Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2018/2-84/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.11.2011 Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Діденко С.А..,
при секретарі - Загородній Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Харківовочпром»про стягнення заборгованості з орендної плати по договору оренди додаткового майнового паю від 25.02.2000р., розірвання договору та стягнення вартості додаткового майнового паю та за зустрічним позовом про повернення незаконно отриманої орендної плати та визнання договору оренди недійсним ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК)«Харківовочпром»про розірвання договору оренди додаткового майнового паю від 25.02.2000р., стягнення вартості додаткового майнового паю у розмірі 79904,00грв. ,заборгованості по орендній платі 4794,24грв., 1107,38грв. інфляційних відсотків та 3% річних за прострочення сплати суми боргу, а всього 6035,28грв. Відшкодувати за рахунок відповідача витрати на сплату державного мита у розмірі 876,39грв. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 30,00грв.
Свої позовні вимоги він обгрунтував тим, що СВК «Харківовочпром»створений шляхом перетворення Колективного сільськогосподарського підприємства «Харківплодоовочпром»і є його правонаступником, що підтверджується п.1.1.статуту, перереєстрованого у виконкому Харківської міської ради (реєстраційна справа №04059243 Ю0016860 від 19.01.2000р. (далі -статут) та свідоцтвом про державну реєстрацію(перереєстрацію від 19.01.2000р.). Згідно з рішенням установчих зборів членів СВК «Харківовочпром»від 17.01.2000р., кооперативом прийнято в користування на умовах договору оренди додаткові майнові паї 15 членів кооперативу на загальну суму 371100,00грв., в тому числі і його майновий пай на суму 79904,00грв. Зборами прийнято рішення доручити голові кооперативу укласти договори оренди додаткових майнових паїв, в тому числі і договір оренди його додаткового майнового паю з щорічною виплатою орендної плати. Зборами прийнято рішення вибрати його головою правління кооперативу. На виконання рішення зборів, між СВК «Харківовочпром»в особі голови правління його ОСОБА_1 та членами кооперативу власниками додаткових майнових паїв укладені договори оренди , в тому числі і договір оренди додаткового майнового паю ОСОБА_1 у розмірі 79904,00грв. Згідно п.3.3 цього договору СВК «Харківовочпром»за оренду майна сплачує 2397,12грв. у рік. В порушення зазначених умов, орендна плата за 2006-2007 роки йому не виплачена. Загальний розмір заборгованості по договору оренди складає 4794,24грв. У звязку з невиконанням відповідачем умов договору, 08.01.2008р. ним на адресу відповідача направлено заяву від 28.12.2007р. з вимогою про розірвання договору оренди додаткового майнового паю від 25.02.2000р., і повернення додаткового майнового паю у розмірі 79904,00грв. та відшкодування заборгованності.Листом від 23.01.2008р. відповідач відмовився задовольнити вимоги позивача, посилаючись на те, що проводиться ліквідація СВК «Харківовочпром», документи, які б підтверджували факт передачі майна в оренд відсутні. Позивач вважає відмову відповідача необгрунтованою і посилається на те, що укладання договору оренди майнового паю не суперечить нормам чинного законодавства. Предметом договору найму можуть бути майнові права. Відповідачу, як правонаступнику Колективного сільськогосподарського підприємства «Харківпродоовочпром» передано майно реорганізованого КСП, у тому числі і майно пайового фонду, що підтверджується статутом підприємства та рішенням установчих зборів членів СВК «Харківовочпром»від 17.01.2000р. Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.
