Постанова № 19026207, 01.11.2011, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" листопада 2011 р.Справа № 5024/1043/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.,

суддів Сидоренка М.В.,

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Войт К.В.

за участю представників сторін :

від прокуратури - Шивцов В.М. прокурор відділу прокуратури Одеської області;

від Державної екологічної інспекції в Херсонській області - не зявився;

від Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства ОСОБА_1 по довіреності;

від ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” не зявився;

від Фірми „Plazamix Ltd” ОСОБА_2 по довіреності

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

на рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011 р.

по справі № 5024/1043/2011

за позовом заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства

до відповідачів:

1. Державного підприємства „Цюрупинське лісомисливське господарство”;

2. Фірми „Plazamix Ltd”

про визнання недійсним контракту №37 від 30.03.2011р.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 01.11.2011р. згідно зі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

03.06.2011р. до господарського суду Херсонської області звернувся заступник прокурора Херсонської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області, Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства до Державного підприємства „Цюрупинське лісомисливське господарство” (надалі відповідач 1, ДП) та Фірми „Plazamix Ltd” (надалі відповідач 2, Фірма) про визнання недійсним контракту №37 від 30.03.2011р., укладеного між ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” та Фірмою „Plazamix Ltd” щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна); зобовязання Фірми „Plazamix Ltd” повернути ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” 171куб.м. необробленої деревини та зобовязати ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” повернути Фірмі „Plazamix Ltd” вартість 171куб.м. необробленої деревини.

Свої вимоги прокурор Херсонської області обґрунтовував тим, що при укладенні спірного договору, сторонами не було враховано та залишено поза увагою вимоги, викладені у Наказі Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007р., яким затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини (надалі Положення), а саме, аукціон щодо продажу 1300куб. м. необробленої деревини не проводився, ціна обєкту продажу встановлена за згодою сторін та не відповідає вимогам діючого законодавства, отже відповідно до приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України контракт №37 від 30.03.2011р. має бути визнаний недійсним. Відповідно до приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, оскільки більша частина договору виконана, прокурор Херсонської області просить застосувати двосторонню реституцію відносно невідвантаженої на користь покупця деревини загальним обємом 171куб.м.

Одночасно прокурор Херсонської області просить в порядку забезпечення позову заборонити Херсонській митниці до розгляду справи по суті, з метою запобігання вивезенню необробленої деревини з території України, здійснювати митне оформлення необробленої деревини, відчуження якої відбулось за контрактом №37 від 30.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.06.2011р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 06.06.2011р. на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України заборонено Херсонській митниці здійснювати митне оформлення необробленої деревини загальним обємом 171 куб.м., відчуження якої відбулось за контрактом №37 від 04.03.2011р., що укладено між ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” та Фірмою „Plazamix Ltd”.

09.09.2011р. заступник прокурора Херсонської області відповідно до ст. 22 ГПК України звернувся з доповненнями до позовних вимог, в яких просив визнати недійсним контракт №37 від 30.03.2011р., укладений між ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” та Фірмою „Plazamix Ltd” щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна), зобовязання Фірми „Plazamix Ltd” повернути ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” 171,8куб.м. необробленої деревини та зобовязати ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” повернути Фірмі „Plazamix Ltd” вартість 171,8куб.м. необробленої деревини, а саме 32861,90грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р. (суддя Александрова Л.І.) в задоволенні позову відмовлено та на підставі ст. 68 ГПК України скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою по справі від 06.06.2011р. у вигляді заборони Херсонській митниці здійснювати митне оформлення необробленої деревини.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції застосував положення ст.ст. 4, 10, 203 ЦК України, ч.3 ст. 382 ГК України, ст.ст. 1, 2 ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність”, п.п. 1.6. п.1 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007р., та вмотивував тим, що дія Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини не розповсюджується на зовнішньоекономічну діяльність відповідачів по справі; згідно підпункту 1.6. пункту 1 Положення покупцем може бути лише субєкт господарської діяльності незалежно від форми власності, резидент України; відсутність обовязку щодо проведення аукціонів з продажу деревини лісомисливськими господарствами Херсонської області підтверджується листом Державного агентства лісових ресурсів України від 06.06.2011р. №04-04-/3329 стосовно доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини, наказом Держкомлісгоспу від 05.05.2010р. №135, листами зазначеного державного комітету (агентства) від 26.01.2010р. №04-04/209, від 22.11.2010р. №04-04/5700, від 19.04.2011р. №04-04/2324 щодо графіків щоквартального проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, в яких відсутні Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та АР Крим, а також розясненнями №12-04/4533 від 03.08.2011р. наданими Державним агентством лісових ресурсів України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, заступник прокурора Херсонської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права.

Скаржник мотивує свої вимоги наступним: Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини є нормативно-правовим актом, оскільки наказ Держкомітету лісгоспу України було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.02.2007р. за №164/13431, даний наказ прийнято з метою вдосконалення організації роботи з реалізації необробленої деревини в країні; відповідно п.1.1. Положення, воно стосується усіх постійних лісокористувачів та усієї необробленої деревини в обсязі її квартальної заготівлі; посилання суду першої інстанції на листи Державного агентства лісових ресурсів України від 06.06.2011р. №04-04-/3329 стосовно доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини є помилковим, оскільки зазначені листи носять інформаційно-рекомендаційний характер і не є обовязковими до виконання, на відміну від наказу Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007р., який має силу нормативно-правового акту.

