Рішення № 19024870, 24.10.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2011 р. Справа № 5019/695/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Сарненський завод мостових технологічних конструкцій"

до відповідача Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м.Рівне"

про визнання недійсним договору іпотеки

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: ОСОБА_1 дов. № 2263 від 15.09.10 р..

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій”, звернувся до господарського суду з позовною заявою до Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку в особі Філії Відділення ПАТ “Промінвестбанк в м. Рівне” про визнання недійсним договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року, який укладений між Відкритим акціонерним товариством «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком у забезпечення кредитного договору № 235/08 від 22.02.2008 р. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що відсутність у договорі іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року вказівки про видачу заставної по первинному договору іпотеки є порушенням вимоги ч. 1 ст. 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки у договорі відсутня одна із необхідних істотних умов договору, в зв'язку з чим даний договір є недійсним з моменту його укладення. Також, відповідно до заяв про доповнення підстав позову (а.с.63,66-67) позивач зазначає, що підпис який стоїть на договорі іпотеки № 236/08 не належить ОСОБА_2, тому, оскільки договір іпотеки № 236/08 підписаний особою яка не мала на те повноважень, даний договір є недійсним.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.06.2011р. у справі № 5019/695/11 було призначено судово-почеркознавчу експертизу з метою встановлення належності підпису на договорі іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року ОСОБА_2, так як він ( підпис) не схожий на ті підписи, які стоять на всіх інших документах, які візувалися останнім за час перебування на посаді директора ВАТ “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій”.

Вказаною ухвалою місцевого господарського суду у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України на час проведення судової експертизи було зупинено провадження у даній справі.

28 вересня 2011 року за вих. № 3007 з Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Рівненської області надійшла справа № 5019/695/11 з висновком № 3007 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 5019/695/11. Ухвалою суду від 04 жовтня 2011 року поновлено провадження у справі № 5019/695/11.

Представник позивача у судове засідання 24 жовтня 2011 року не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.117).

Представник відповідача у судовому засіданні 24 жовтня 2011 року проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві на позов, зазначає, що договір іпотеки містить всі істотні умови, передбачені ст. 18 Закону України "Про іпотеку", в т. ч. і посилання на те, що "Випуск заставної за цим Договором не здійснюється" (п. 1.9. Договору іпотеки). Разом з тим, чинне законодавство не містить вимоги щодо зазначення в іпотечному договорі вказівки про видачу заставної за первинним договором іпотеки.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» (позивач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (відповідач) укладено кредитний договір № 235/08 відповідно до умов якого відповідач надає Відкритому акціонерному товариству «Сарненський завод мостових технологічних конструкцій» кредит у сумі 2500000 грн. 00 коп. кінцевий термін повернення якого не пізніше 13 квітня 2009 року. Кредит надається з наступним цільовим призначенням: в поточну діяльність.

Пунктом 3.10. кредитного договору № 235/08 від 22.08.2008 року передбачено, що виконання зобов`язань позичальника цим договором забезпечується іпотекою на суму 5000000 грн. 00 коп. предметом якої є Адміністративно побутовий корпус (літера «А-4»за планом земельної ділянки), площею 6184,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 34500, м.Сарни, вул.17 Вересня, буд, № 21 та належить позичальнику/ іпотекодавцю на праві власності.

25 лютого 2008 року акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (іпотекодержатель) та Відкрите акціонерне товариство “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій” уклали договір іпотеки № 236/08, посвідчений приватним нотаріусом Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за № 935.

Згідно п.1.1. договору іпотеки даний договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 235/08 від 22 лютого 2008 року (а також усіх наступних договорів про внесення змін до нього) (далі «Кредитний договір»), укладеного між іпотекодержателем та іпотекодавцем (позичальником: Відкритим акціонерним товариством “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій”), - за умовами якого останній зобов`язаний в порядку, передбаченому Кредитним договором повернути іпотекодержателю до 13 квітня 2009 року кредит у розмірі 2500000 грн. 00 коп., проценти за користування ним у розмірі 15,0 процентів річних, комісійну винагороду за надання кредиту 0,3 процента від суми кредиту, у тому числі проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі 25 процентів річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати іпотекодержателю всі збитки понесені ним внаслідок невиконання позичальником (або іпотекодавцем) умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Крім цього, іпотекою забезпеченні інші зобов`язання позичальника (або іпотекодавця), що виникають в силу цього договору.