В процесі розгляду справи СВК «Харківовочпром»подав зустрічний позов, у якому просив визнати договір оренди додаткового майнового паю від 25.02.2000р., укладеного між ОСОБА_1 и СВК «Харківовочпром»недійсним; стягнути зОСОБА_1. отриману за договором оренди від 25.02.2000р. орендну плату у сумі 5944,86грн., відшкодувати витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Свої зустрічні позовні вимоги він обгрунтував тим, що ліквідаційна комісія на підставі документів, які є в кооперативі, встановила, що колишній голова кооперативу ОСОБА_1 (який працював на цій посаді з 17.01.2000р. по 02.11.2005р.) на підставі Статуту, від імені кооперативу, керуючись правом підпису, уклав договір між кооперативом та собою, як фізичною особою на передачу додаткового майнового паю на суму 79904грн. в оренду строком на 10років. Згідно цього договору була встановлена орендна плата за користування майном у розмірі 2397,12грн. на рік. Ніякого майна в оренду (користування) до кооперативу згідно цього договору ОСОБА_1 не передав і, керуючись посадовим становищем, 30.11.2005р. отримав з каси кооперативу кошти за оренду майна у розмірі 5944,86грн. та 02.11.2005р. без згоди загальних зборів за власноруч підписаним розпорядженням звільнився з посади голови кооперативу. Дослідивши статутні та бухгалтерські документи кооперативу, ліквідаційна комісія встановила, що майна ОСОБА_1 в користуванні в кооперативі не значиться, документів про передачу майна в кооператив в оренду від ОСОБА_1 не існує,тому не існує і підстав для нарахування орендної плати. Ліквідаційна комісія при вивченні Статуту та протоколу установчих зборів кооперативу від 17.01.2000р. та довідки про реєстрацію кооперативу встановила, що сума 79904грн. значиться, як внесений ОСОБА_1 додатковий майновий пай в кооператив, який згідно до Статуту кооперативу та Закону «Про кооперацію»є власністю кооперативу і повертається як доля майнового паю при виході з кооперативу члена чи асоційованого члена кооперативу, або при ліквідації кооперативу. Вважає, що договір оренди від 25.02.2000р. є не дійсним та не підлягає виконанню збоку орендаря з причин того, що в договорі відсутній предмет оренди; відсутній перелік майна та його вартість; в договорі оренди відсутній факт передачі майна в оренду (акти приймання-передачі), яким за цим договором міг керуватись кооператив; договір підписаний головою кооперативу ОСОБА_1, як юридичною особою, з фізичною особою ОСОБА_1,що суперечить діючому законодавству; договір оренди майна між фізичною особою та юридичною особою на строк більше ніж 3 роки підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню.
У судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 та його представник позивні вимоги підтримали , зустрічний позов СВК «Харківовочпром» не визнано. Подано заяву про застування до позовних вимог СВК «Харківовочпром»строків позовної давності та в задоволені позовних вимог відмовити. (а.с.114)
Відповідач за основним позовом представник СВК «Харківовочпром»у судовому засіданні основний позов ОСОБА_1 не визнав, зустрічний позов підтримав.
Суд, вислухавши пояснення сторін по справі, вчинивши дослідження матеріалів справи, вважає, що в позові ОСОБА_1 слід відмовити, зустрічний позов СВК «Харківовочпром»задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що СВК «Харківовочпром»створено шляхом перетворення колективного сільскогосподарського підприємства «Харків плодовочопром», правонаступником якого він є.
(а.с.9)
Відповідно до п.п.5, 6.1 Статуту СВК «Харківовочпром»майновий фонд кооперативу утворюється за рахунок внесків членів СВК , а саме : вступного грошового внеску в розмірі 100 грн. та майнового внеску в розмірі оціночної вартості на 70 тис. грн. Члени, які внесли свій майновий внесок одержують Свідоцтво.
Згідно протоколу зборів засновників СВК «Харківовочпром»від 17.01.2000 р. збори прийняли рішення прийняти додаткові майнові паї членів СВК в оренду на договірній основі і доручило голові кооперативу укласти договора оренди додаткових майнових паїв з щорічною виплатою орендної плати.
(а.с.22-28)
Діючи на підставі рішення зборів, ОСОБА_1 , як член СВК і власник додаткового майнового паю, 25.02.2000 р. уклав договір оренди з СВК «Харківовочпром»на умовах сплати орендної плати в розмірі 30 грн. за кожну тисячу майнового паю у розмірі 79904 грн. , яка складає 2397,12 грн. Майновий пай у відповідному розмірі передано в оренду строком на 10 років.
