Рішення № 19024111, 24.10.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" жовтня 2011 р.Справа № 20/17-3391-2011 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”

до відповідача: Військової частини А1620

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

про стягнення 6557,84 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1за довіреністю № 54 від 29.12.2010 року;

від відповідача: не зявились;

від третьої особи: не зявились.

СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Військової частини А1620 про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії в розмірі 577,83 грн., 3% річних за спожиту активну та реактивну електроенергію у розмірі 521,14 грн., інфляційних нарахувань за спожиту активну та реактивну електроенергію в розмірі 3778,80 грн. та пені за прострочку оплати за спожиту активну та реактивну електроенергію у розмірі 1680,07 грн. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №Кт-178 від 07.07.2006 р. про постачання електричної енергії, укладеного між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та Військовою частиною А1620, відповідно до якого позивач зобовязався постачати відповідачу електроенергію в обсягах та на визначених договором умовах, а відповідач зобовязався дотримуватись режиму споживання електричної енергії, визначеного договором, оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до договору та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії.

Як вказує позивач, відповідно до умов договору, а саме додатку №5, що є невід'ємною частиною договору, розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електричної енергії приймається місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця, остаточний розрахунок за обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий період здійснюється споживачем самостійно на протязі 10- ти операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідно до вказаного положення договору та ст.549 ЦК України відповідачу за порушення термінів проведення оплат була нарахована пеня за спожиту активну електричну енергію в період з 17.01.2011 р. по 21.06.2011 р. в розмірі 1640,45 грн. та за несвоєчасну сплату рахунків за спожиту реактивну електричну енергію в період з 17.01.2011 р. по 19.07.2011 р. в розмірі 39,62 грн.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електричної енергії, згідно зі ст. 625 ЦК України, позивач просить стягнути індекс інфляції, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Окрім викладеного, позивач вказує, що Додатком № 1, який є невід'ємною частиною договору, сторони визначили між собою щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожен місяць 2010 року. Так, на серпень 2010 р. було заявлено електроспоживання на рівні 19 000 кВт/г.

Враховуючи, що споживач не скористався своїм правом щодо коригування договірної ціни споживання електричної енергії та належним чином не виконав умови п. 3 Додатку №1 та п.1.4. ПКЕЕ, у серпні 2010 р. договірні величини не були скориговані та залишились без змін.

Отже, договірна величина споживання електричної енергії у серпні 2010 р. складає 19000 кВт/г., у той час як фактично було спожито 19 851 кВт/г., у зв'язку з чим перевищення договірних величин складає різницю вищезазначених показників, а саме 851 кВт/год, що зумовлює стягнення з нього додаткової плати згідно до умов договору та ст.26 Закону України „Про електроенергетику” в сумі 577,83 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2011року було порушено провадження у справі №20/17-3391-2011 із призначенням справи до розгляду в засіданні суду на 21.09.2011 року.

В якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача позивачем у позовній заяві визначено Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Враховуючи, що питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.08.2011 року про порушення провадження у справі №20/17-3391-2011 було також залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2011 року, приймаючи до уваги незявлення у судове засідання представників відповідача та третьої особи, а також частково невиконання позивачем та повністю відповідачем та третьою особою вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 24.10.2011 року.

Позивач в судовому засіданні 24.10.2011 р. повністю підтримав позовні вимоги.

Відповідач та третя особа в судове засідання не зявились, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву, а також контррозрахунок не надали.

Згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу та порушує права інших учасників судового процесу.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення про вручення поштових відправлень відповідачу та третій особі (а.с.67,68,76,78), суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази та давши їм правову оцінку, суд зазначає наступне:

Аналізуючи вимоги про стягнення заборгованості за перевищення договірних величин, суд доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини сторін з постачання електричної енергії врегульовані укладеним 07.07.2006 року між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (Постачальник електричної енергії) та Військовою частиною А1620 (Споживач) договором про постачання електричної енергії № Кт-178 (а.с.11-18).

Відповідно до п. 9.4. договору цей договір набирає чинності з дня його підписання договору і укладається на строк до 31.12.2006р. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов.

Згідно з п.п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

У відповідності до п. 5.1 договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії з помісячним розподілом (по формі додатку №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу”).

Пунктом 5.2 договору визначено, що узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлені додатком №1 до договору „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” є договірними величинами споживання електричної енергії.

16.11.2009 року додатком №1 „Обсяги постачання електричної енергії споживачу” до договору №Кт-178 від 07.07.2006р. сторони визначили щомісячний обсяг постачання електричної енергії на кожний місяць 2010 року. Так, на серпень 2010р. було заявлено електроспоживання на рівні 19 000 кВт/г. (а.с.17).

Відповідно до п. 4 додатка №1, у випадку перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач несе відповідальність, згідно з частинами пятою і шостою статті 26 Закону України „Про електроенергетику”.

Враховуючи, що споживач не скористався своїм правом щодо коригування договірної ціни споживання електричної енергії та належним чином не виконав умов п. 3 Додатку №1 та 1.4. ПКЕЕ, у серпні 2010 р. договірні величини не були скориговані та залишились без змін.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України, фактичний обсяг спожитої активної електроенергії у серпні 2010 року склав 19,851 кВт/г.

Таким чином, у серпні 2010р. відповідач перевищив договірні величини споживання електричної енергії на 851 кВт/г. , що згідно розрахунку позивача становить 577,83 грн.

Пунктом 4.2.2 договору № Кт-173 від 07.07.2006 року, який цілком кореспондується з частиною 5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, Споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Про факт перевищення договірних величин відповідача було сповіщено повідомленням про перевищення договірних величин споживання електричної енергії на серпень 2010 р., яке було отримано, про що свідчить підпис представника останнього (а.с.61). Крім того, вартість різниці фактично спожитої та договірної величини у сумі 577,83 грн. містилася також у щомісячних рахунках (а.с.47-50).

Згідно з умовами „Порядку розрахунків”, що є додатком № 5 до договору № Кт-178 від 07.07.2006 року (а.с.16), розрахунковим періодом для визначення обсягу спожитої електроенергії приймається місяць з 31 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком. Оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків на надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції та інші платежі, згідно з умовами цього договору, здійснюються Споживачем самостійно на протязі 10 операційних днів з дня отримання рахунку.

Як встановлено судом, 20.01.2006р. між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси укладено договір № 2 про централізоване проведення розрахунків за спожиту електроенергію згідно виділених лімітів (а.с.19-22).

Предметом даного договору є проведення централізованих розрахунків за спожиту електроенергію згідно укладених договорів між ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” та підрозділами КЕВ м. Одеси (згідно з додатком № 1 „Перелік військових частин, по яким здійснюється централізована оплата за електричну енергію”) (а.с.23-24). Згідно вказаного переліку КЕВ м. Одеси взяло на себе зобовязання сплачувати спожиту Військовою частиною А1620 електроенергію.

Враховуючи, що доказів сплати вказаної суми відповідач та третя особа в порядку ст.33 ГПК України суду не надали, позовні вимоги про стягнення з Військової частини А1620 заборгованості за перевищення договірних величин споживання в розмірі 577,83 грн. згідно до розрахунку позивача, перевіреного судом, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Аналізуючи вимоги про стягнення з відповідача індексу інфляції, 3% річних та пені, суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 року (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2 договору № 2 від 20.01.2006 р. оплата вартості електричної енергії проводиться після отримання Платником загального рахунку-фактури на протязі 10 банківських днів. При цьому, відповідальність за своєчасну сплату рахунків-фактур несуть підрозділи Платника згідно з умовами діючих договорів.

Згідно до п 4.2.1. договору № Кт-178 від 07.07.2006 року за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком "Порядок розрахунків", Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5 %, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання по оплаті вартості спожитої активної електроенергії та перетікання реактивної електричної енергії, що підтверджується первісними банківськими документами, суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню вимоги позивача про стягнення пені за порушення відповідачем термінів проведення оплат за спожиту активну електричну енергію в період з 17.01.2011 р. по 21.06.2011 р. у розмірі 1640,45 грн. (а.с.26) та за несвоєчасну сплату рахунків за спожиту реактивну електричну енергію в період з 17.01.2011 р. по 19.07.2011 р. в розмірі 39,62 грн. (а.с.27).

Згідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивачем за порушення термінів сплати заборгованості відповідачем було нараховано 3% річних за спожиту активну електроенергію за період з 14.08.2009р. по 21.06.2011р. у сумі 495,41 грн., а також за порушення зобов'язання щодо сплати заборгованості за перетікання реактивної електричної енергії в період з 14.08.2009 р. 19.07.2011р. - у сумі 25,73 грн., а також індекс інфляції у сумі 3635,57 грн. та 143,23 грн. відповідно.

Перевіривши розрахунки позивача (а.с.28-32), суд вважає їх обґрунтованими, у зв'язку з чим вказані вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення судом позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Військової частини А1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код 08502712) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713 на п/р №2603730103777 зі спеціальним режимом використання в Одеському облуправлінні ВАТ „Ощадбанк” м. Одеси, МФО 328845) заборгованість за перевищення договірних величин споживання в розмірі 577 /пятсот сімдесят сім/ грн. 83 коп.

3. Стягнути з Військової частини А1620 (65120, м. Одеса, вул. Магістральна, 37, код 08502712) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713 на п/р № 26001060262272 в Південному ГРУ Приватбанку м. Одеси, МФО 328704) 3% річних за спожиту активну та реактивну електроенергію у розмірі 521 /пятсот двадцять одну/ грн. 14 коп., пеню в сумі 1680 /одну тисячу шістсот вісімдесят/ грн. 07 коп., інфляційні нарахування в розмірі 3778 /три тисячі сімсот сімдесят вісім/ грн. 80 коп. а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 /сто дві/ грн. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 31.10.2011р.