Рішення № 19024699, 02.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2011 р.Справа № 5/17-3570-2011 За позовом: Комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_2

про стягнення 14827,08 грн.

Суддя - Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_3 довіреність від 17.06.2011 року;

від відповідача: не зявився

Суть спору: Комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” (далі-позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) заборгованості у розмірі 14827,08 грн. з яких заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 9503,45 грн., що надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді № И-3 від 25.12.2009р., пені в розмірі 4802,42 грн. та інфляційних витрат у розмірі 521,21 грн. з віднесенням судових витрат на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе обовязків за договором на відпуск теплової енергії у гарячій воді № И-3 від 25.12.2009р. в частині оплати спожитої теплової енергії та посилається при цьому на ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.. 193 ГК України та ст.. 25 Закону України „Про теплопостачання”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2011р. було порушено провадження у справі № 5/17-3570-2011.

При цьому, у позовній заяві Комунального підприємства „Ізмаїлтеплокомуненерго” була заявлена вимога про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові , що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Слід зазначити, що позивачем не доведено суду наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. З огляду на викладене, судом вказана вимога позивача була відхилена у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

02.11.2011р. за вхідним номером 37637/2011 господарським судом Одеської області отримано заяву позивача, Комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”, про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 9503,45 грн., пеню в розмірі 4760,76 грн. та інфляційні витрати в розмірі 521,21 грн. з віднесенням судових витрат на відповідача.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень від 17.09.2011р. та 08.10.2011р., наявних в матеріалах справи, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 02.11.2011р., після повернення з нарадчої кімнати, в присутності представника позивача, судом, на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

25.12.2009р. між КП “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”(постачальник, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (абонент, відповідач) укладений договір на відпуск теплової енергії у гарячій воді № И-3, згідно з яким, позивач зобовязується відпускати теплову енергію в гарячій воді на теплопостачання відповідно до наданої відповідачем дислокації (із врахуванням субабонентів) за період з 25.12.2009р. по 25.12.2010р. 0,005 Гкал, а відповідач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію в гарячій воді на теплопостачання наступних обєктів: нежиле приміщення, площею 81,7 м.кв. за адресою АДРЕСА_2.

У п.2.2. договору встановлений орієнтовний перелік витрат тепла в Гкал на опалення та коефіцієнту для розрахунку витрат тепла на опалення з розбивкою по місяцям.

Відповідно до умов п.4.1. пп. “а” договору відповідач зобовязується здійснювати оплату позивачу за відпущену теплову енергію: 758,35 грн. з ПДВ за одну Гкал енергії, що відпускається, згідно тарифних ставок, затверджених рішенням Ізмаїльського виконавчого комітету від 05.11.2009р. №1388, а умовами п.2.3. договору встановлено, що при затвердженні виконавчим комітетом у встановленому порядку нових тарифних ставок на теплову енергію, що поставляється, перерахунок здійснюється без додаткового погодження між сторонами.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються за платіжним документом позивача 2 рази у розрахунковий період (місяць); проміжний розрахунок за споживання теплової енергії у першій та другій декадах місяця; кінцевий розрахунок у перших числах періоду, наступного за розрахунковим, за виключенням суми проміжного платежу (п.4.4. договору).

Умовами п.4.5. договору передбачено, що відповідач зобовязується здійснювати оплату, згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів, з моменту його одержання. В разі незгоди із сумою, вказаною у платіжному документі відповідач зобовязується, на протязі строку оплати, повідомити свої зауваження у письмовій формі та підтвердити їх документально. За несвоєчасну оплату нараховується пеня у розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документа.

Згідно з умовами п.4.8. договору по факту надання теплової енергії позивач щомісячно направляє відповідачу на підпис акт прийому-передачі наданих послуг у двох екземплярах, який відповідач зобовязаний підписати, засвідчити печаткою та перший екземпляр направити постачальнику на протязі десяти днів. В разі порушення абонентом даної умови договору акт прийому-передачі вважається погодженим.

Даний договір укладений строком на один рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами або за закінченням двадцяти днів з дня його одержання відповідачем (п.7.2. договору); договір вважається продовженим на наступний строк, якщо за 30 днів до закінчення строку дії даного договору, не поступить заява від однієї із сторін про розірвання договору або його перегляді, у звязку з переходом права власності або проведенні у встановленому порядку відключення від теплових мереж. Зміни до договору вносяться за погодженням сторін (п.7.3. договору).

Також судом встановлено, що з 02.11.2009р. на підставі відповідного розпорядження в.о. міського голови від 30.10.2009р. № 48р “Про початок опалювального сезону” у місті Ізмаїлі розпочався опалюваний сезон, який закінчився 22.03.2010р. на підставі відповідного розпорядження в.о. міського голови від 22.03.2010р. № 95р “Про закінчення опалювального сезону. На підставі розпорядження в.о. міського голови № 361р від 08.10.2010р. „Про початок опалювального сезону” у місті Ізмаїл розпочався опалювальний сезон, який закінчився 11.04.2011р. на підставі відповідного розпорядження в.о. міського голови від 08.04.2011р. № 154р „Про закінчення опалювального сезону”.

Рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради від 05.11.2009р. №1388 затверджено тариф на теплову енергію, що відпускається теплопостачальними обєктами КП “ТС “Ізмаїлтеплокомуненерго”, в т.ч. для відповідача ( група 1.3 „інші споживачі”) за ціною 758,35 грн.