У випадку продовження строків виконання зобов`язань за кредитним договором (шляхом укладення договору (-ів) про внесення змін і доповнень до нього), дія іпотеки, передбаченої цим договором зберігається до повного виконання кредитного договору.

Сторонам відомо, що цей договір є договором наступної іпотеки згідно ст.13 Закону України «Про іпотеку». Цей договір іпотеки укладений за згодою попереднього іпотекодержателя згідно листа № 01-01/411 від 25.02.2008 р.

Відповідно до п.1.2. договору іпотеки предметом іпотеки є адміністративно-побутовий корпус (чотириповерхова залізобетонна будівля з підвалом протирадіаційне укриття та цокольним поверхом з перехідною галереєю), літера «А-4»за планом земельної ділянки, загальною площею 6184,7 кв.м., розташована на земельній ділянці площею 12,56 га, що знаходиться за адресою: 34500, Рівненська обл., м.Сарни, вул.17 Вересня, буд.21.

Звертаючись до господарського суду із позовною заявою про визнання недійсним договору іпотеки № 236 від 25 лютого 2008 року позивач посилається на те, що спірний договір не містить жодної вказівки на те чи видавалася заставна по первинному договору іпотеки. Вважає, що відсутність у договорі іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року вказівки про видачу заставної по первинному договору іпотеки є порушенням вимоги ч.1 ст.18 Закону України «Про іпотеку», оскільки у договорі відсутня одна із необхідних істотних умов договору, в зв`язку з чим даний договір є недійсним з моменту укладення.

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. За приписами частин другої - п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до частини другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі; право чин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України «Про іпотеку»є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, виконання якого забезпечено іпотекою або до закінчення строку дії іпотечного договору. "Основне зобов'язання" - це зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою (ст. 1 ЗУ "Про іпотеку").

Статтею 18 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Істотні умови іпотечного договору визначені названою статтею, якою передбачено, що істотною умовою договору іпотеки для іпотекодавця та іпотекодержателя (резидентів) - юридичних осіб є найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані; посилання на видачу заставної або її відсутність.

У преамбулі договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року (а.с.15-20) зазначено найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб іпотекодавця та іпотекодержателя.

Зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання зазначено у пункті 1.1. договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року.

Опис предмета іпотеки міститься у пунктах 1.2, 1.3 договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року.

Посилання на випуск заставної або її відсутність наявне у п.1.9 договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року.

Статтею 13 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором. Попередня іпотека має вищий пріоритет над наступними іпотеками.

Стаття 18 Закону України «Про іпотеку»імперативно передбачає перелік істотних умов, які повинен містити іпотечний договір. Вказана стаття не містить вимоги щодо зазначення в іпотечному договорі вказівки про видачу заставної за первинним договором іпотеки у випадку наступної іпотеки.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що сторонами спірного договору іпотеки досягнуто згоди з усіх істотних умов договору передбачених ст. 18 Закону України «Про Іпотеку».

Також позивач вказує на те, що договір іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року підписаний особою, яка не мала на те повноважень, оскільки ОСОБА_2 (бувший диретор ВАТ “Сарненський завод мостових технологічних конструкцій”) не підтвердив тієї обставини чи справді ним підписаний цей договір і взагалі чи був присутнім при укладанні спірного договору.

Стосовно вказаних тверджень позивача суд зазначає, що ухвалою господарського суду Рівненської області від 01.06.2011р. у справі № 5019/695/11 було призначено судово-почеркознавчу експертизу. На вирішення експерта поставлено наступне питання - Чи виконаний підпис на договорі іпотеки № 236/08 від імені ОСОБА_2 самим ОСОБА_2 чи іншою особою? (а.с.73-74).

Згідно висновку № 3007 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами господарської справи № 5019/695/11 який складений 26 вересня 2011 року (а.с.103-104) підпис від імені ОСОБА_2 розташований в графі «іпотекодавець»в договорі іпотеки № 236/08 від 25.02.2008 року, виконаний ОСОБА_2

Вищезазначене вказує на те, що сторонами при підписанні договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року було досягнуто згоди зі всіх його істотних умов, договір підписаний уповноваженими представниками сторін та на його виконання сторонами були вчинені певні дії, передбачені чинним законодавством України.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що обставини, на які позивач посилається в обґрунтування своїх вимог відносно визнання недійсним договору іпотеки № 236/08 від 25 лютого 2008 року є безпідставними, у звязку чим вимоги заявленого позову є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення оформлено та підписано 26.10.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк