражно-споживчого товариства «Індустріальний», третя особа голова гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»ОСОБА_3 про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та грошову компенсацію за невикористану відпустку задовольнити частково.

Стягнути з гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану щорічну відпустку, середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 24063 грн. 84 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з гаражно-споживчого товариства «Індустріальний»судовій збір у дохід держави у розмірі 51 грн. 00 коп.

Стягнути з гаражно-споживчого товариства «Індустріальний» на рахунок Фрунзенського районного суду м. Харкова (Код отримувача: 24134610, р/рахунок: 31216259700010, МФО: 851011, Банк: УДК у Фрунзенському районі) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місць підлягає негайному виконанню.

Відповідач, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова, особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності апеляційної скарги.

СУДДЯ