Рішення № 19024757, 20.10.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011 р.Справа № 22/68-19/146

за позовом Національного авіаційного університету, проспект Космонавта Комарова, буд. 1, м. Київ, 03680

до 1. Кременчуцької районної державної адміністрації, вул. Леніна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання "АВІА", вул. Леонова, 2/27, м. Кременчук, Полтавська область, 39612

3. Рокитнянської сільської ради, с. Рокитне, Кременчуцький район, Полтавська область, 39740

третя особа з самостійними вимогами: Міністерство освіти і науки України, 01135, м. Київ, пр. Перемоги,10

третя особа без самостійних вимог: Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, вул. Леніна, 14/23, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання недійсними договору купівлі-продажу та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: Недбайло Л.А.,

від відповідача: 1) не зявився

2) ОСОБА_1 дов. № 89 від 15.09.2011р.

3) не зявився

від третьої особи з самостійними вимогами: Недбайло Л.А.,

від інших третіх осіб: не зявився

від прокуратури: Лисенко Н.М.

Розглядається позовна заява Національного авіаційного університету про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р., державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сер. Пл № 178307;

та позовна заява третьої особи з самостійними вимогами - Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р., державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сер. Пл № 178307; вилучення земельної ділянки площею 2,9012 га з володіння відповідача та повернути її у державну власність для постійного користування Національному авіаційному університету.

Відповідач - Кременчуцька районна державна адміністрація у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що Кременчуцький льотний коледж з 28.05.2003р. увійшов до складу Національного авіаційного університету, а 08.08.2006 року втратив статус юридичної особи та є структурним підрозділом позивача; отже, Кременчуцький льотний коледж втратив право користування земельною ділянкою, а державний акт на право постійного користування від 29.02.2000 року є нечинним. Національний авіаційний університет не переоформлював право користування земельною ділянкою після Кременчуцького льотного коледжу (т.4, а.с.89-92).

Відповідач - ТОВ "НВО "АВІА" у відзиві та додаткових поясненнях заперечує проти позову Національного авіаційного університету та вимог третьої особи - Міністерства освіти і науки України на тій підставі, що в даному випадку необхідно застосовувати інший спосіб захисту своїх прав - витребування майна з чужого володіння; на спірній земельній ділянці знаходяться обєкти нерухомого майна будівлі, які є власністю Товариства; позивач та третя особа не можуть звертатися з даним позовом, оскільки не є стороною договору; позивачами пропущено строк позовної давності.

Відповідач - Рокитнянська сільська рада проти позову заперечує посилаючись на те, що земельна ділянка не вилучалась у Кременчуцького льотного коледжу і на момент передачі землі в оренду була вільною; Кременчуцький льотний коледж добровільно відмовився від земельної ділянки площею близько 3га для подальшої передачі ТОВ "Науково-виробниче об"єднання "АВІА" на умовах оренди, як власнику споруд, розташованих на цій земельній ділянці (т.4, а.с.86-88).

Третя особа - Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що у звязку з відмовою Кременчуцького льотного коледжу від використання земельної ділянки площею 2,9012га дана ділянка спочатку була передана в оренду ТОВ "Науково-виробниче об"єднання" АВІА" згідно розпорядження Кременчуцької районної державної адміністрації, а потім придбана останнім згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки 2,9012га; при цьому, земельна ділянка у Кременчуцького льотного коледжу не вилучалась та не відносилась до земель транспорту; порушень законодавства при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки Кременчуцький районний відділ земельних ресурсів не вбачає (т.4, а.с.87-88).

Прокуратурою Полтавської області подано заяву про вступ прокурора у розгляд даної справи із метою представництва у суді інтересів держави в особі Національного авіаційного університету (т.4, а.с.85). Національний авіаційний університет є державним закладом освіти та правонаступником Кременчуцького льотного коледжу. Відмова останнього від частини земельної ділянки аеропорту, суперечить чинному законодавству України та технічним вимогам до аеропортів, встановленим Повітряним кодексом України та ЗУ "Про державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації". Відчуження вищезазначеної земельної ділянки унеможливлює безперешкодний доступ до комунікації та технічних споруд, які належать КЛК Національного авіаційного університету, для забезпечення технічного обслуговування комунікацій і техніки та використання усіх вимог, які передбачає чинне законодавство України для аеропортів та аеродромів, що є порушенням інтересів держави. Відмовившись від земельної ділянки без погодження з Міністерством освіти та науки України, Кременчуцький льотний коледж порушив вимоги Закону України «Про освіту»(т.6, а.с.5-7).

