Рішення № 19024214, 31.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р.Справа № 8/17-3833-2011 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В., секретар судового засідання Борисенко В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Ковальський В.Є.,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні позовну заяву Приватного підприємства „Торгівельний дім „АРГО” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 15280,78 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2011 р. прийнято позовну заяву Приватного підприємства „Торгівельний дім „АРГО”, порушено провадження у справі № 8/17-3833-2011, справу призначено до розгляду в засіданні суду на 12.10.2011 р.

За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 12.10.2011 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2011 р.

Сторони повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розпискою представника позивача.

Відповідач з невідомих причин жодного разу не скористався наданим ст.22 ГПК України правом на участь в судових засіданнях, тому розгляд справи здійснено за відсутності його представника.

В судовому засіданні 31.10.2011 р. представник позивача відмовився від викладеного в п.3 прохальної частини позовної заяви клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 31.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємство „Торгівельний дім „АРГО” (далі ПП „Торгівельний дім „АРГО”) звернулось в господарський суд Одеської області з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) 15280,78 грн. боргу, з яких 12663,24 грн. заборгованість за поставлений товар, 1290,77 грн. інфляційні втрати, 1326,77 грн. 3% річних, вказуючи на неналежне виконання договору поставки продуктів харчування від 01.09.2011 р. № 01/09.

Обґрунтовуючи позов, ПП „Торгівельний дім „АРГО” посилається на положення ст.ст.526,612,625 ЦК України, ст.193 ГК України, названий вище договір поставки, накладні, платіжні доручення, акт звірки взаємних розрахунків тощо.

ФОП ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав, а, відтак, розгляд справи здійснено в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, господарський суд встановив:

01.09.2009 р. між ПП „Торгівельний дім „АРГО” (Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір поставки № 01/09 (Договір), згідно умов якого Продавець зобовязується поставляти (передавати) товар у власність Покупця для використання його в підприємницькій діяльності, а Покупець зобовязується прийняти та оплатити вказаний товар на умовах Договору (п.1.1 Договору). Предметом поставки є такий товар: молочна продукція, консерви, курячі яйця, інші продукти харчування (п.1.2 Договору). Товар, зазначений в п.1.2 Договору, поставляється Покупцю партіями (п.2.1.1 Договору). Кожна партія товару визначається в специфікації, в якій відмічаються: назва товару, загальна кількість товару, яка повинна бути поставлена у складі конкретної партії, асортимент (номенклатура) по сортам, видам, маркам... (п.2.1.2 Договору). Перехід права власності відбувається в момент приймання-передачі (оплати) відповідної партії товару, що оформлюється видатковою накладною (п.3.2 Договору). Пунктом поставки товару по цьому Договору є м. Ізмаїл Одеської області (п.3.3 Договору). Вартість кожної партії товару визначається в специфікації (додаток № 1) (п.4.1 Договору). Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку на протязі 15 днів з моменту отримання товару (п.4.2 Договору). У випадку порушення своїх зобовязань по Договору сторони несуть відповідальність, визначену Договором та діючим законодавством... (п.6.1 Договору). Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами та діє до 31.12.2009 р. (п.7.1 Договору).

На виконання Договору поставлено молочні продукти на загальну суму 55663,24 грн. з ПДВ, про що свідчать: накладні від 12.09.2009 р. № 12/09 на суму 36529,07 грн., від 17.11.2009 р. № 17/11 на суму 10420,17 грн., від 30.11.2009 р. № 30/11 на суму 8714,00 грн.; акт звірки взаємних розрахунків від 18.03.2010 р.

Договір, накладні та акт звірки підписано уповноваженими представниками. Перші два документи скріплено печатками контрагентів.

Вказуючи на часткову неоплату вартості отриманих продуктів харчування, ПП „Торгівельний дім „АРГО” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою в рамках провадження у даній справі.

Перевіривши обґрунтованість доводів, наведених у позові, господарський суд дійшов висновку про його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк...

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, відзначає, що між сторонами виникли господарські зобовязання, підставою яких є письмовий Договір поставки товару.

При цьому ПП „Торгівельний дім „АРГО” виконано належним чином взяті на себе обовязки та поставлено товар на суму 55663,24 грн. у належній кількості і якості (докази існування претензій з цього приводу в матеріалах справи відсутні), що підтверджується дослідженими в описовій частині рішення документами.

В свою чергу ФОП ОСОБА_2 у порушення приписів ст.ст.525,526,610,629,692,712 ЦК України, ч.ч.1,7 ст.193 ГК України та умов Договору оплатив вартість отриманих молочних продуктів частково в розмірі 43000,00 грн. (20000,00 грн. 28.12.2009 р., 3000,00 грн. 27.04.2010 р. та 5000,00 грн. 01.07.2010 р., 13.07.2010 р., 27.07.2010 р., 10.08.2010 р.), не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України, п.4.2 Договору виконання грошових зобовязань мало бути здійснено в безготівковому порядку на протязі 15 днів з моменту отримання кожної партії товару.

Враховуючи наведене, господарський суд вважає, що вимоги про стягнення 12663,24 грн. основного боргу слід задовольнити.

Частина 2 ст.625 ЦК України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на доведення ПП „Торгівельний дім „АРГО” факту невиконання ФОП ОСОБА_2 зобовязань за Договором, господарський суд дійшов висновку, що Покупець має сплатити 3% річних у розмірі 1326,77 грн., інфляційні втрати в сумі 1290,77 грн., вірний розрахунок яких міститься на а.с.24, у звязку з чим позов у цій частині також підлягає задоволенню.

За правилами ч.1 ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44-49,82-85 ГПК України, вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (68600, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства „Торгівельний дім „АРГО” (65009, м. Одеса, пров. Педагогічний, 3/4, офіс 2, код 36109303) 12663 /дванадцять тисяч шістсот шістдесят три/ грн. 24 коп. основного боргу, 1290 /одна тисяча двісті девяносто/ грн. 77 коп. інфляційних втрат, 1326 /одна тисяча триста двадцять шість/ грн. 77 коп. 3% річних, 152 /сто пятдесят два/ грн. 81 коп. державного мита та 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 02.11.2011 р.

Суддя Лічман Л.В.