У запереченні на апеляційну скаргу Фірма „Plazamix Ltd” зазначає, що наказ Держкомітету лісгоспу України №42 від 19.02.2007р. не стосується Фірми „Plazamix Ltd”, оскільки його дія поширюється тільки на вітчизняні підприємства, установи, організації та населення, виходячи з цього спірний контракт не суперечить ані Цивільному кодексу України, ані іншим актам цивільного законодавства України. Крім того, прокурором Херсонської області в апеляційній скарзі не зазначено в чому саме полягають порушення інтересів держави, тому Фірма „Plazamix Ltd” просить залишити оскаржуване рішення в силі.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу першого заступника прокурора Херсонської області залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2010р. між ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” та Фірмою „Plazamix Ltd” (Британські Віргінські Острови) укладено контракт №37 щодо купівлі деревини для технологічних потреб (сосна) в кількості 1300куб.м.

Відповідно до п.2.1. контракту ціна одного кубічного метра деревини складає 24 долари США. Пунктом 2.2. контракту визначено, що загальна вартість орієнтовно складає 31200 доларів США.

Згідно зі статтями 4, 10, 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Відповідно до положень ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються, зокрема: Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва,що полягає у: праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки; праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України; обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України; виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності; Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у: рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності; забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками; неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом; Принципом верховенства закону, що полягає у: регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України; забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України; Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава: забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України; здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права; здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права; Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Згідно з пунктами 2.5., 2.6. Статуту ДП „Цюрупинське лісомисливське господарство” підприємство має право самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, що регулюється чинним законодавством України. Здійснюючи зовнішньоекономічну діяльність підприємство користується повним обсягом прав субєкта зовнішньоекономічної діяльності згідно чинному законодавству.

Заступник прокурора Херсонської області мотивував позовні вимоги тим, що укладання відповідачами спірного зовнішньоекономічного контракту відбулось з порушенням вимог Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини (надалі Положення), затвердженого наказом Державного комітету лісового господарства України від 19.02.2007 року №42 „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 лютого 2007р. за №164/13431, оскільки необроблена деревина не була виставлена для продажу на аукціоні.

Відповідно до ст.6 ЗУ "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Повноваження представника на укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення, статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать цьому Закону. Дії, які здійснюються від імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним чином, вважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищестоящої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ч.3 ст.382 Господарського кодексу України зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнаний недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або чинним міжнародним договорам, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що оспорення контракту №37 від 30.03.2011р. з підстав його невідповідності вимогам наказу Державного комітету лісового господарства України №42 від 19.02.2007р. „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, яким затверджене Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, суперечить нормам Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" та ст. 382 ГК України, та підстав для визнання цього контракту недійсним згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України не вбачається, оскільки цей нормативний акт є підзаконним та не містить положень, недотримання яких зумовлює недійсність зовнішньоекономічного контракту.

Сферою регулювання затвердженого Наказом Положення є згідно п.1.1. Положення порядок реалізації усієї необробленої деревини, заготовленої підприємствами з заготівлі деревини, отже реалізація за зовнішньоекономічним контрактом необробленої деревини, що попередньо не була виставлена на аукціон підприємством, не може бути підставою недійсності зовнішньоекономічного контракту.

Крім того, оспорення договору не його стороною, а іншою зацікавленою особою відповідно до ч.3 ст. 215 ЦК України вимагає, щоб ця особа обґрунтувала свій охоронюваний законом інтерес або порушення своїх прав в звязку з його укладанням. Натомість, як вбачається з матеріалів справи Херсонське обласне управління лісового та мисливського господарства взагалі заперечує проти задоволення позову прокурора, а Державна екологічна інспекція в Херсонській області будь-якої позиції по суті спору не висловила, та з позовної заяви заступника прокурора не вбачається, які саме функції держави уповноважена здійснювати ДЕІ в Херсонській області в спірних правовідносинах.

Відповідно до ч.2 ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Таким чином позивачами у даній справі позовні вимоги прокурора не підтримані, більш того, другий позивач заперечує проти позову в повному обсязі.

Судова колегія погоджується із доводами заступника прокурора Херсонської області про те, що листи Державного агентства лісових ресурсів України щодо доцільності і необхідності проведення підприємствами Херсонської області аукціонів з продажу необробленої деревини носять інформаційно-рекомендаційний характер, однак посилання суду першої інстанції на ці листи не свідчить про наявність підстав для скасування або зміни оскарженого рішення.

Решта доводів апеляційної скарги, не заслуговують на увагу оскільки заступник прокурора не обґрунтував наявність законних підстав для визнання контракту №37 від 30.03.2011р. недійсним.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що при ухваленні рішення від 09.09.2011р. по справі №5024/1043/2011 місцевим господарським судом надано вірну юридичну оцінку встановленим в справі обставинам, а тому підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, колегія суддів

Постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 09.09.2011р. по справі №5024/1043/2011 залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя М.В. Сидоренко

СуддяЛ.О. Будішевська