В судовому засіданні 20.10.2011р. на підставі ст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до рішення Рокитненської сільської ради народних депутатів Кременчуцького району Полтавської області від 28 січня 2000 року Кременчуцькому льотному коледжу була виділена у постійне користування для потреб аеропорту земельна ділянка площею 441,15 га, що підтверджується актом на право постійного користування землею, сер. ІІ-ПЛ № 002291 (т.1, а.с.11-17).

Відповідно до листа Кременчуцького льотного коледжу за № 1.14-1056 від 11.11.2002 року Кременчуцький льотний коледж добровільно відмовився від частини земель, наданих коледжу в постійне користування на території Рокитненської сільської ради, для подальшої передачі земельної ділянки площею близько 3,00 га в користування на умовах договору оренди з послідуючим викупом без зміни цільового призначення земель ТОВ "Науково-виробниче обєднання "Авіа", як власнику споруд, розташованих на цій земельній ділянці; (т.1, а.с.75, т.3, а.с.70).

05.02.2003р. головою Кременчуцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 57 про вилучення з постійного користування Кременчуцького льотного коледжу земельної ділянки площею 2,9012 га та надання цієї ділянки в оренду ТОВ “НВО “Авіа” для розміщування і обслуговування споруд (т.1 а.с.98).

Як свідчать надані докази будівлі і споруди, які розташовані на земельній ділянці придбані ТОВ “НВО “Авіа” у Кременчуцького льотного коледжу на підставі договорів купівлі-продажу № 69 від 17.09.2002 року, № 68 від 17.09.2002 року, № 67 від 17.09.2002 року та № 66 від 17.09.2002 року і на вказані будівлі і споруди видане свідоцтво про право власності № 40 від 04.01.2003 року (т1, а.с.53, 62, 70, 74, 98).

12.02.2003 року між Кременчуцькою райдержадміністрацією та ТОВ “НВО “Авіа” укладено договір довгострокової оренди спірної земельної ділянки площею 2,9012 га., що встановлено рішенням господарського суду Полтавської області від 27.10.2009р. у справі № 22/66-20/181, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2011р. та постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2011р. (т.5 а.с.111-112, т.6 а.с.142-146).

Розпорядженням голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 119 від 27.02.2004 року прийнято рішення про продаж ТОВ “НВО “Авіа” у власність земельної ділянки площею 2,9012 га для розміщення та обслуговування споруд на території Рокитненської сільської ради (т.1, а.с.85).

21.09.2004 року між Кременчуцькою райдержадміністрацією та ТОВ “НВО “Авіа” укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9012 га, який посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького районного нотаріального округу за реєстровим № 1315, та зареєстрований в Державному реєстрі право чинів 21.09.2004р. (т.1, а.с.86-90).

За актом від 19.10.2004р. вказана земельна ділянка була передана ТОВ “НВО “Авіа” (т.1 а.с.93).

27.10.2004 року ТОВ “НВО “Авіа” отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 2,9012 га серія ПЛ № 178307 з цільовим призначенням земельної ділянки для підприємств іншої промисловості (т.1, а.с.96).

Позивач та третя особа з самостійними вимогами прохають визнати недійсним вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, посилаючись на те, що в порушення діючого законодавства при вилученні спірної земельної ділянки не було одержано згоди Міністерства освіти та науки України.

При первісному розгляді справи господарським судом Полтавської області було прийнято рішення від 07.02.2008р. про відмову у позові, яке залишено без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2008р. (т.2 а.с.77, т.3 а.с.81-87).

Постановою Вищого господарського суду України від 15.04.2009р. по даній справі були скасовані прийняті за результатом первісного розгляду даної справи рішення господарського суду Полтавської області від 07.02.2008р. та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 15.08.2008р. з тих підстав, що суди попередніх інстанцій не дослідили правомірність відмови коледжу від спірної земельної ділянки без погодження з Міністерством освіти і науки України; висновок господарських судів про законність продажу земельної ділянки та відповідність вимогам закону договору купівлі-продажу земельної ділянки є безпідставним та не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ч.1 ст.11112 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України при новому розгляді справи судом також встановлено наступне.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. у справі №10/126-09 встановлено, що відповідно до положення про Кременчуцький льотний коледж на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 325 від 28.05.2003 року та наказу Національного авіаційного університету №101/од від 10.06.2003 року у структурі Національного авіаційного університету утворено Кременчуцький льотний коледж шляхом приєднання Кременчуцького льотного коледжу до Національного авіаційного університету зі збереженням підготовки фахівців у коледжі, фінансової самостійності та окремих прав юридичної особи (т.4 а.с.53-64).

Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 15.09.2003року №1123-Р Кременчуцький льотний коледж перейменований в Кременчуцький льотний коледж Національного авіаційного університету (т.2 а.с.9). У звязку з внесенням змін до ст.55 Господарського кодексу України Кременчуцький льотний коледж НАУ змінив свій юридичний статус і став філією Національного авіаційного університету, що підтверджується внесеними змінами до єдиного державного реєстру, наказом Національного авіаційного університету №109од від 20.06.2006року про передачу майна, на підставі якого все майно приєднаного субєкта Кременчуцького льотного коледжу НАУ було передано на баланс Національного авіаційного університету, про що свідчить акт приймання передачі майна від 30 червня 2006року.

Таким чином, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. у справі №10/126-09 встановлено Національний авіаційний університет є правонаступником Кременчуцького льотного коледжу НАУ (т.6 а.с.138-141).

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Частиною 1 статті 63 Закону України "Про освіту" встановлено, що матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних навчальних закладів, установ, організацій та підприємств системи освіти не підлягають вилученню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Верховної Ради України № 561-XII від 18.12.1990 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин, не можуть передаватись у колективну та приватну власність, зокрема, землі транспорту та учбових господарств навчальних закладів.

Статтею 32 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до складу авіаційного транспорту входять, зокрема, аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

Господарським судом також встановлено, що на земельній ділянці від якої відмовився коледж і яку було придбано товариством, знаходилось учбове господарство коледжу, зокрема аеродром, склад паливно-мастильних матеріалів для заправки та обслуговування учбової авіаційної техніки, споруди якого, зокрема, частина резервуарів складу паливно-мастильних матеріалів були придбані ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "АВІА" у Кременчуцького льотного коледжу за договорами купівлі-продажу.

Положенням про державний вищий навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 05.2009 визначено, зокрема, що коледжем є вищий навчальний заклад або структурний підрозділ університету, академії, інституту, який здійснює підготовку фахівців вищою освітою за освітньо-професійними програмами.

Пунктом 77 Положення встановлено, що з метою забезпечення діяльності вищого навчального закладу його засновник передає у користування та оперативне управління закладу об'єкти права власності (споруди, будівлі, майнові комплекси, обладнання, а також інше необхідне майно споживчого, соціально-культурного та іншого призначення), що належать власникові на правах власності.

Відповідно до п.2 Декрету Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що с у загальнодержавній власності" від 15.12.1992 здійснення контролю за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами державного майна покладено на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади.

Статтею 12 Закону України "Про освіту" встановлено, що Міністерство освіти України є центральним органом державної виконавчої влади, який здійснює керівництво у сфері освіти.

Частиною першою та другою ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 17.06.2010р. у справі № 3/101-09 та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. у справі № 10/126-09 встановлено, що спірна земельна ділянка в силу приписів ст. 63 Закону України «Про освіту»та ст. 32 Закону України «Про транспорт»належить до земель транспорту та учбових господарств навчальних закладів. Національний авіаційний університет є правонаступником Кременчуцького льотного коледжу. Державний акт на право постійного користування 441,15 га землі в межах згідно з планом землекористування для аеропорту та відповідних споруд ІІ-ПЛ № 002291, виданий 29.02.2000 р., не втратив чинність (т. 6 а.с.127-129, 138-141).

За приписами Земельного кодексу України державним установам земельні ділянки надаються не у власність, а лише в постійне користування. Державний навчальний заклад не може бути власником майна, оскільки загальнодержавну власність складають земля і майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою, яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління.

Відповідно до п.41, п.42 Статуту Кременчуцького льотного коледжу, затвердженого наказом Міносвіти України від 16.10.1997р., майно передано коледжу у користування та оперативне управління; відчуження майна, що закріплене за коледжем, здійснюється за погодженням з Міністерством освіти України (т.4 а.с.43-50).

За змістом ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів (у даному випадку Міністерства освіти та науки України). У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення земельної ділянки, ці питання можуть бути вирішені тільки у судовому порядку.

Отже, вищий навчальний заклад - Кременчуцький льотний коледж при відмові від земельної ділянки, на якій було розташоване учбове господарство, мав отримати згоду Міністерства освіти України, оскільки не був власником переданого йому майна та об'єктів, а здійснював лише оперативне управління закріпленим за ним державним майном з метою, закріпленою у статуті.

Листом від 25.11.2009р. Міністерство освіти та науки України повідомило господарському суду про те, що дане Міністерство не надавало згоди на вилучення земельних ділянок з постійного користування Кременчуцького льотного коледжу Національного авіаційного університету, які знаходяться на території аеродрому (В.Кохнівка); (т.5 а.с.138).

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.06.2011р. у справі № 10/48 було визнано недійсним розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 119 від 27.02.2004р. про передачу у власність ТОВ НВО «АВІА»земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 2,9012 га для розміщення та обслуговування будівель та споруд на території Рокитнянської сільської ради. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2011р. дане рішення було залишено без змін (т.6 а.с.109-112).

У вказаних рішенням господарськими судами було встановлено, що при прийнятті даного розпорядження було порушено вимоги законодавства, а саме статті 84 Земельного кодексу України яка містить пряму заборону щодо передачі у приватну власність, зокрема, земель транспорту та учбових навчальних закладів.

Отже, Кременчуцький льотний коледж неправомірно відмовився від спірної земельної ділянки без погодження даних дій з відповідним Міністерством, розпорядження голови Кременчуцької районної державної адміністрації № 119 від 27.02.2004р. про передачу у власність ТОВ НВО «АВІА»спірної земельної ділянки було прийнято з порушенням земельного законодавства, Закону України «Про освіту», Закону України «Про транспорт», Кременчуцька районна державна адміністрація не мала законних підстав для укладення спірного договору купівлі-продажу та видачу державного акту на право приватної власності на спірну земельну ділянку.

З огляду на викладене, договір купівлі-продажу від 21.09.2004р. був укладений між Кременчуцькою райдержадміністрацією та ТОВ “НВО “Авіа” з порушенням вищевказаних норм закону.

Посилання відповідача ТОВ «НВО «АВІА» на придбання ним у власність обєктів нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, не спростовують вищевикладене, оскільки відповідач не позбавлений права звернення до відповідних органів з заявою про вирішення питання про передачу йому земельної ділянки в користування у встановленому законом порядку.

Твердження відповідачів про те, що позивачі не мають права звернення з даним позовом, оскільки вони не є стороною спірної угоди судом відхиляються з огляду на наступне.

В п. 2.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»зазначено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи, зокрема, особи, що мають право на придбання земельної ділянки, яка є предметом спірного договору. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, звернення позивача Національного авіаційного університету та третьої особи з самостійними вимогами - Міністерства освіти і науки України з позовом про визнання недійсним спірного договору є правомірним, оскільки Університет є правонаступником Кременчуцького льотного коледжу, а Міністерство є органом, уповноваженим здійснювати управління державним майном (спірною земельною ділянкою), спірний договір порушує права цих осіб на спірну земельну ділянку, дані особи є зацікавленими у поновленні їх прав на спірну земельну ділянку.

Посилання відповідачів на пропуск строку позовної давності є безпідставним

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки

Згідно з ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Предметом спору є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р. Позовна заява подана позивачем національним авіаційним університетом 10.02.2007р., про що свідчить штамп канцелярії суду на позові (т.1 а.с.2), тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Міністерство освіти та науки України звернулося з позовною заявою 03.11.2009р. (т.5 а.с.96). про укладення спірного договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 2,9012 га та видачу державного акту на право приватної власності на землю Міністерство довідалося 23.10.2007р., що підтверджується довідкою про результати перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності Кременчуцького льотного коледжу НАУ від 23.10.2007р. (т.2 а.с.48-49). Визначений Цивільним кодексом трирічний строк позовної давності спливає 23.10.2010р. Отже, вимоги Міністерства заявлені в межах строку позовної давності.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє право чин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності.

За ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 210 Земельного кодексу України угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду.

Враховуючи, що договір купівлі-продажу від 21.09.2004р. був укладений з порушенням законодавства, зазначений договір слід визнати недійсним з моменту його укладення.

В п. 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»визначено, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій. У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Оскільки державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії Пл № 178307 від 27.10.2004р., виданий на підставі договору, що не суперечить вимогам законодавства, даний акт також слід визнати недійсним.

Таким чином, позовні вимоги Національного авіаційного університету та Міністерства освіти та науки України про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р. та визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сер. Пл № 178307 від 27.10.2004р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позовні вимоги до Національного авіаційного університету та Міністерства освіти та науки України до Рокитнянської сільської ради слід відхилити, оскільки дана рада не є стороною договору купівлі-продажу від 21.09.2004р. та не видавала спірний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії Пл № 178307 від 27.10.2004р. У позові ні відповідач, ні третя особа з самостійними вимогами не зазначили обставин та не надали доказів, які б свідчили порушення їх прав Рокитнянською сільською радою по даному предмету вимог. Отже, заявлення даних вимог до сільської ради є не обґрунтованим.

Вимоги Міністерства освіти та науки України про вилучення земельної ділянки площею 2,9012 га з володіння відповідача ТОВ «НВО «АВІА» та повернути її у державну власність для постійного користування Національному авіаційному університету слід відхилити з огляду на наступне.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано ст. ст. 149-151 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

В данному випадку рішення про вилучення спірної земельної ділянки у ТОВ «НВО «АВІА»органами державної влади чи органами місцевого самоврядування не приймалося.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

В данному випадку рішення про надання спірної земельної ділянки у постійного користування Національному авіаційному університету органами державної влади чи органами місцевого самоврядування не приймалося. Відповідний державний акт на Національний авіаційний університет не видавався.

Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема про передачу земельних ділянок у постійне користування, оренду, укладення чи поновлення договору оренди земельної ділянки, зміну цільового призначення землі тощо (п. 7 Постанови Верховного Суду № 7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»).

Отже, вимоги про вилучення спірної земельної ділянки та передачу її у постійне користування Національному авіаційному університету є передчасними.

Згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

В даному випадку належним способом захисту порушеного права будуть вимоги про визнання права державної власності на спірну земельну ділянку, але таких вимог позивачем і третьою особою з самостійними вимогами у даній справі не заявлялося.

Третьою особою із самостійними вимогами Міністерством освіти і науки України подано заяву про заміну останнього правонаступником Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (т.7, а.с.39).

Згідно з Указом Президента України від 09.12.2010р. за № 1085/2010 “Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” Міністерство освіти і науки України реорганізовано в Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ( т.7, а.с.40).

Згідно листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за №1/11-4499 від 03.06.2011р. 17.02.2011р. органами державної реєстрації внесено запис про припинення юридичної особи Міністерства освіти і науки України (ідентифікаційний код - 00027677) та здійснено державну реєстрацію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (ідентифікаційний код - 37536162); ( т.7, а.с.41).

Згідно ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації, господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив.

Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

З огляду на викладене, слід замінити відповідача Міністерства освіти і науки України його правонаступником - Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача - Кременчуцьку районну державну адміністрацію пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 25, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Замінити третю особу з самосійними вимогами - Міністерство освіти і науки України його правонаступником - Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

2. Позовну заяву Національного авіаційного університету до Кременчуцької районної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «АВІА»про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р. та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Пл № 178307 задовольнити.

3. Позов Міністерства освіти і науки України до Кременчуцької районної державної адміністрації та ТОВ «Науково-виробниче обєднання «АВІА»в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.09.2004р. та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії Пл № 178307 - задовольнити.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 21.09.2004 р. між Кременчуцькою районною державною адміністрацією і Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «АВІА», з моменту його укладення.

5. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 178307, виданий 27.10.2004 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «АВІА».

6. Стягнути з Кременчуцької районної державної адміністрації (вул. Леніна, 14/23, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код 04057086, інші відомості - не відомі) на користь Національного авіаційного університету (пр. Космонавта Комарова, буд. 1, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 01132330, інші відомості: не відомі) 85грн. 00 коп. витрат з оплати державного мита, 118грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю.

7. Стягнути з Кременчуцької районної державної адміністрації (вул. Леніна, 14/23, м. Кременчук, 39600, ідентифікаційний код 04057086, інші відомості - не відомі) на користь Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (пр. Перемоги,10, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 37536162, інші відомості: не відомі) 56грн. 67 коп. державного мита, 157грн. 34 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю.

Видати накази.

8. У позові Міністерства освіти і науки України в частині вимог про вилучення з володінь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «АВІА»земельної ділянки площею 29012 га та повернення її в державну власність для постійного користування під аеродром - відмовити.

9. У позові Національного авіаційного університету та у позові Міністерства освіти і науки України до Рокитнянської сільської ради - відмовити.

СуддяБезрук Т. М.

Повне рішення складено та підписано 25.10.2011р.

<Текст >