Поряд з цим судом встановлено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору на відпуск теплової енергії позивач в опалювальний сезон 2009-2010р. надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 9503,45 грн. та виставив відповідачу відповідні рахунки-фактури на оплату наданих послуг, зокрема: рахунок-фактуру № 0000002298 від 31.12.2009р. на суму 1109,45 грн.; рахунок - фактуру № 0000000171 від 30.01.2010р. на суму 1225,96 грн.; рахунок-фактура 3 0000000462 від 26.02.2010р. на суму 1138,03 грн.; рахунок-фактура № 0000000793 від 30.03.2010р. на суму 745,49 грн.; рахунок-фактура № 0000001310 від 29.10.2010р. на суму 431,98 грн.; рахунок-фактура № 0000001534 від 30.11.2010р. на суму 373,09 грн.; рахунок-фактура № 0000001904 від 31.12.2010р. на суму 864,83 грн.; рахунок-фактура № 0000000148 від 28.01.2011р. на суму 1 299,77 грн.; рахунок-фактура № 0000000483 від 28.02.2011р. на суму 1 195,87 грн.; рахунок-фактура № 0000000840 від 30.03.2011р. на суму 882,96 грн. та рахунок-фактура № 0000001077 від 22.04.2011р. на суму 236,02 грн. (відправлення підтверджується наявними в матеріалах справи копіями реєстрів відправлення кореспонденції).

За 30 днів до закінчення строку дії договору, як позивачем, так і відповідачем не заявлено вимог про його розірвання або перегляд, як це передбачено п. 7.3 Договору.

Таким чином неоплаченими відповідачем залишилися послуги з теплопостачання, які надані позивачем в опалювальний період 2010-2011р. в сумі 9503,45 грн.

27.04.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією №Юо25/5/11, в який заявив вимогу про оплату боргу в сумі 9267,43 грн., докази направлення якої, а саме копія повідомлення про вручення поштових відправлень наявна в матеріалах справи. Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Окрім того, судом встановлено, що приміщення, на яке позивачем здійснювалося постачання теплової енергії в гарячій воді, з 14.12.2009р. знаходилося в оренді відповідача на підставі відповідного договору оренди не житлового приміщення , укладеного між гр.. ОСОБА_4( орендодавець) та СПД ОСОБА_2(орендар) , строк дії якого, як вбачається з п. 3.1 встановлено до 14.12.2011р.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, на виконання умов укладеного між сторонами договору № И-3 на постачання теплової енергії у гарячій воді, згідно з яким, позивач зобовязався відпускати теплову енергію в гарячій воді відповідачу на обєкт: нежиле приміщення, площею 81,7 м.кв. за адресою АДРЕСА_2, а відповідач зобовязався здійснювати оплату згідно виставленого платіжного документу на протязі 20 днів з моменту його одержання, позивач з грудня 2009р. по квітень 2011р. надав відповідачу передбачені договором послуги на загальну суму 3955,46 грн. та виставив відповідачу рахунки фактури на оплату наданих послуг, що підтверджується відповідними реєстрами на відправлену кореспонденцію.

При цьому надання вищевказаних послуг позивачем підтверджується також і довідками про роботу котельної від 28.12.2009р. за період з 27.11.2009р. по 27.12.2009р.; від 28.01.2010р. за період з 28.12.2009р. по 27.01.2010р., від 26.02.2010р. за період з 28.01.2010р. по 25.02.2010р., від 23.03.2010р. за період з 26.02.2010р. по 22.03.2010р., від 28.10.2010р. за період з 09.10.2010р. по 28.10.2010р., від 29.11.2010р. за період з 29.10.2010р. по 28.11.2010р., від 29.12.2010р. за період з 29.11.2010р. по 28.12.2010р., від 31.01.2011р. за період з 29.12.2010р. по 28.01.2011р., від 28.02.2011р. за період з 29.01.2011р. по 26.02.2011р., від 29.03.2011р. за період з 27.02.2011р. по 28.03.2011р., від 12.04.2011р. за період з 29.03.2011р. по 11.04.2011р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки (пені) за несвоєчасну оплату наданих позивачем послуг передбачена умовами п.4.5. укладеного між сторонами договору у розмірі 0,3% на добу за кожен день прострочення оплати платіжного документа.

Згідно уточненого розрахунку пені позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 4760,73грн., яка на думку суду обґрунтована, відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ГПК України індекс інфляції від простроченої суми, що згідно обґрунтованого розрахунку позивача складає 521,21 грн..

Як вище встановлено господарським судом, на момент надання позивачем послуг з відпущення теплової енергії в гарячій воді відповідачу, укладений між сторонами договір, який в силу вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обовязків, був чинним, не визнаний недійсним та не розірваний сторонами у встановленому законом порядку. Більш того, в силу умов п.7.3. цього договору, строк його дії був пролонгований сторонами до 25.12.2011р., оскільки за 30 днів до закінчення строку дії договору, як позивачем, так і відповідачем не заявлено вимог про його розірвання або перегляд.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в сумі 14785,39 грн., з якої 9503,45грн. сума основного боргу, 4760,73 грн. сума пені, та 521,21грн. сума інфляційних витрат.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у справі, із врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (щодо витрат по сплаті державного мита).

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства “Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”(68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а, код ЄДРПОУ 05514413, р/р 260033133601 у ФАБ “Південний”, МФО 328890) основний борг в сумі 9 503 (девять тисяч пятсот три) грн. 45 коп., пеню в сумі 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) грн. 73 коп., інфляційні витрати в сумі 521 ( пятсот двадцять одна ) грн. 21 коп. витрати по сплаті державного мита в сумі 148 (сто сорок вісім) грн. 27 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Погребна К.Ф.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 04 листопада 2011 р.