Рішення № 190288, 10.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2006 р. Справа № 47/454-06

вх. № 9867/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Яланський С.О. за довіреністю б/н від 15.08.2006р. відповідача - Юшина Н.В. за довіреністю №868 від 26.07.2005р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе", м. Харків

про стягнення 277942,55 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Дніпропетровська паперова фабрика"(позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика ім. Фрунзе заборгованості у розмірі 277942,55грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань щодо сплати за отриманий товар на підставі накладних. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 2780,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 25.09.2006р. доповнення до позовної заяви в яких він збільшує суму позоних вимог на підставі чого просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основної заборгованості у розмірі 277942,55грн., пені у розмірі 20924,96грн., 3% річних у різмірі 2967,89грн., інфляційних у розмірі 4167,78грн. та судові витрати.

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 10.10.2006р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден з підстав зазначених у відзиві. Крім того відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що 01.09.2006р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про залік зустрічних однорідних вимог на суму 11691,80грн.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що позивач поставив відповідачу продукцію папір на загальну суму 523658,22грн. згідно накладних, а саме : №1 від 03.01.2006р., №424 від 07.02.2006р., №639 від 17.02.2006р., №876 від 02.03.2006р., №925 від 06.03.2006р., №953 від 09.03.2006р., №1002 від 10.03.2006р., №1004 від 10.03.2006р. Відповідач отримав товар, але його вартість не сплатив.

Позивач в порядку досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача 18.05.2006р. вимогу за №31/Ю з проханням погасити дану заборгованість, яка була отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №46250.

Відповідач, отрииавши дану вимогу запропонував позивачу затвердити графік погашення заборгованості від 25.05.2006р., відповідно до якого відповідач повинен погасити заборгованість до 16.07.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав товар, але його вартість сплатив лише частково у сумі 245715,67грн.

Згідно наданої відповідачем угоди про залік зустрічних позовних вимог від 01.09.2006р. вбачається, що між сторонами було проведено залік зустрічних однорідних вимог на суму 11691,80грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем в частині стягнення основної заборгованості становить у сумі 266250,75грн.

Суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні в частині стягнення суми боргу у розмірі 11691,80грн. оскільки між сторонами було проведено залік однорідних вимог і позовні вимоги заявлені позивачем в цій частині безпідставні.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 266250,75грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 4167,78грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 2967,89грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 20924,96грн., яку нараховано з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", не підлягають задоволенню оскільки позивачем не було надано суду доказів того, що правовідносинами, які виникли між сторонами, було досягнуто домовленості щодо сплати неустойки за неналежне виконання грошових зобов"язань .

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2733,86грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 105,42 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Харківська книжкова фабрика ім. М.В. Фрунзе" (61057, м. Харків, вул. Донець-Захаржевського, 6/8, р/р260063852 у ВАТ "Мегабанк" м. Харкова, МФО 351629, код ЄДРПОУ 02470170) на користь Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровська паперова фабрика" (49034, м. Дніпропетровськ, вул. Каспійська, 2, р/р26009001042001 в ДФ АТ "Індекс-Банк" м. Дніпропетровська, МФО 307015, код ЄДРПОУ 00278698) основної заборгованості у розмірі 266250,75грн., інфляційних у розмірі 4167,78грн., 3% річних у розмірі 2967,89грн., держмита у розмірі 2733,86грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання у розмірі 105,42грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті частини позову у сумі 32616,76грн. відмовити.

Суддя Светлічний Ю.В.