Рішення № 19024647, 02.11.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" листопада 2011 р.Справа № 10/17-3632-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична консалтингова компанія Де-Юре”

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Невада”

про стягнення 26940,60 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю від 10.10.2011р. №83

від відповідача: не зявився

Суть спору: ТОВ „Юридична консалтингова компанія Де-Юре” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ „Невада” 26940,60 грн., з яких 26550 грн. борг за юридичні послуги, які надані позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору про надання юридичних послуг від 29.06.2011р. від 29.06.2011р. та 390,60 грн. пеня, що нарахована відповідачу за порушення строків оплати наданих позивачем послуг з 18.07.2011р. по 24.08.2011р.

Під час розгляду справи позивач уточнив розмір позовних вимог, про що надав до суду відповідну заяву, яка залучена судом до справи 02.11.2011р., та згідно з якою позивач просить суд стягнути з відповідача 26933,34 грн., з яких 26550 грн. основний борг та 383,34 грн. пеня, що нарахована відповідачу з 21.07.2011р. по 23.08.2011р.

Відповідач у судові засідання не зявився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому про час і місце судових засідань відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути дану справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами, тим більш, що 07.11.2011р. закінчується встановлений вимогами ст.69 ГПК України двомісячний строк вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за участю представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

29.06.2011р. між ТОВ „Юридична консалтингова компанія Де-Юре” (виконавець, позивач) та ТОВ „Невада” (замовник, відповідач) укладений договір про надання юридичних послуг, згідно з яким позивач зобовязується у порядку та у строки, встановлені цим договором, здійснювати консультування відповідача з питань, які стосуються порядку внесення змін до статутних документів відповідача щодо зміни складу учасників, їх оформлення та реєстрації, звільнення керівника підприємства за власним бажанням, з реєстрацією вказаних змін в органах податкової служби та у фондах загальнообовязкового страхування, а також з питань дострокового розірвання договорів в односторонньому порядку та оподаткування безнадійної заборгованості, а відповідач, в свою чергу, зобовязується прийняти послуги, надані позивачем та сплатити їх вартість.

У розділі 2 даного договору встановлені умови щодо вартості послуг та порядку розрахунків, а саме встановлено, що вартість послуг, які надаються позивачем в межах цього договору, становить 26550 грн. (п.2.1. договору).

Відповідач зобовязаний оплачувати послуги, надані позивачем, в порядку та в строки, передбачені договором. Відповідач зобовязаний здійснити оплату послуг, які надаються позивачем у межах цього договору, шляхом перерахування грошових коштів у сумі, зазначеній у п. 2.1. цього договору, на поточний рахунок позивача у банківській установі (п. 2.2. договору).

Відповідач здійснює розрахунок за послуги, які надаються позивачем у межах цього договору, протягом пяти банківських днів з дня підписання сторонами акта здавання-приймання наданих позивачем послуг (п.2.3. договору).

Умовами п.5.5. договору передбачено, що у разі прострочення виконання відповідачем обовязку, покладеного на нього п. 2.3.3. цього договору відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день порушення зобовязання, що обчислюється від суми, оплата якої прострочена, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з умовами п. 3.3. договору здійснення позивачем обовязків, покладених на нього цим договором, оформлюється актом здавання-приймання наданих послуг, який підписується повноважними представникам кожної зі сторін та є невідємною частиною цього договору. Підписання акту здавання-приймання наданих послуг представником відповідача є підтвердженням відсутності претензій відповідача до позивача щодо наданих останнім послуг.

Відповідно до умов п. 4.3. договору відповідач зобовязаний здійснити оплату послуг, які надаються позивачем у межах цього договору, у сумі зазначеній у п. 2.1. цього договору та у порядку та строки, зазначені у п. 2.2.,2.3. цього договору.

Згідно з умовами п.7.1. договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором.

13.07.2011р. сторонами складений акт здавання-приймання наданих послуг №1, згідно з яким позивач в порядку та в строки, визначені договором про надання юридичних послуг від 29.06.2011р. надав відповідачу передбачені договором послуги, а відповідач послуги прийняв та претензій до позивача щодо наданих послуг відповідач не має. Вказаний акт підписаний відповідачем та засвідчений печаткою останнього.

В свою чергу відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, а тому позивач звернувся до позивача з листом від 30.07.2011р., в якому просив відповідача до 10.08.2011р. перерахувати позивачу 26550 грн. У листі від 06.08.2011р. відповідач підтвердив, що претензій щодо наданих позивачем послуг відповідач немає, але у звязку з скрутним фінансовим становищем останнього та відсутності грошових коштів, виконання прийнятих на нього обовязків за договором про надання юридичних послуг від 29.06.2011р. не вбачається можливим.

В подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача основний борг в сумі 26550 грн. та пеню в сумі 383,34 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір про надання юридичних послуг, згідно з яким позивач зобовязався надати відповідачу юридичні послуги, а відповідач зобовязався прийняти та здійснити оплату наданих позивачем послуг шляхом перерахування грошових коштів у сумі 26550 грн. на поточний рахунок позивача у банківській установі протягом пяти банківських днів з дня підписання сторонами акта здавання-приймання наданих послуг.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобовязань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Між тим, вищевстановлені обставини справи свідчать, що надані позивачем послуги відповідачем не оплачені, як у строк, що встановлений умовами укладеного між сторонами договору, так і в подальшому. При цьому у листі від 06.08.2011р. відповідач підтвердив наявність боргу в сумі 26550 грн. за надані позивачем послуги та жодних заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність відповідач до суду не надав.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 26550грн., а отже і їх задоволення в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 383,34 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Поряд з цим відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України неустойка є одним із видів забезпечення виконання зобовязання, а в силу вимог ч.1 ст.547 ЦК України право чин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Між тим, в укладеному між сторонами договорі не вказано, виконання якого саме зобовязання відповідача забезпечується неустойкою (пенею), а тому правові підстави для нарахування відповідачу пені у позивача відсутні.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 8285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична консалтингова компанія Де-Юре” задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Невада” (65110, м. Одеса, вул. Розкидайлівська,69/71, ідентифікаційний код 31309716, п/р 26001313969 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична консалтингова компанія Де-Юре” (65110, м Одеса, вул.Розкидайлівська,69/71, ідентифікаційний код 37476376, п/р 26003312126401 в Публічному акціонерному товаристві Акціонерний банк „Південний”, МФО 328209 ) основний борг в сумі 26550 (двадцять шість тисяч пятсот пятдесят) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 264 (двісті шістдесят чотири) грн. 02 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 231 (двісті тридцять одна) грн. 28 коп.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя Смелянець Г.Є.

Повне рішення складено 07 листопада 2011 року.