( а.с. 29)
Позивач ОСОБА_1 вимагає розірвання договору оренди і стягнення з відповідача вартості додаткового майнового паю та суми заборгованості по сплаті орендної плати з урахуванням інфляційних вітсотків.
Відповідач стверджує , що фактично ніякого майна позивач в якості додаткового майнового паю у користування СВК не передавав, користуючись своїм посадовим станом безпідставно отримував в касі кооперативу гроші в якості орендної плати . Вважає договір оренди недійсним враховуючи відсутність самого предмету договору.
В тексті договору оренди від 25.02.2000 р. відсутні посилання на вартість і перелік майна , яке позивач передав у оренду СВК «Харківовочпром»в якості додаткового майнового паю. В матеріалах позову не міститься доказів з приводу передачі кооперативу конкретного і наявного майна .
Згідно ст.1 Закону України «Про сільскогосподарську кооперацію»додатковий пай це внесок члена кооперативу понад обовязковий пай, який передається їм за власним бажанням до пайового фонду.
Відповідно до ст.ст.760,761 ЦК України предметом договору найма може бути річ , яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Предметом договору можуть бути майнові права. Право передання майна у найм має власник речі , або особа , якій належать майнові права.
В судовому засіданні позивач не заперечував того факту, що фактично будь-яке майно в якості додаткового майнового внеску до кооперативу він не передавав. Відсутні також дані щодо належних йому прав на майно відповідною вартістю 79904 грн. ОСОБА_1 не навів даних стосовно того, де і в який спосіб він передав майно або належні йому майнові права правлінню кооперативу. Тобто договір було укладено без фактичної передачі і отримання майна( або прав на нього ) і тому він є удаваним.
Тому , суд доходить висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1. є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.759 ЦК України за договором оренди наймодавець передає або забовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Позивач за зустрічним позовом СВК «Харківовочпром»заперечує передачу йому будь якого майна від ОСОБА_1 в оренду. Відповідні дані мають обгрунтування і відповідачем ОСОБА_1 не спростовуються.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом такий правочин може бути визнаний судом недійсним .
Суд вважає вимоги СВК «Харківовочпром»щодо визнання договору оренди від 25.02.2000 р. між укладеного з ОСОБА_1 таким що є недійсним .
Доводи ОСОБА_1 щодо застосування до вимог за зустрічним позовом строків позовоної давності є безпідставними. За змістом договору оренди від 25.02.2000 р. сторони уклали його на строк 10 років . У своєму позові ОСОБА_1 вимагав розірвання відповідного договору, тобто визнав, що на час звернення до суду в липні 2008 року він зберігав дію. Оскільки договор не було розірвано, строк позовної давності для позивача СВК «Харківовочпром»почав перебіг з лютого 2010 р.
Що стосується вимог СВК «Харківовочпром»про стягнення орендної плати , безпідставно отриманої ОСОБА_1 30.11.2005 року, суд вважає що за відповідними вимогами позивача строки позовної давності дійсно минули . Позивач-СВК «Харківовочпром»своєчасно з позовом до ОСОБА_1 про повернення грошових коштів не звернувся, клопотання щодо поновлення строків для звернення із позовом не заявляв. Тому у відповідних вимогах суд позивачу відмовляє.
Враховуючи часткове задоволення вимог за зустрічним позовом , суд стягує з ОСОБА_1 на користь СВК «Харківовочпром»держмито в розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208-218 ЦПК України, ст.ст. 759-761, 215 ЦК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 -відмовити.
Зустрічний позов СВК «Харківовочпром»задовольнити частково.
Договір оренди додаткового майнового паю від 25.02.2000 р. укладеного СВК «Харківовочпром»з ОСОБА_1 визнати недійсним.
В інший частині зустрічного позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь СВК «Харківовочпром»держмито в розмірі 17 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ
Судове рішення № 19033093, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 01.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2-84/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: